Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 338/1148/20

Справа № 338/1148/20 Провадження № 22-ц/4808/1328/20 Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М. Суддя-доповідач Девляшевський ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Девляшевського В.А., суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д., секретаря Капущак С.В., з участю: апелянта ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богородчанського районного суду, постановлену головуючим суддею Битківським Л.М. 13 жовтня 2020 року, в с т а н о в и в: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади позов про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №025455 площею 0,8672 га з кадастровим номером 2620488602:02:002:0097, в урочищі «За шляхом» в с. Скобичівка Богородчанського району, виданого на ім`я ОСОБА_2 . Ухвалою Богородчанського районного суду від 13 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Не погоджуючись із даною ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що поданий ним позов стосується тих самих підстав, що і у справі за №338/706/18, оскільки у позовній заяві він зазначив іншу підставу позову, а саме наявність вироку Богородчанського районного суду від 05 червня 2020 року. Зокрема, вказує позивач, судом першої інстанції не враховано того, що вказаним вироком, залишеним без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року, встановлена та обставина, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ №025455 площею 0,8672 га, з кадастровим номером 2620488602:02:002:0097, в урочищі «За шляхом» в с. Скобичівка Богородчанського району, виданий на ім`я ОСОБА_2 , оформлений внаслідок вчинення посадовими особами службового підроблення. Посилаючись на незаконність та необгрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Відповідачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляли, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась з невідомих причин, хоч судове повідомлення було надіслано їй завчасно на останню відому судові адресу. Не з`явився в судове засідання і представник Старобогородчанської сільської ради, однак надіслав заяву про розгляд справи без її представника. Отже, є правові підстави для розгляду справи у відсутності ОСОБА_2 та представника Старобогородчанської сільської ради. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу з вищенаведених мотивів підтримав. Додатково вказав, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі, оскільки у новому позові ОСОБА_1 вказав іншу підставу позову. Ухвалу суду вважає незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження її розгляду. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач вже звертався до суду із аналогічним позовом, до тих самих відповідачів та з приводу того ж предмета позову, і в тій справі рішення набрало законної сили. З цим висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 21 червня 2018 вже звертався до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади суду з позовом про визнання недійсним і скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 025455 з кадастровим номером 2620488602:02:002:0097 площею 0,8672 га в урочищі «За шляхом» в с.Скобичівка Богородчанського району Івано-Франківської області, виданого на ім`я ОСОБА_2 . Також встановлено, що у названій справі №338/706/18 рішенням Богородчанського районного суду від 30 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Для застосування вказаної підстави щодо відмови у відкритті провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду із заявою і не дає суду підстави відмовити у відкритті провадження у справі. Такі правові висновки висловлені в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року при розгляді справи № 336/3199/20. Перевірка позовних заяв на тотожність проводиться по трьом елементам: сторонам, вимогам, обґрунтуванням вимог. Вони повинні бути ідентичні. Для того, щоби позов не був визнаний тотожним, треба щоб відбулася зміна суб`єктного складу, зміна позовної вимоги чи зміна її підстави. Поява нових доказів при збереженні трьох вищеназваних елементів тотожності вказує на те, що позов тотожний. Отже, повторне звернення з позовною заявою з тотожною вимогою та підставами до однієї і тієї особи заборонено в силу процесуальної економії та прямої вказівки закону. Апеляційний суд зауважує, що при зверненні 21 червня 2018 року до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади суду з позовом про визнання недійсним і скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 025455 з кадастровим номером 2620488602:02:002:0097 площею 0,8672 га в урочищі «За шляхом» в с.Скобичівка Богородчанського району Івано-Франківської області, виданого на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як на підставу позовних вимог вказував, що він успадкував право на земельну частку (пай) розміром 23,90 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, про що йому видано свідоцтво про право на спадщину. Однак, при оформленні права власності на цю земельну ділянку йому стало відомо, що його матері було виділено земельну ділянку в урочищі «За шляхом» в с.Скобичівка Богородчанського району. Разом з тим, документи видані на земельну ділянку в урочищі «Січ» в с.Скобичівка Богородчанського району. Також йому стало відомо, що земельну ділянку, яку повинні були надати в урочищі «За шляхом» його матері, надали відповідачці ОСОБА_2 , про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 025455 з кадастровим номером 2620488602:02:002:0097 площею 0,8672 га в урочищі «За шляхом» в с. Скобичівка Богородчанського району. А тому він вважав, що ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку, яка їй не належала. При цьому ОСОБА_1 посилався на те, що до названого порушення прав на землю призвело зловживання службовими особами посадовими обов`язками. З цих підстав просив позов задовольнити. Колегія суддів зауважує, що при розгляді названої цивільної справи суд першої інстанції, перевіряючи аргументи позивача щодо підроблення документів, які були підставою видачі ОСОБА_2 державного акту на земельну ділянку, зокрема допитав в якості свідка ОСОБА_3 , який працював раніше на посаді керівника групи кадастрового реєстру земель Богородчанської районної філії ДП «Івано-Франківський регіональний центр державного кадастру». Звертаючись 12 жовтня 2020 року до ОСОБА_2 , Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади суду з позовом про визнання недійсним і скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 025455 з кадастровим номером 2620488602:02:002:0097 площею 0,8672 га в урочищі «За шляхом» в с. Скобичівка Богородчанського району Івано-Франківської області, виданого на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як на підставу позовних вимог зазначив, що вказаний державний акт був оформлений внаслідок вчинення посадовою особою ОСОБА_3 службового підроблення, що підтверджується вироком Богородчанського районного суду від 05 червня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року (а.с.25-35). Отже, що ОСОБА_1 посилається на появу нового доказу. Однак, колегія суддів констатує, що три вищевказані елементи тотожності (сторони, вимоги та їх обґрунтування) при подачі ОСОБА_1 позову у жовтні 2020 року залишились незмінними. Враховуючи вищенаведене, зазначені позивачем ОСОБА_1 підстави позову, поданого у 2020 році є тотожними з підставами позову, поданого у 2018 році. А тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з тотожним позовом, до тих ж відповідачів та з приводу того самого предмета позову, і в даній справі рішення набрало законної сили. Тому, на думку колегії суддів, ухвала місцевого суду про відмову у відкритті провадження є законною і обґрунтованою. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженої ухвали немає. Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богородчанського районного суду від 13 жовтня 2020 року у даній справі - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту. Суддя-доповідач В.А. Девляшевський Судді: І.В. Бойчук В.Д. Фединяк Повний текст постанови складено 04 січня 2021 року.