Постанова 4856 № 824/44/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/44/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 28 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року (прийнятого в м. Чернівці, повний текст складено 30.03.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання незаконним наказу, В С Т А Н О В И В : в січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУНП), в якому просив: - визнати неправомірним та скасувати як незаконний п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №697 від 13.11.2019 року в частині притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Глибоцького ВП ГУНП в Чернівецькій області, капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Глибоцького ВП ГУНП в Чернівецькій області з 13.11.2019 року. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про те, "що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, за висновками проведеного службового розслідування, був факт вчинення останнім дисциплінарних проступків, які полягали, зокрема, у вживанні алкогольних напоїв на службі, вчиненні злісної непокори законній вимозі поліцейських УПП (мав намір покинути без їхнього дозволу місце події). Стверджує, що не вчиняв жодного проступку, який міг би його ганьбити як поліцейського, не порушував Присяги поліцейського та Правил етичної поведінки, не порушив службових обов`язків відповідно до нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 з 07.11.2015 року проходив службу в органах Національної поліції України, з 21.12.2017 року - на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області. Згідно пункту 1 наказу ГУНП в Чернівецькій області від 13.11.2019 року № 697 "Про застосування дисциплінарного стягнення", за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушенні вимог пунктів 1,6,13,14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2,3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, що у свою чергу, є невиконанням вимог пунктів 1-2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області Дмітрієва А. № 181 о/с від 15.11.2019 року "По особовому складу", за пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), звільнено зі служби капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, з 15 листопада 2019 року. Оскаржуваний наказ від 13.11.2019 року №697 "Про застосування дисциплінарного стягнення" прийнятий на підставі висновків проведеного службового розслідування. Згідно доручення т.в.о. начальника Глибоцького відділення поліції ОСОБА_4 - заступнику начальника Глибоцького ВП Дамаскіну Д.І. доручено: забезпечити прибуття 01 листопада 2019 року на 23-00 годину на інструктаж до села Михальча Сторожинецького району 10 працівників підпорядкованого особового складу відділення у однострої; старшим групи визначено ст. ДОП СП Глибоцького ВП майора поліції ОСОБА_5 , з яким провести інструктаж та о 22-00 годині 01.11.2019 р. у приміщенні Глибоцького ВП видати 10 комплектів спец. засобів (гумовий кийок, кайданки, газ дратівливої дії); наголосити задіяним працівникам, що у селі Михальча контроль за несенням служби працівниками поліції, інструктаж та розстановку сил і засобів будуть проводити т.в.о. начальника УПД ГУНП в Чернівецькій області полковник поліції ОСОБА_6 , начальник ВОПП ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_7 та т.в.о. начальника Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_8 . До складу зазначеної групи осіб в тому числі включено ОСОБА_1 02.11.2019 р. заступником начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області М. Горбаном складено доповідну записку на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 , за фактом події (порушення службової дисципліни) за участю окремих поліцейських Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, серед яких, ОСОБА_1 . У зв`язку із наведеним, з метою надання правової оцінки діям вказаних поліцейських, у відповідності до статей 14 та 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, запропоновано призначити службове розслідування. Наказом від 04.11.2019 р. №1363 начальника ГУНП в Чернівецькій області призначено службове розслідування за фактом, викладеним у доповідній записці, утворено дисциплінарну комісію та затверджено її склад. Дисциплінарною комісією здійснено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, за наслідком якого 12.11.2019 р. складено висновок службового розслідування. Згідно висновку службового розслідування від 12.11.2019 р., проведеного комісією встановлено, зокрема, що 02.11.2019 р., згідно усної вказівки керівництва Управління превентивної діяльності ГУНП та вимог доручення Глибоцького відділення поліції ГУНП "Про забезпечення публічної безпеки та порядку біля культової споруди у с. Михальча Сторожинецького району" від 01.11.2019 №10271, ряд поліцейських Глибоцького відділення поліції, серед яких, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були задіяні до несення служби по забезпеченню публічного порядку та безпеки у с. Михальча Сторожинецького району під час