Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1993/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Братичак У.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1993/20 пров. № А/857/8355/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М. представника відповідача: Цинайко Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі № 380/1993/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ : 10.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Прокуратури Львівської області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання та порушення вимог ст. Конституції України, ст.ст.19,20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та зобов`язання розглянути по суті запит від 10.02.202р. і надати вичерпну обґрунтовану відповідь. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020р. розгляд справи № 380/1993/20 призначено на 28.10.2020р. про що апелянту ОСОБА_1 направлено повістку-повідомлення про розгляд даної справи. Вказана повістка-повідомлення направлена на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена позові. 28.10.2020р. у зв`язку із відсутністю підтвердження про отримання апелянтом повістки-повідомлення, розгляд справи відкладено на 11.11.2020р. про що апелянту ОСОБА_1 направлено повторно повістку-повідомлення про розгляд даної справи. Вказана повістка-повідомлення направлена на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена у позові. 11.11.2020р. враховуючи відсутність підтвердження про належне повідомлення апелянта про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи відкладено на 02.12.2020р. про що апелянту ОСОБА_1 направлено повторно повістку-повідомлення про розгляд даної справи. Вказана повістка-повідомлення направлена на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена у позові. 12.11.2020р. на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із позначкою «судова повістка» щодо розгляду справи № 380/1993/20 - 11.11.2020р., яка вручена ОСОБА_1 під розписку 09.11.2020р. Так, у зв`язку із неотримання апелянтом повісток-повідомлення про розгляд справи № 380/1993/20, в розділі «Оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме» на сайті судової влади розміщено оголошення, що розгляд даної справи відбудеться 02.12.2020р. в 15:30. 02.12.2020р. відкладено розгляд справи на 23.12.2020р. у зв`язку із відсутністю підтвердження про належне повідомлення апелянта про дату, час та місце судового засідання. 14.12.2020р. на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із позначкою «судова повістка» щодо розгляду справи № 380/1993/20 - 28.10.2020р., яка вручена ОСОБА_1 під розписку 29.09.2020р. Також, 15.12.2020р. на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із позначкою «судова повістка» та із конвертом вміст якого є «судова повістка» щодо розгляду справи № 380/1993/20 - 23.12.2020р. Вказане поштове відправлення ОСОБА_1 не вручено із незалежних від суду причин. Вказані обставини дають підстави дійти висновку, що апелянт затягує розгляд справи шляхом неотримання поштових відправлень із суду, оскільки на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена у матеріалах справи, неодноразово надсилалась поштова кореспонденція, яка апелянтом отримана. При цьому, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Копія вказаної ухали направлена на адресу: АДРЕСА_1 та отримана апелянтом під розписку 11.08.2020р. Тобто, адреса апелянта, а саме : АДРЕСА_1 є актуальною, оскільки апелянт неодноразово отримував поштову кореспонденцію відправлену на вказану адресу. Іншої адреси в матеріалах справи не зазначено. ч.11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи. Представник відповідача Цинайко Н.І. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав. 11.02.2020р. ОСОБА_1 надіслав рекомендованим листом до Прокуратури Львівської області письмовий запит від 10.02.2020р. щодо надання інформації з приводу виконання ухвали Галицького районного суду м.Львова від 18.12.2019р. у справі № 461/8479/19 та яким органом досудового розслідування ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018141040000120 від 25.06.2018р. за ст.366 Кримінального кодексу України в порядку Закону України «Про інформацію». Так, згідно заяви від 10.02.2020р. ОСОБА_1 просив надати вичерпну інформацію щодо виконання ухвали Галицького районного суду м.Львова від 18.12.2019р. у справі № 461/18479/19 та Проте, позивач не отримав станом на 10.03.2020р. відповідь на вказане письмове звернення. ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В п.2 ч.2 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства. Із змісту п.7 ч.1 ст.4 КАС України видно, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення публічно-владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовим вважається спір, у якому сторони правовідносин не є рівноправними, а одна виступає щодо іншої як представник влади і може у межах своєї компетенції регламентувати її поведінку шляхом вказівок, заборон чи обмежень, застосування санкцій за їх невиконання, приймати рішення, які впливають на права та обов`язки другої сторони, вирішувати питання про надання їй дозволів на певну діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Колегія суддів вважає зазначити, що спір, який є предметом розгляду в даній справі, зазначених ознак не має виходячи із наступного. Як видно із матеріалів справи, Прокуратура Львівської області є суб`єктом владних повноважень, у правовідносинах з позивачем. Зокрема, у межах цих правовідносин, пов`язаних із розглядом запиту про надання інформації, зазначений державний орган не вчиняв і не міг вчиняти дії або приймати рішення, які б обмежували права ОСОБА_1 або встановлювали для нього обов`язки. Крім цього, зміст інформаційного запиту пов`язаний із здійсненням органом прокуратури не управлінської, а правоохоронної функції, яка має іншу правову природу і спеціальний порядок регулювання. Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення згідно з ч.1 ст.214 КПК України зумовлює початок досудового розслідування, а отже є процесуальною дією, яка здійснюється в межах кримінальних процесуальних відносин. Таким чином, надання інформації, пов`язаної з відповідними діями та рішеннями правоохоронних органів, не має адміністративно-правової природи. Вся наведена інформація одержується, створюється й використовується виключно за процедурою, встановленою КПК України, і не може надаватися в іншому порядку, ніж передбачено цим Кодексом. Відповідно до норм глави 26 КПК України предметом оскарження до слідчого судді за правилами, встановленими цим Кодексом, можуть бути виключно рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, вчинені ними під час досудового розслідування в межах кримінального провадження. Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності уповноважених службових осіб правоохоронних органів, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. Отже, скарги на дії/бездіяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів, пов`язані з наданням чи ненаданням відповідних даних, не можуть розглядатися судом адміністративної юрисдикції. З огляду на вказане, дана справа не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства оскільки триває досудове розслідування в кримінальному провадженні. Разом з тим, в матеріалах справи наявна відповідь на письмовий запит позивача за підписом прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові прокуратури Львівської області С.Вилка від 25.02.2020 №17/7-6501-15.(а.с. 28 ) Таким чином, позивачу надано повну та вичерпну відповідь на запитувану інформацію щодо виконання ухвали Галицького районного суду м.Львова від 18.12.2019р. у справі №461/8479/19 та з приводу кримінального провадження №42018147040000120 від 25.06.2018р. Вказана відповідь на запит надіслана позивачу 25.02.2020р., що підтверджується матеріалами справи. п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. В ст. 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно п.1 ч.1 ст.319 КАС України підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст.ст. 238, 240 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою провадження у справі закрити. Керуючись ст.ст.243, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі № 380/1993/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя В.Я. Макарик Суддя З.М. Матковська Постанова в повному обсязі складена 04.01.2021р.