Постанова Кропивницький апеляційний суд № 393/37/20

ПОСТАНОВА Іменем України 23 грудня 2020 року м. Кропивницький справа № 393/37/20 провадження № 22-ц/4809/1272/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Голованя А. М., Черненка В. В., секретар судового засідання Кравченко Я. С., учасники справи: заявник (боржник) - ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Негребецька Юлія Едуардівна, стягувач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Негребецької Юлії Едуардівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2020 року у складі головуючого судді Рачкелюка Ю. В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2020 року № 393/37/20, в якій просила скасувати вказаний судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 21 січня 2020, і до досягнення донькою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в подальшому стягувати на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; судового збору в дохід держави в сумі 210,20 грн; та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 і сина ОСОБА_4 . В обґрунтування заяви зазначала, що існують нововиявлені обставини, які мають істотне значення, що не були встановлені судом при виданні судового наказу. Так, на думку заявника (боржника за судовим наказом) не було підстав для стягнення з неї аліментів на дітей, оскільки вона приймає активну участь в їхньому утриманні, вихованні, розвитку та медичному забезпеченні. Заявник стверджує, що ОСОБА_2 вживає алкогольні напої, веде аморальний спосіб життя, шлюб між ними розірвано. Крім того, згідно постанов суду ОСОБА_2 притягувався до відповідальності за домашнє насильство стосовно заявника та її матері. З огляду на це, ОСОБА_2 як батько не може дбати про фізичний, духовний та моральний розвиток дітей, виховувати їх та забезпечувати їм гідне життя. Неповнолітні діти зареєстровані та проживали разом з матір`ю ОСОБА_1 до того дня, коли батько ОСОБА_2 (стягувач) самовільно їх забрав. За вказаним фактом вона зверталася до правоохоронних органів. Матеріали справи не містять жодних доказів, що підтверджують проживання дітей разом з батьком ОСОБА_2 та перебування на його утриманні. Стягувач надав суду інформацію, що не відповідає дійсності, тому судовий наказ підлягає скасуванню у зв`язку з нововиявленими обставинами щодо перебуваня дітей на утриманні батька ОСОБА_2 з відмовою у видачі судового наказу. Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2020 року № 393/37/20. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник, не може вважатися нововиявленою. Суд зазначив, що не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 423 ЦПК України зазначені в заяві обставини щодо добровільної участі ОСОБА_1 у матеріальному забезпеченні дітей, проживання дітей без згоди матері з батьком ОСОБА_2 , який не позбавлений батьківських прав, і відсутні докази того, що діти не можуть з ним проживати, а також посилання заявника на те, що стягувач веде аморальний спосіб життя та не може належним чином утримувати неповнолітніх дітей. Суд встановив, що на момент звернення ОСОБА_2 з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей, було підтверджено згідно довідки, виданої Шарівським старостинським округом Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 27 від 15.01.2020, що ОСОБА_2 проживає без реєстрації разом із неповнолітніми дітьми: донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , діти перебувають на повному і постійному утриманні стягувача. Оскількиі діти проживали разом з ОСОБА_2 , останній на законних підставах звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, яка була задоволена відповідно до вимог закону і з підстав, що підтверджувались наявними у матеріалах справи доказами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Негребецька Ю. Е. подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування ухвали суду, та прийняття нової постанови, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу, виданого Новгородківським районним судом Кіровоградської області від 10 березня 2020 року у справі №393/37/20 задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги вказала на аналогічні обставини, що викладені в заяві про перегляд наказу за нововиявленими обставинами. В порядку наказного провадження розгляд заяви про видачу судового наказу проводився без повідомлення сторін, тому ОСОБА_1 була фактично позбавлена можливості надати свої заперечення проти заяви про видачу судового наказу. На момент видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь стягувача їхні діти постійно проживали разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перебували на її повному матеріальному утриманні, про що не було відомо суду першої інстанції, що підтверджується долученими до матеріалів справ доказами: копіями довідок про реєстрацію місця проживання особи, виданих відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА № 11509622, № 11509538 від 23.01.2020, № 10316456 від 10.10.2019; письмовою характеристикою КНП «ЦПМСД №1» Солом`янського району м. Києва № 108/01-260 від 26.02.2020. Звертає увагу, що ОСОБА_2 не надано до заяви жодного доказу на обгрунтування обставин, з яких він звернувся до суду про видачу судового наказу. В оскарженій ухвалі суд зазначив, що згідно матеріалів справи на момент звернення до суду із