міжконфесійного конфлікту, який набув значного суспільного резонансу на теренах Чернівецької області. У зв`язку із цим, поліцейські, задіяні на охорону публічного порядку, до моменту закінчення несення служби, були зобов`язані не допустити будь-якого ускладнення ситуації, що склалась у зазначеному населеному пункті між конфліктуючими конфесійними групами. Однак, всупереч обов`язків поліцейського, ОСОБА_1 , який був визначений старшим однієї з груп Глибоцького відділення поліції, що несла службу в с. Михальча, до складу якої входили ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , до виконання службових обов`язків поставились безвідповідально. На автомобілі марки "BMW Х-5", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 покинули місце несення служби та вживали алкогольні напої. Комісією встановлено, що 02.11.2019 р. о 06 год. 35хв., поліцейськими Управління патрульної поліції в Чернівецькій області (далі - УПП) по вул. О.Гончара, 15, м. Чернівці, за порушення пункту 9.5 Правил дорожнього руху щодо заборони подання звукових сигналів у населених пунктах, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді, зупинено вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який перебував на службі, у змішаній формі одягу, без вогнепальної зброї. При спілкуванні поліцейських УПП з поліцейським ОСОБА_1 було встановлено, що останній мав явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). З метою документування оформлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння поліцейські УПП запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою алкотестеру "Драгер", на що він відповів відмовою. Тоді поліцейські у присутності двох понятих запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, на що він також відповів відмовою. Крім цього, перебуваючи на місці події, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейських УПП (мав намір покинути без їхнього дозволу місце події), у зв`язку із чим до нього було застосовано заходи примусу: фізичну силу, спеціальний засіб "кайданки". Після цього, відносно ОСОБА_1 поліцейськими УПП складено протокол про його адміністративне затримання (АЗ №105478), складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 230 КУпАП (протокол серії ОБ №130957) та ст. 185 КУпАП (протокол серії ГП 109059), а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ст. 126 КУпАП (ДПО18 №607124). Водночас, у висновку службового розслідування зазначено, що перебуваючи у громадському місці ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 будучи невдоволений діями працівників УПП, неодноразово висловлювався на їхню адресу нецензурною лайкою, що у свою чергу містить склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Комісією у висновку службового розслідування констатовано, що згідно відеозаписів з бодікамер поліцейських УПП встановлено, що за зовнішніми ознаками ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, при цьому він сам визнав, що вживав алкоголь (відео 20191102105503001213 (07:20); 20191102105503001295 (09:27). У висновку службового розслідування констатовано, що наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, а також вчинення ним злісної непокори вимогам поліцейських УПП підтверджується також поясненнями командира роти №1 батальйону УПП в Чернівецькій області Скрипника М.В.. а також інспектора взводу №1 роти №1 ОСОБА_29 , які, зокрема, брали участь у документуванні обставин зупинки автомобіля марки "BMW Х-5", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та складанні адміністративних матеріалів стосовно останнього. Дисциплінарна комісія також встановила, що під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 в його салоні знаходились ще троє поліцейських - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які також за всіма зовнішніми ознаками перебували у стані алкогольного сп`яніння. Згідно висновку службового розслідування комісією констатовано, що в ході службового розслідування обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не виявлено. Однак, визначено у якості обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння. Окрім цього, у висновку службового розслідування зазначено, що за період проходження служби ОСОБА_1 5 разів заохочувався та 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, характеризується посередньо. Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування є такими, що підтвердились. Згідно пункту 3 висновку службового розслідування від 12.11.2019 р. дисциплінарна комісія вважала, що за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушенні вимог пунктів 1,6,13,14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2,3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, що у свою чергу, є невиконанням вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Крім того у матеріалах справи наявні письмові пояснення, відібрані в ході службового розслідування, а саме ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та поліцейських УПП в Чернівецькій області Красовського М.