Постанова 4803 № 201/8989/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4089/20 Справа № 201/8989/19 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі - Кравченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про визнання батьківства та внесення змін до актових записів про народження, - ВСТАНОВИЛА: У серпні 2019 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про визнання батьківства та внесення змін до актових записів про народження. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському району Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей передано на розгляд до Васильківського районного суду Дніпропетровської області. Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про визнання батьківства та внесення змін до актових записів про народження задоволено. Визнано батьком дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка Васильківського району Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації народжень 15 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області зроблений відповідний актовий запис № 201 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ), який народився в м. Дніпропетровськ та є громадянином України. Внесено зміни в актовий запис № 201 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 15 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначивши в графі «Батько» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ), який народився в м. Дніпропетровськ та є громадянином України. Визнано батьком дитини ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпро, про що в Книзі реєстрації народжень 20 липня 2017 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зроблений відповідний актовий запис № 962 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ), який народився в м. Дніпропетровськ та є громадянином України. Внесено зміни в актовий запис № 962 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 20 липня 2017 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначивши в графі «Батько» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ), який народився в м. Дніпропетровськ та є громадянином України. Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання позову до суду. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року по цивільній справі №201/8989/19 і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову. Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року від інших учасників справи до суду не надходило. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , матір`ю в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 15.09.2015 року вказана ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_5 , матір`ю в свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 20.07.2017 року вказана ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_7 . Довідкою виконкому Жовтянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 16.04.2015 року № 339 підтверджується факт проживання ОСОБА_7 , 1983 року народження за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_2 , 1967 року народження та трьома дітьми ОСОБА_7 , 2006 року народження, ОСОБА_8 , 2011 року народження, ОСОБА_4 , 2014 року народження. 02 листопада 2018 року рішенням служби у справах дітей П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області вищевказаних п`ятьох малолітніх дітей тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 терміном на один місяць, до 03.12.2018 року у зв`язку з тим, що 23.10.2018 року мати дітей ОСОБА_7 , залишила сім`ю і її місцеперебування не відоме. Відповідно до заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 року, яке вступило в законну силу 11.07.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 позбавлено батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та передано на опікування органу опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. Відповідно до частини 1 статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно зі ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду. Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою ВР України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Стаття 3 Конвенції визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Нормами статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для встановлення батьківства позивача відносно малолітніх дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та внесення змін до актових записів про їх народження. Доводи апеляційної скарги, що в рішенні не зазначено доказів на підставі яких судом першої інстанції встановлено підтвердження факту батьківства ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, згідно висновку експерта № 787 від 28.10.2019 року встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%. Таким чином встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999% (а.с. 226-228, 229, 230). Доводи апелянта, що сімейним кодексом встановлено, що до вимог про встановлення батьківства застосовується позовна давність в один рік, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає недоведеними, оскільки лише у 2018 році відповідач покинула позивача та своїх дітей і тривалий час була відсутня, не виконувала своїх батьківських обов`язків, не забезпечувала дітям необхідний безпечний рівень життєдіяльності, розвитку та виховання. На підставі зазначеного, позивач звернувся до райдержадміністрації з проханням про передачу йому дітей на тимчасове влаштування у свою сім`ю та рішенням служби у справах дітей від 02.11.2018 року №36/18 Про можливість тимчасового влаштування дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 в сім`ю ОСОБА_2 п`ятеро малолітніх дітей були влаштовані в сім`ю позивача (а.с.11). Після цього, заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від10.06.2019 року (справа №172/162/19) ОСОБА_9 була позбавлена батьківських прав відносно дітей (а.с. 9-10). Отже, як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, тобто в межах строку позовної давності (а.с. 1). Посилання апелянта, що дану справу розглянуто без залучення служби у справах дітей Васильківської районної державної адміністрації, яка передала неповнолітніх дітей будинку сімейного типу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в даній справі було залучено в якості третіх осіб: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області. Твердження апелянта, що цивільну справу ОСОБА_2 необхідно було розглядати судом першої інстанції не за правилами загального позовного провадження, а в порядку окремого провадження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суперечать нормам діючого законодавства. Аргументи апелянта, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та безпідставно звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю. Петешенкова