судовим наказом по стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, згідно довідки виданої Шарівським старостинським округом Новопразької селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області №27 від 15.01.2020 р., гр. ОСОБА_2 проживав без реєстрації разом із неповнолітніми дітьми: донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , діти перебували на повному і постійному утримані. Проте, копію вказаної довідки у додатках направленого судом судового наказу стягувач не отримувала. Тому вважає, що на момент видачі судового наказу тієї довідки не було і не могло бути. Посилання суду на цей доказ є незаконним, ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права. Доказів перебування дітей на його утримані до заяви про видачу судового наказу ОСОБА_2 не надав, при цьому безпідставно вказав на ухилення ОСОБА_1 від матеріальної допомоги дітям. Вважає вказані обставини істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Представник заявника адвокат Негребецька Ю. Е. подала заяву про розгляд справи без її та заявника участі. ОСОБА_2 подав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити апеляційну скаргу (а. с.196). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін з таких підстав. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. Судовим наказом Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2020 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 21 січня 2020 року, і до досягнення донькою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в подальшому стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14-15 т. 1). Копії судового наказу, заяви з додатками направлено Новгородківським районним судом Кіровоградської області на адресу ОСОБА_1 (а.с. 17). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Згідно статті 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей - однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. В порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені ст. 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України). Частиною 8 статті 170 ЦПК Українипередбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3розділу Vцього Кодексу. Згідно з частинами 1, 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу ОСОБА_1 посилалась на те, що на момент винесення судового наказу в матеріалах справи були відсутні докази щодо проживання неповнолітніх дітей зі стягувачем та їхнє перебування на його повному утриманні, оскільки копія довідки, на яку послався суд не була їй направлена разом із копіями заяви і судового наказу, наголошувала на тому, що вона добровільно приймає участь в матеріальному забезпеченні дітей, ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя і діти були вивезені і проживають з ним без її згоди. Із матеріалів справи вбачається, що відповідно довідки від 15.01.2020 № 27, виданої Шарівським старостинським округом Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на його повному і постійному утриманні знаходяться діти до 18-ти років: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 6 т. 1). Згідно інформації від 19.11.2020, наданої на запит Кропивницького апеляційного суду Шарівським стаорстинським округом Новопразської селищної ради, ОСОБА_2 звертався 15.01.2020 до селищної ради з метою отримання довідки про місце проживання, на що йому були видані довідки, що його діти знаходяться на його утриманні, що підтверджується копією витягу із журналу реєстрації видачі довідок за період січня 2020 року (а.с. 212-213 т. 1). З наданих ОСОБА_1 копій довідок про реєстрацію місця проживання особи - діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а с. 37-38 т. 1). Мати ОСОБА_1 зареєстрована за тією ж адресою. Відповідно до копії повідомлення Солом`янського відділення ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 зверталась до поліції із заявою про те, що її чоловік ОСОБА_2 не дає бачитися з дітьми, заява зареєстрована до журналу ЄОЗП про вчинення кримінального правопорушення та інші події за №1713 від 10.01.2020, до повідомлення долучено копію довідки (а.с.39-40). Судом встановлено, що фактично між батьками малолітніх дітей існує спір щодо місця проживання дітей, встановлення порядку побачень та спілкування з ними, що має вирішуватись у позовному провадженні, проте не впливає на вирішення цієї заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей. В суді апеляційної інстанції стягувач ОСОБА_7 визнав доводи апеляційної скарги, та вказував, що не заперечує проти її задоволення, оскільки на даний час відсутня необхідність стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей. Проте зазначені ОСОБА_2 обставини не вказують на існування підстав для перегляду за нововиявленими обставинами наказу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на малолітніх дітей, не спростовують правильних висновків оскарженої ОСОБА_1 ухвали суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржена ухвала суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Ухвала Новгородківського районного суду Кіровоградської області від від 08 липня 2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не встановлено. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Негребецької Юлії Едуардівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді А. М. Головань В. В. Черненко