Постанова КЦС ВС № 295/1893/18

Постанова Іменем України 28 грудня 2020 року м. Київ справа № 295/1893/18 провадження № 61-6704св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державне підприємство «Сетам», треті особи: товариство з обмеженою «Ректайм», публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Гуртовенком Романом Михайловичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року в складі судді Кондратенко О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2020 року в складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Святошинський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві), державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), у якому просила: - визнати недійсними електронні торги, оформленні протоколом проведення електронних торгів від 09 лютого 2018 року № 315780, реєстраційний номер лота 259989, щодо реалізації нежитлового приміщення № 69 по АДРЕСА_1 , загальною площею 173,9 кв. м, переможцем яких визнано ОСОБА_2 ; - визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 09 лютого 2018 року № 315780, реєстраційний номер лота 259989, щодо реалізації нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 173, 9 кв. м., переможцем яких визнано ОСОБА_2 . Позов мотивований тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2017 року вона придбала у ОСОБА_3 1/2 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 173, 9 кв. м. Власником іншої 1/2 частини вказаної нерухомості є товариство з обмеженою відповідальністю «Ректайм» (далі - ТОВ «Ректайм»). 09 лютого 2018 року ДП «Сетам» провело електронні торги, оформлені протоколом № 315780, реєстраційний номер лота 259989, щодо реалізації нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 173,9 кв. м, переможцем яких визнано ОСОБА_2 . Незважаючи на її звернення до Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві та ДП «Сетам» щодо припинення проведення електронних торгів, оскільки, вона не є боржником у жодному виконавчому провадженні, торги відбулися, а майно було реалізовано, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що права ОСОБА_1 не порушено, оскільки згідно протоколу від 01 березня 2018 року торги визнано такими, що не відбулися у зв`язку з не проведенням переможцем торгів ОСОБА_2 розрахунку за придбання майна. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Гуртовенка Р. М. залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. При цьому суд зазначив, що договірні відносини купівлі-продажу майна на торгах оформлені не були, торги не відбулися, а тому правочин є неукладеним і не може бути визнаний недійсним. Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів У квітні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуртовенко Р. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухваливши нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 910/5640/16, відповідно до якого моментом укладення договору купівлі-продажу майна, яке продане на торгах, є момент завершення електронних торгів. Вказує, що складання в автоматичному режимі протоколу проведення електронних торгів є фактом укладення з переможцем торгів відповідного договору купівлі-продажу, а несплата коштів переможцем торгів за придбання лоту не може свідчити про визнання договору неукладеним. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів У липні 2020 року публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк») подало письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких вказувало, що торги не відбулись у зв`язку з відмовою переможця від сплати необхідної грошової суми, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими. У серпні 2020 року ПАТ «Укрсиббанк» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 червня 2018 року в справі № 910/5640/16, не підлягають застосуванню у цій справі. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. У червні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що в забезпечення виконання зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю «Промоптторг» (далі - ТОВ «Промоптторг») за кредитним договором від 29 травня 2008 року № 11352537000 та від 26 серпня 2008 року № 11386098000 ТОВ «Ректайм» передало в іпотеку банку нерухоме майно: нежиле приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 173, 9 кв. м. Рішенням Господарського суду м. Києва від 19 липня 2016 року позов ПАТ «Укрсиббанк» до ТОВ «Промоптторг», TОB «Ректайм» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «Промоптторг» та TОB «Ректайм» на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 85 091, 20 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 25 квітня 2016 року становить 2 156 521 грн 25 коп. 23 листопада 2016 року Господарським судом м. Києва видано судовий наказ у справі № 910/8301/16 про стягнення з ТОВ «Ректайм» на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 2 642 627 грн 59 коп. 03 серпня 2017 року державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/8301/16 від 23 листопада 2016 року про стягнення з ТОВ «Ректайм» на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 2 642 627 грн 59 коп. 05 вересня 2017 року старшим державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Колодчуком С. В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та арештовано майно, що належить ТОВ «Ректайм», а саме: предмет іпотеки - нежиле приміщення № 69 по АДРЕСА_1 , загальною площею 173, 9 кв. м. 06 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Грек А. В. посвідчено договір купівлі-продажу 1/2 частини нежилого приміщення, за умовами якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 1/2 частини нежилого приміщення № 69 по АДРЕСА_1 , загальною площею 173, 9 кв. м. Відповідно до протоколу від 09 лютого 2018 року № 315780 про проведення електронних торгів, реєстраційний номер лота 259989, ОСОБА_2 визнано переможцем і покладено на нього обов`язок сплатити розмір додаткової винагороди організатору торгів - 243 345, 55 грн та суму, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 6 840 000 грн, до 23 лютого 2018 року. Визначені в протоколі № 315780 грошові суми в межах наданого строку ОСОБА_2 внесені не були. 01 березня 2018 року організатором торгів сформовано протокол № 319255 проведення електронних торгів, реєстраційний лот 259989, відповідно до якого 09 лютого 2018 року торги з продажу нежитлового приміщення не відбулися у зв`язку з відмовою переможця від сплати належної грошової суми. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок). Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ X Порядку, стаття 34 Закону України «Про нотаріат»). Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). В пункті 1 розділу ХІ Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК України). Зокрема, не є укладеними правочини (договори) у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненимправочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочинпідлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Оскільки відповідно до частини другої пункту 1 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори, то неукладення договору, тобто його відсутність, не породжує цивільних прав та обов`язків, отже сам лише факт неукладення договору не порушує та не оспорює права і охоронювані законом інтереси сторін між якими не укладено договір. Суди попередніх інстанцій, врахувавши факт нездійснення переможцем торгів ОСОБА_2 повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом Х Порядку, дійшли правильного висновку, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним. З неукладеного правочину не виникає договірних зобов`язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з вказаним висновком судів попередніх інстанцій про те, неукладений договір не може бути визнаний недійсним, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Доводи касаційної скарги з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 910/5640/16 є безпідставними, оскільки в межах цієї справи надано оцінку лише моменту оформлення договору купівлі-продажу майна, яке продано на торгах, тобто, оцінка стосується оформлення торгів в день їх проведення. Крім того, у вказаній справі відсутні висновки щодо застосування пункту 1 розділу ХІ Порядку та щодо визнання торгів такими, що не відбулись. Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судів попередні інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами попередніх інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Гуртовенком Романом Михайловичем, залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді :В. С. Жданова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко