Постанова 4857 № 140/4689/20
від 22.12.2020 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/4689/20 пров. № А/857/10970/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 140/4689/20 (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., час ухвалення 11:45 год., м. Луцьк, повний текст складений 30 липня 2020 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Хайберрі до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В : 27 березня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Хайберрі звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13.03.2020 № 0003190501, № 0003180501 та № 0003260501. Рішенням від 20 липня 2020 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю, а також стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Хайберрі судовий збір у розмірі 21020,00 гривень. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи контролюючого органу про те, що операції з запасами, які підприємство передає іншому суб`єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються главою 61 Цивільного кодексу України. Тому у договорі на переробку давальницької сировини повинні бути зазначені такі відомості (ч.2 ст. 840 ЦКУ): норми витрат матеріалу; строки повернення залишку матеріалу та основних відходів; відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Надані позивачем договори про надання послуг по переробці давальницької сировини з ТзОВ ,,Беррі Мор та ТзОВ ,,Семко не містять відомостей про норми витрат матеріалу, строки повернення залишку матеріалу та основних відходів. Акти переробки давальницької сировини ТзОВ ,,Хайберрі складає окремо на відповідний процес виробництва (виймання серцевини, кісточки, очищення від шкірки, порізка з одночасним замороженням, фасування) скріплюються печатками та підписуються двома сторонами. ТзОВ ,,Беррі Мор та ТзОВ ,,Семко є пов`язаними особами. Станом на 31.12.2019 року дебіторська заборгованість ТзОВ ,,Беррі Мор по розрахунках за надані послуги з переробки давальницької сировини ТзОВ ,,Хайберрі становить 24023 тис. грн. та виросла на 4021 тис. грн. в порівняні з 01.01.2017 року. Станом на 31.12.2019 року дебіторська заборгованість ТзОВ ,,Семко по розрахунках за надані послуги з переробки давальницької сировини ТзОВ ,,Хайберрі становить 17727 тис. грн. та виросла на 15911 тис. грн. в порівняні з 01.01.2017 року. Враховуючи те, що акти переробки давальницької сировини в період переробки складалися щоденно, підписи посадових осіб ТзОВ ,,Беррі Мор та ТзОВ ,,Семко свідчать про постійне перебування за адресою виробництва ТзОВ ,,Хайберрі: Волинська обл., Маневицький р-н., с.Старий Чорторийськ, хоча підприємства зареєстровані відповідно за адресами: м.Київ, Печерський р-н, вул. Предславинська, буд. 12, оф. 194, та м.Кривий Ріг, Довгинцівський р-н, вул. Косіора, буд.
70. Відходи та втрати сировини при виробництві зазначаються лише на першому етапі переробки (виймання серцевини, кісточки) та коливаються в межах від 10% до 30%. Слід зазначити, що на наступних етапах переробки також наявні втрати, які не фіксуються у вищезгаданих актах. Перевіркою встановлено, що предметом договорів на переробку давальницької сировини було саме надання послуг з переробки давальницької сировини (нарізка, заморозка, упаковка, тощо). У наданих для перевірки актах приймання-здачі робіт (надання послуг) та податкових накладних зазначено виконання комплексу послуг: розвантажувально-вантажні роботи, переробка, заморозка, однак вказано не всю кількість отриманої, переданої на переробку та переробленої давальницької сировини. Відповідно до актів прийому-передачі давальницької сировини на переробку ТзОВ ,,Хайберрі надійшло 4482882 кг. сировини, а у актах приймання-здачі робіт (надання послуг) та податкових накладних відображено 3331832 кг. Таким чином, ТзОВ ,,Хайберрі занижено доходи від реалізації та податкові зобов`язання з ПДВ по наданих послугах з переробки давальницької сировини, яка відображена в додатках 3, 4, 5 акту перевірки. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що ТзОВ ,,Хайберрі занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість, не складені податкові накладні та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на загальну суму 1004637 грн. З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. ТзОВ ,,Хайберрі подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права. У відзиві позивач також зазначив, що товариство не здійснювало операції із поставки давальницької сировини своїм замовникам, а тому відсутні підстави для нарахування ПДВ на кількість давальницької сировини. Давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності до виконавця не переходить. Тому за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні готової продукції податкові зобов`язання з ПДВ не нараховуються. