Ухвала КАС ВС № 240/5443/18

УХВАЛА 30 грудня 2020 року м. Київ справа № 240/5443/18 адміністративне провадження № К/9901/34346/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 240/5443/18 за позовом Державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство» до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій і рішення про донарахування єдиного внеску, установив: Державне підприємство «Радомишльське лісомисливське господарство» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 08 листопада 2018 року № 0031501401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 281628 грн та № 0031491401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 72339 грн та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 36169,5 грн; рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 08 листопада 2018 року № 0031581306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску частково у розмірі 3832,13 грн; вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № 0031591306 з єдиного внеску частково у розмірі 1169,32 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 08 листопада 2018 року № 0031491401 в частині збільшення Державному підприємству «Радомишльське лісомисливське господарство» суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 70875 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 08 листопада 2018 року № 0031581306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині донарахування Державному підприємству "Радомишльське лісомисливське господарство" штрафної санкції у розмірі 3832,13 грн; вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ю-0031591306 в частині недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 1169,32 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

1. Сплата судового збору Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762 грн. Позовна заява подана юридичною особою у 2018 році, з вимогами майнового характеру на загальну суму 281628 грн. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 8448, 84 грн (4224,42 грн (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви)*200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). До касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення від 18 грудня 2019 року № 310 про сплату судового збору у розмірі 3842 грн. Отже, недоплачена сума судового збору становить 4606,84 грн. Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку: 207; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір».

2. Строк на касаційне оскарження Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 12 грудня 2019 року у відкритому судовому засідання, в повному обсязі складено 16 грудня 2019 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 11 грудня 2020 року. Водночас з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Водночас Верховний Суд роз`яснив про можливість повторного звернення зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Суд звертає увагу скаржника на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Як зазначено скаржником, останній вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами від 28 січня 2020 року та від 06 квітня 2020 року було повернуто. Як убачається з відомостей реєстраційної картки поштового відправлення (провадження № К/9901/4741/20), копію ухвали Верховного Суду від 06 квітня 2020 року про повернення касаційної скарги скаржником отримано 15 квітня 2020 року. Однак втретє касаційну скаргу у цій справі подано засобами поштового зв`язку лише 11 грудня 2020 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною каргою. Обставин, які б перешкоджали скаржнику звернутися до касаційного суду з касаційною скаргою в період з 15 квітня 2020 роду по 11 грудня 2020 року, не зазначено. Крім того, посилання скаржника на частину п`яту статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлено можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, визначеного статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів. Зазначена норма так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 240/5443/18 залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Шишов Судді І. В. Дашутін М. М. Яковенко