LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/2532/19

від 04.01.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 420/2532/19 за п…

УХВАЛА 04 січня 2021 року м. Київ справа № 420/2532/19 адміністративне провадження № К/9901/35923/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М.М., суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 420/2532/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хліб" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний хліб" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року. Не погоджуючись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, Головного управління ДПС в Одеській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі. Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Установлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху, встановлено скаржнику строк для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, надання доказів поважності причин пропуску цього строку. На виконання вимог ухвали суду Головним управлінням ДПС в Одеській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якого скаржник зазначав, що до пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою призвела відсутність бюджетних асигнувань. Також скаржник посилався на постанову Верховного Суду від 15 травня 2020 року щодо розміру та строків сплати судового збору. Вивчивши доводи клопотання, суд апеляційної інстанції зазначав, що у ситуації з державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 15 травня 2020 року суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, оскільки у даній постанові вказано, що поновлення строку залежить від тривалості процедури щодо сплати судового збору, яка обумовлено його розміром, натоміть сплата судового збору у розмірі 2 881, 50 грн не є такою. Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, наводить рішення Європейського суду з прав людини, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 420/2532/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хліб" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді: І. В. Дашутін О. О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»