М, ОСОБА_17 зі змісту яких, останні повідомляють про порушення службової дисципліна позивачем ОСОБА_1 . Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи поліцейські Управління патрульної поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру "Драгер", на що він відповів відмовою. Згодом, поліцейські у присутності двох свідків запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, на що він також відповів відмовою. Зазначене підтверджується пояснення свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 від 02.11.2019 року. Крім того, зі змісту службової характеристики ОСОБА_1 вбачається, що за період служби останній зарекомендував себе посередньо. Перебуваючи на посаді свої функціональні обов`язки виконує допускаючи недоліки в службовій діяльності. Нормативні документи, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ знає задовільно. Не вживає заходів щодо підвищення свого освітнього та професійного рівня та не працює над вдосконаленням своїх ділових та моральних якостей. Серед колег по службі та керівництва відділення поліції не має заслуженого авторитету. Накази керівників виконує, але не завжди вчасно. Не завжди правильно реагує на ділову критику. У спілкуванні з громадянами не проявляє ввічливість і культуру. За час служби до дисциплінарної відповідальності притягувався 6 разів, заохочувався 5 разів. Колегією суддів також досліджено адміністративну справу № 5122 відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП. ОСОБА_1 , керуючись статтею 63 Конституції України, від надання пояснень відмовився, про що особисто засвідчив у поясненнях від 04.11.2019 року. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким частково задоволено позов, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року, №580-VIII (далі - Закон №580) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Згідно з положеннями частини 1 статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до положень частин 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 статті 19 встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580 визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до статті 60 Закону №580 проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут), затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - являє собою дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Положеннями статті 12 вищезазначеного Статуту, визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Частинами 3-4 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно з частиною 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), пунктом 1 Розділу V вказаного порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Відповідно до положень пункту 2 Розділу V Порядку № 893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Пунктом 4 Розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. У пункті 6 Порядку № 893 визначено право поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, подати уповноваженому керівнику письмову скаргу на дії осіб, які його проводять. У пункті 7 Розділу V Порядку № 893 визначено, що, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Відповідно до частини 1 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина 3 статті 18 Дисциплінарного статуту). Пунктом 13 Розділу V Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Відповідно до пункту 2 Розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Пунктом 1 Розділу VІІ Порядку № 893 визначено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Положеннями частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до частини 5 статті 13 Дисциплінарного статуту застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється. Положеннями частин 3 та 4 статті 20 Дисциплінарного статуту керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України. Як встановлено з матеріалів справи наказом начальника ГУНП від 04.11.2019 р. №1363 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування стосовно перевірки відомостей, викладених в доповідній записці заступника начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_20 по фактом події (порушення службової дисципліни) за участю окремих поліцейських Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, серед яких, ОСОБА_1 , згідно змісту якої ОСОБА_21 клопотав про призначення службового розслідування, за результатами якого, у визначений статтею 16 Дисциплінарного статуту строк, дисциплінарною комісією 12.11.2019 р. оформлено висновок службового розслідування. Так, порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, згідно матеріалів службового розслідування, полягають у наступному. Ряд поліцейських Глибоцького відділення поліції, серед яких, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були задіяні до несення служби по забезпеченню публічного порядку та безпеки у с. Михальча Сторожинецького району під час міжконфесійного конфлікту, який набув значного суспільного резонансу на теренах Чернівецької області. У зв`язку із цим, поліцейські, задіяні на охорону публічного порядку, до моменту закінчення несення служби, були зобов`язані не допустити будь-якого ускладнення ситуації, що склалась у зазначеному населеному пункті між конфліктуючими конфесійними групами. Всупереч обов`язків поліцейського, ОСОБА_1 , який був визначений старшим однієї з груп Глибоцького відділення поліції, що несла службу в с. Михальча, до складу якої входили ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , до виконання службових обов`язків поставились безвідповідально. На автомобілі марки "BMW Х-5", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 покинули місце несення служби та вживали алкогольні напої. 02.11.2019 р. о 06 год. 35 хв., поліцейськими Управління патрульної поліції в Чернівецькій області (далі - УПП) по вул. О.Гончара, 15, м. Чернівці, за порушення пункту 9.5 Правил дорожнього руху щодо заборони подання звукових сигналів у населених пунктах, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді, зупинено вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який перебував на службі, у змішаній формі одягу, без вогнепальної зброї. При спілкуванні поліцейських УПП з поліцейським ОСОБА_1 було встановлено, що останній мав явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). Так, поліцейські УПП запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою алкотестеру "Драгер", на що він відповів відмовою. Тоді поліцейські у присутності двох понятих запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, на що він також відповів відмовою. Крім цього, перебуваючи на місці події, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейських УПП (мав намір покинути без їхнього дозволу місце події), у зв`язку із чим до нього застосовано заходи примусу: фізичну силу, спеціальний засіб "кайданки". Після цього, відносно ОСОБА_1 поліцейськими УПП складено протокол про його адміністративне затримання (АЗ №105478), складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 230 КУпАП (протокол серії ОБ №130957) та ст. 185 КУпАП (протокол серії ГП 109059), а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ст. 126 КУпАП (ДПО18 №607124). Як встановлено матеріалами справи, 02.11.2019 р. відповідно до вказівки УПД ГУНП в Чернівецькій області та вимог Доручення Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП від 01.11.2019 року №10271, яке усно доведено працівникам поліції, в тому числі позивачеві, останній був задіяний до несення служби по забезпеченню публічної безпеки та порядку в с. Михальча, під час міжконфесійного конфлікту, який набув значного суспільного резонансу на теренах Чернівецької області. На виконання зазначеного доручення було визначено працівників, в тому числі і позивача, які мали забезпечувати охорону публічної безпеки та громадського порядку біля культової споруди в с. Михальча Сторожинецького району. Старшим групи було призначено старшого дільничного офіцера поліції ОСОБА_22 , якому видали для всієї групи 10 комплектів спецзасобів (гумові кийки, кайданки, газ дратівливої дії). Як встановлено судом, та не заперечується сторонами усний наказ щодо збору особового складу Глибоцького ВП з обов`язковою явкою протягом години та по формі був відправлений поліцейським технічними засобами, а саме за допомогою програми-месенджеру "Вайбер". Відповідно до письмових поясненнях заступника начальника Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_23 близько 22-15 год. він прибув до відділення Глибоцького ВП, де ОСОБА_16 та ОСОБА_24 провели з задіяними поліцейськими інструктаж та стройовий огляд. Після цього, отримали 10 комплектів спецзасобів по черговій частині і поїхали до с. Михальча, де був проведений інструктаж ОСОБА_6 та ОСОБА_25 . Під час інструктажу останні поділили задіяних на дві групи та визначили двох старших - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . До групи ОСОБА_1 , зокрема, входили поліцейські ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Інструктаж тривав приблизно 25 хвилин, після чого всі розійшлися по місцях несення служби. Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджені письмові пояснення ОСОБА_10 , від 04.11.2019 року, зв змісту яких слідує, що 01.11.2019 року близько 22:00 год. надійшло повідомлення на його мобільний телефон в месенджер "Вайбер" про те, що відбувається збір особового складу в Глибоцькому ВП. Прибувши на місце, їх зібрали та повідомили те, що вони в складі 10 чоловік виїжджають в с. Михальча Сторожинецького району. Прибувши в с. Михальча їм повідомили, що останні залишаються до ранку до 09:00 год. У зв`язку з погодними умовами, мінусовою температурою, він пішов до автомобіля, грітися та заснув. Приблизно о 5 год. ранку прокинувся в м. Чернівці, коли автомобіль був зупинений патрульними поліцейськими. На його запитання йому повідомлено, що до нього питань немає. Його колега зателефонував своєму знайомому, який відвіз їх на своєму автомобілі в с. Михальча, де він перебував до 09-00 год. Спиртних напоїв не вживав, їхати до Чернівецького обласного наркодиспансеру йому ніхто не пропонував. Після