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі. Представники позивача заперечили вимоги апеляційної скарги та просять відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що у період з 21 січня 2020 року по 10 лютого 2020 року посадові особи ГУ ДПС у Волинській області провели документальну планову виїзну перевірку ТзОВ ,,Хайберрі з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складений акт перевірки від 17.02.2020 №3154/05-01/37580080. В акті зафіксовано, що ТзОВ ,,Хайберрі крім переробки власної вирощеної сільськогосподарської продукції здійснювало переробку давальницької сировини ТзОВ ,,Беррі Мор, ТзОВ ,,Семко та ТзОВ ВКП ,,Біо-Фуд, на підставі і умовах, визначеними укладеними між ними договорами. У наданих для перевірки актах приймання-здачі робіт (надання послуг) та податкових накладних зазначено виконання комплексу послуг: розвантажувально-вантажні роботи, переробка, заморозка, однак вказано не всю кількість отриманої, переданої на переробку та переробленої давальницької сировини. Відповідно до актів прийому-передачі давальницької сировини на переробку ТзОВ ,,Хайберрі надійшло 4 482 882 кг сировини, а в актах приймання-здачі робіт (надання послуг) та податкових накладних відображено 3 331 832 кг, що свідчить про заниження товариством позивача доходів від реалізації та податкових зобов`язань з ПДВ по наданих послугах з переробки давальницької сировини. Враховуючи вищевикладене, в порушення порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, п. 2 ст.9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні№996-XIV від 16.07.1999, п.120-1.2 ст.120-1, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст. 187 , п.198.5 ст. 198, п.201.10 ст.201 ПК України, ТзОВ ,,Хайберрі допустило заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, не складені податкові накладні та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на загальну суму 1 004 637 грн., в т.ч. за березень 2017 року в сумі 8164 грн., за квітень 2017 року в сумі 3896 грн., за травень 2017 року в сумі 315 грн., за липень 2017 року в сумі 4437 грн., за серпень 2017 року в сумі 29787 грн., за вересень 2017 року в сумі 27121 грн., за жовтень 2017 року в сумі 81467 грн., за листопад 2017 року в сумі 42769 грн., за грудень 2017 року на суму 6905 грн., за червень 2018 року в сумі 12529 грн., за липень 2018 року в сумі 70081 грн., за серпень 2018 року в сумі 59649 грн., за вересень 2018 року в сумі 96211 грн., за жовтень 2018 року в сумі 135340 грн., за листопад 2018 року в сумі 24926 грн., за грудень 2018 року в сумі 5255 грн., за червень 2019 року в сумі 1143 грн., за липень 2019 року в сумі 82367 грн., за серпень 2019 року в сумі 51522 грн., за вересень 2019 року в сумі 73788 грн., за жовтень 2019 року в сумі 157129 грн., за листопад 2019 року в сумі 28420 грн., за грудень 2019 року на суму 1416 грн. Таким чином, в акті перевірки від 17.02.2020 №3154/05-01/37580080 зафіксовані порушення позивачем вимог: п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст. 187 , п.198.5 ст. 198, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податок на додану вартість на загальну суму 36218 грн., у тому числі за жовтень 2019 року в сумі 4871 грн., за листопад 2019 року в сумі 14738 грн., за грудень 2019 року в сумі 16609 грн., та завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) за грудень 2019 року в сумі 968419 грн.; -п.120-1.2 ст.120-1, підпункту ,,б пункту 176.2 статті 176 розділуПК України; пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилкою) поданий податковим агентом до податкового органу Податковий розрахунок за формою 1 ДФ за І квартал 2019 року. На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло оскаржені податкові повідомлення-рішення: - форми ,, Р від 13.03.2020 №0003190501, яким ТзОВ ,,Хайберрі збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 45 272, 50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в розмірі 36 218 грн. та за штрафними санкціями 9 054, 50 грн.; - форми ,,В4 від 13.03.2020 №000318050, яким до позивача за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) застосовані штрафні (фінансові) санкції шляхом зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 968 419, 00 грн.; - форми ,,ПН від 13.03.2020 №0003260501, яким до позивача за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 502 318, 50 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1 004 637,00 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були дотримані вимоги статтей 185, 187, 188, 201 ПК України щодо визначення об`єкту і бази нарахування податку на додану вартість, строків складання та реєстрації податкових накладних. Висновки контролюючого органу про порушення товариством позивача вимог Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку є необґрунтованими та безпідставними. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ДПС у Волинській області, як суб`єкт владних повноважень, всупереч положенням статті 77 КАС України, не довів правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а самі податкові повідомлення-рішення - скасуванню. Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними. Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 ); давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (підпункт 14.1.41 ); операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (підпункт 14.1.134 ). Відповідно до приписів ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. За змістом пункту 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно із пунктом 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у разі постачання товарів, надання послуг платник податку на додану вартість зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами. Суд першої інстанції ретельно дослідив надані сторонами докази та встановив, що у періоді, який перевірявся, ТзОВ ,,Хайберрі здійснювало діяльність, пов`язану із наданням послуг із переробки давальницької сировини. 