цього він поїхав додому. Крім того, зі змісту письмових пояснень ОСОБА_11 від 04.11.2019 року слідує, що 01.11.2019 року йому приблизно о 22:00 год. надійшло повідомлення на його мобільний телефон в месенджер "Вайбер" про те, що відбувається збір особового складу в Глибоцькому ВП. Прибувши на місце, їх зібрали в класі та повідомили те, що вони в складі 10 чоловік виїжджають в с. Михальча Сторожинецького району. Прибувши в с. Михальча їм повідомили, що останні залишаються до ранку. Так як вони не були попередженні про нічне чергування, всі почергово грілись в його автомобілі. Приблизно о 5 год. ранку він пішов в автомобіль та заснув, прокинувшись побачив, що знаходиться в м. Чернівці, а автомобіль зупинений патрульними поліцейськими. На його запитання йому повідомлено, що він може бути вільний. Він зателефонував своєму знайомому та з ним поїхав на своєму автомобілі в с. Михальча. В подальшому йому запропоновано їхати в м. Чернівці на вул. Миколаївську, де запропоновано пройти освідчення, на що він відмовився, оскільки не перебував за кермом та не в громадському місці, і офіційно не перебував на службі. Схожі за змістом пояснення надані ОСОБА_12 . У поданій до суду апеляційні скарзі, а також у позовній заяві позивач зазначає, що приблизно об 04-00 год. 02.11.2019 року за вказівкою керівництва їм було надано час для відпочинку та прийому їжі, тому вони поїхали до ОСОБА_1 додому за адресою АДРЕСА_2 , оскільки заклади харчування не працювали, а з усіх присутніх позивач проживав найближче до місця несення служби. Біля 05-10 год. позивач разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на автомобілі позивача марки "БМВ X 5", д.н.з. НОМЕР_2 приїхали до місця тимчасового проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 , де він припаркував автомобіль на парковці навпроти його будинку. Після прийому їжі, біля 06-00 год. позивач разом зі своїми колегами вийшли з квартири, та його дружина попросила принести їй з автомобіля накопичувач енергії "повербанк". Вийшовши на вулицю, вони побачили як повз них, в напрямку з вулиці Головної до вулиці Н. Сотні на великій швидкості проїжджав темний автомобіль. Після чого вони пройшли до припаркованого автомобіля, де пасажири сіли на свої місця, а позивач сів за кермо автомобіля i не закриваючи двері включив габаритне освітлення. Тоді позивач взяв з панелі автомобіля накопичувач енергії та направився в напрямку свого будинку. В цей момент з вул. Головної під`їхав автомобіль патрульної поліції i зупинився позаду автомобіля позивача та до нього підійшов один iз поліцейських, а тоді не представившись запитав, чи це він тільки що їхав на своєму автомобілі з вулиці Головної. В момент спілкування бодікамера поліцейського не працювала i запис розмови не здійснювався. Позивач відповів, що щойно бачив автомобіль, який їхав на величезній швидкості, а він сам щойно вийшов з приміщення своєї квартири та тільки включив габаритні вогні в автомобілі. Тоді, поліцейські УПП безпідставно звинувачували позивача в порушенні правил дорожнього руху та в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і почали складати протоколи та постанову. Так, з системного аналізу вищеззаначеного, слідує, що факт отримання о 04-00 год. 02.11.2019 року вказівки керівництва щодо відпочинку та прийому їжі, не підтверджено матеріалами справи, зокрема не підтверджено й поясненнями ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та ОСОБА_26 , що свідчить про те, що самовільно позивач покинув місце несення служби. Таким чином колегія суддів приходить до висновку про правомірність та обгрунтованність висновку в цій частині. Оцінюючи доводи позивача в яких він зазначає, що під час перебування на службі він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів зазначає таке. За висновками проведеного службового розслідування підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, був факт вчинення останнім дисциплінарних проступків, які полягали, зокрема, у вживанні алкогольних напоїв на службі, вчиненні злісної непокори законній вимозі поліцейських УПП (мав намір покинути без їхнього дозволу місце події). Крім того, наявність у позивача ознак алкогольного сп`яніння підтверджується поясненнями поліцейських УПП в Чернівецькій області Красовського М.М., ОСОБА_17 . Крім того, враховуючи наявні в матеріалах справи відеозаписи з бодікамер поліцейських Управління патрульної поліції, на яких зафіксовано обставини затримання останніми ОСОБА_1 дають всі підстави вважати, що у поліцейських УПП та згодом у дисциплінарної комісії були об`єктивні підстави для визначення того факту, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, на записі чітко видно поведінку позивача, зокрема, за зовнішніми ознаками у ОСОБА_1 наявні виражені ознаки алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, нечітка мова), поведінка є агресивною, вимоги поліцейських УПП ним ігноруються, неодноразово висловлювався нецензурною лайкою на їхню адресу.Також на даних відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 визнає факт вживання алкогольних напої, попри це зазначає, що на службі він не перебував і транспортним засобом не керував. За таких обставин, у відповідності до позиції, яка відображеній у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (з подальшими змінами і доповненнями) наявні у матеріалах справи відеозаписи з бодікамер поліцейських УПП поліцейських Управління патрульної поліції розцінюється колегією суддів, як доказ факту перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння. Заначена позиція Пленуму Верховного Суду України узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними у Постанові від 23 січня 2018 року по справі № 640/17224/15-ц, що згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховується судом. Враховуючи зазначені обставини, колегія судді приходить до висновку, що службове розслідування у частині вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв під час несення служби є обгрунтованим та таким що підтверджується відповідними доказами, а саме - відеозписами з бодікамер поліцейських. На обґрунтування позовних вимог, зазначених позивачем в апеляційні скарзі, а саме, що "позивач не вчинив жодного проступку, який міг би ганьбити його як поліцейського..." колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти, як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Аналіз положень Дисциплінарного статуту дає підстави вважати, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Так, з відеозапису з бодікамер поліцейських зробленого під час затримання ОСОБА_1 , вбачається, що останній своєю поведінкою проявляв зверхність до інших поліцейських, що зокрема проявлялось в систематичній нецензурній лайці та особистій образі поліцейських, в тому числі в присутності свідків. Його поведінка не відповідала стандартам звичайної правомірної поведінки громадянина України, а навпаки проявила нігілістичну сутність позивача, який перебував у стані сп`яніння (див. а.с. 207, диск №1, файл 20191102105515001293 з 00:01:39 год. до 00:02:00 год.), а отже безумовно є порушенням Правил етичної поведінки поліцейських та Присяги працівника поліції. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дисциплінарна комісія, дослідивши матеріали службового розслідування, дійшла обґрунтованого висновку про те, що позивачем допущено порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, порушенні вимог пунктів 1,6,13,14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2,3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських. Щодо посилань представника позивача в апеляційні скарзі на те, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.12.2019 року по справі № 720/2500/19 скасовано постанову серії ДПО 18 №607124 від 92.11.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за статтею 125, частиною 1 статті 126 КУпАП, закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що скасування постанови, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не спростовує факту вживання алкоголю під час проходження служби, залишення місця проходження служби та неетичної та неправомірної поведінки не тільки як поліцейського, але як і громадянина України, а відтак порушення Присяги та Правил етичної поведінки поліцейських. Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Адміністративна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП. Згідно з нормами частини 2 статті 19 Закону №580 встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Отже, дисциплінарна та адміністративна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності. Порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, врегульованими різними нормативно-правовими актами. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. За наслідками службового розслідування, у висновку дисциплінарної комісії, при визначені дисциплінарного стягнення було враховано сукупність дій позивача, які кваліфіковано як дисциплінарний проступок, а саме те, що позивач покинув місце служби під час міжконфесійного конфлікту, не дотримувався службової дисципліни, зокрема перебував у стані алкогольного сп`яніння та виражався нецензурною лайкою, висновками відповідача про те, що оскаржуваний наказ є правомірним, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідає вчиненому позивачем проступку, тому колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому. Крім того, положеннями Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Так, зокрема Європейський суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначив: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи, що у відповідності до вимог 77 КАС України відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваного позивачем наказу начальника ГУНП в Чернівецькій області від 13.11.2019 року № 697 "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зазначає, що доводи позивача зазначені в апеляційній скарзі, вищезазначених висновків суду не спростовують. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2020 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.