30.01.2017 ТзОВ ,,Хайберрі (Виконавець) та ТзОВ ,,Беррі Мор (Замовник) уклали договори про надання послуг по переробці давальницької сировини №2П-2017 від 30.01.2017, № 1У-2018 від 01.02.2018, № 1У - 2019 від 02.01.2019 (т.1, а.с. 210-211, 215-216, 219-220). Аналогічні договори про надання послуг по переробці давальницької сировини ТзОВ ,,Хайберрі уклало з ТзОВ ,,Семко за № 9П-2017 від 01.08.2017, №2У-2018 від 01.03.2018, №2У- 2019 від 01.07.2019 (т.1, а.с. 224-225, 227228, 229-230) та ТзОВ ВКП ,,Біо-Фуд за №3У-2019 від 30.07.2019(т.1, а.с. 234-235). Згідно умов укладених договорів позивач, як Виконавець, зобов`язався виконати у відповідності до умов договору послуги з переробки давальницької сировини (нарізка, заморозка, упаковка тощо) у готову продукцію, а Замовник зобов`язався прийняти готову продукцію й сплатити вартість послуг. Кількість, асортимент давальницької сировини визначаються в накладних документах, які є його невід`ємною частиною договорів. Відповідно до п.2.1, 2.2 договорів ціни на послуги Виконавця зазначаються в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору згідно домовленостей сторін. Оплата за послуги, які виконавець надає замовнику, здійснюється по факту наданих послуг на підставі акту виконаних робіт, що підписується Сторонами. Згідно пунктів 1, 2 додатку №1 (Специфікації) до договорів про надання послуг по переробці давальницької сировини: сторони погодили ціну послуг по переробці давальницької сировини у готову продукцію, які передбачені п.1.1 Договору; вартість послуг, що підлягає оплаті, розраховується виходячи з обсягу замороженої продукції та зазначаєтся в актах приймання-здачі робіт (надання послуг) із розрахунку погоджених у цій Специфікації цін та обсягів наданих послуг. (т.1, а.с.210-223 ) За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що згідно погоджених між сторонами умов договорів, вартість послуг, наданих товариством позивача визначається по обсягу готової, переробленої замороженої продукції, яка є результатом наданих послуг. Протягом 2017-2019 років Замовники, згідно умов Договорів, передали Виконавцю сировину: яблуко свіже, слива свіжа, вишня свіжа, смородина свіжа, баклажан свіжий, перець свіжий, диня ціла свіжа, груша свіжа ціла, цибуля свіжа, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі давальницької сировини на переробку. На виконання умов договорів ТзОВ ,,Хайберрі надало Замовникам комплекс послуг з розвантажувально-вантажних робіт, переробці, заморозці давальницької сировини, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами переробки давальницької сировини та актами приймання-здачі робіт (надання послуг) (т.2, а.с.168-239). Відповідно до обсягів замороженої продукції, згідно умов договорів, позивач формував вартість послуг, суми податку на додану вартість, які відображені позивачем у податкових деклараціях відповідного періоду. За результатами наданих послуг з переробки давальницької сировини за договорами із ТзОВ ,,Беррі Мор, ТзОВ ,,Семко та ТзОВ ВКП ,,Біо-Фуд товариство позивача склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні сформовані позивачем згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) на відповідні дати та відповідають первинним документам щодо здійснених операцій. Всі складені податкові накладні позивач зареєстрував в ЄРПН у строки, встановлені податковим законодавством. Первинні документи не містять дефектів форми та змісту, в повній мірі розкривають сутність господарських операцій та підтверджують рух товарів (наданих послуг). Також суд першої інстанції встановив, що всі наявні на час перевірки первинні документи щодо наданих послуг з переробки давальницької сировини, а саме: сальдові відомості, журнали-ордери, реєстри виданих податкових накладних, податкові накладні, акти прийому-передачі давальницької сировини на переробку, акти переробки давальницької сировини, акти прийому-передачі давальницької сировини з переробки, акти приймання-здачі робіт (надання послуг), декларації з ПДВ з додатками, надавались контролюючому органу під час перевірки згідно переліків, проте не взяті до уваги останнім. Таким чином, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що порядок визначення вартості наданих послуг, а також фактичні обсяги наданих послуг, на які позивачем нараховувалися податкові зобов`язання, знайшли своє відображення у долучених до матеріалів справи первинних документах: договорах, специфікаціях, актах переробки, актах приймання-здачі робіт (надання послуг), податкових накладних. Наведене свідчить про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов`язань з ПДВ по господарських операціях з переробки давальницької сировини за договорами із ТзОВ ,,Беррі Мор, ТзОВ ,,Семко та ТзОВ ВКП ,,Біо-Фуд. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необхідності визначення вартості наданих послуг, виходячи з кількості наданої сировини на переробку, а не з кількості переробленої готової продукції, оскільки вартість наданих послуг та відповідно податкові зобов`язання позивач формував у відповідності до укладених договорів, які в установленому законодавством порядку не визнанні протиправними або нікчемними. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від20 липня 2020 року у справі № 140/4689/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. В. Святецький судді О. М. Довгополов Л. Я. Гудим У зв`язку з перебуванням судді Гудима Л.Я. у відпустці з 28 по 31 грудня 2020 року включно постанова в повному обсязі складена 04 січня 2021 року.