Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3638/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3638/20 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 09 вересня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Єщенка О.В., Шляхтицького О.І. секретар судового засідання Колесніков-Горобець І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес Сіті» та Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес Сіті» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трес Сіті» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними дій ГУ ДПС в Одеській області, які полягають у вимогах щодо проведення обстеження приміщень ТОВ «Трес Сіті»; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402; зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяви про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Трес Сіті» у розмірі 54 783 363 грн. В обґрунтування позовних вимог, ТОВ «Трес Сіті» посилалось на безпідставність викладених в акті перевірки висновків контролюючого органу про заниження підприємством податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2020 у розмірі 56 321 463 грн. та, відповідно, до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Також, Товариство вказувало, що присутність співробітників контролюючого органу, зокрема ГУ ДПС в Одеській області при проведенні інвентаризації не є обов`язковою та інвентаризація може бути проведена без участі останнього, а тому вимоги контролюючого органу, викладені у листі від 23.03.2020 року № 53/15-32-10-03-37 є протиправними. Також, позивач зазначав, що висновки податкового органу про не підтвердження правомірності формування податкового кредиту та суми заявленого бюджетного відшкодування, викладені в акті перевірки, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки ним правомірно було сформовано податковий кредит, а висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам. Під час документальної позапланової виїзної перевірки Товариства службовими особами ГУ ДПС в Одеській області допущено низку грубих порушень законодавства, в результаті чого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402. Щодо відсутності станом на час проведення перевірки оригіналів первинних документів, на підставі яких Товариством формувався податковий кредит, суми якого в подальшому позивачем були заявлені до бюджетного відшкодування наголошував, що на виконання вимог п. 44.5 ст. 44 ПК України ТОВ «Трес Сіті» 18.03.2020 звернулося до ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням про втрату документів, додавши відповідне повідомлення Приморського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, яким підтверджується факт втрати підприємством документів за період з 20.11.2019, що мало б слугувати підставою для зупинення проведення перевірки до відновлення втрачених документів на термін до 90 календарних днів. Однак всупереч вимогам ПК України, відповідачем безпідставно позбавлено Товариство права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за декларацію, поданою за січень 2020 р. Товариством вживалися усі необхідні заходи задля відновлення втрачених документів, про що додатково в усному порядку повідомлялось службових осіб контролюючого органу, проте це не було взято до уваги службовими особами, які здійснювали перевірку, що виразилось у порушенні права позивача на відновлення втрачених документів та, як наслідок, прийняття протиправних податкових повідомлень-рішень. При цьому, обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника кореспондується та прямо пов`язаний з моментом узгодження суми, а саме з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позивач просить внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Трес Сіті» у розмірі 54 783 363 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, адміністративний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес Сіті» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням у відповідних частинах, Товариство з обмеженою відповідальності та Головне управління ДПС в Одеській області звернулись до суду з апеляційними скаргами, у яких кожен з апелянтів вказав про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню в оскаржуваних кожним з апелянтів частинах. В обґрунтування своєї скарги апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю «Трес Сіті» вказує, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення вимоги Товариства про зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяви про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Трес Сіті» у розмірі 54 783 363 грн. та визнання протиправними дій ГУ ДПС в Одеській області, які полягають у вимогах щодо проведення обстеження приміщень ТОВ «Трес Сіті», оскільки суми податку на додану вартість, які заявлені були до бюджетного відшкодування повністю підтверджуються первинними документами, копії яких наявні у підприємства та були надані до суду. Апелянт вважає, що вказана позовна вимога тісто пов`язана із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та направлена на ефективний захист порушеного права позивача. В обґрунтування своєї скарги Головне управління ДПС в Одеській області зазначило про помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Трес Сіті» була проведена з порушенням чинного законодавства України, та про існування законодавчо встановлених підстав для перенесення термінів її проведення. Контролюючий орган зазначає, що питання втрати та відновлення втрачених документів врегульовано не лише Податковим органом, а також іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88, вимоги якого, на думку відповідача, розповсюджуються на позивача, яким передбачено зобов`язання керівника для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення, наказом призначити комісію, результати роботи якої оформляються актом, що затверджується керівником підприємства, установи. В даному випадку, як вказує податковий орган у своїй скарзі, позивачем не було дотримано вказаних вимог Положення, відповідний акт не складався та до контролюючого органу не надсилався. З огляду на зазначене відповідач вважає, що у податкового органу не було підстав для перенесення термінів перевірки. Що стосується безпосереднього зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої підприємством, податковий орган зазначив, що в ході проведення перевірки на запит контролюючого органу, оригінали або засвідчені копії первинних документів, які є підставою для нарахування від`ємного значення з ПДВ, яке в подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ, надані підприємством не були, як і інформації про втрату оригіналів первинних документів. Контролюючий орган посилався на те, що ТОВ «Трес Сіті» не подавались довідки за формою 20-ОПП (про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність) щодо наявності власних або орендованих складських приміщень, де могли б зберігатись придбані на митній території товари. Апелянт вказував на те, що в ході проведення перевірки встановити фактичну наявність залишків товарно-матеріальних цінностей та їх відповідність даним бухгалтерського обліку не виявилось можливим, оскільки підприємством інвентаризація із залученням перевіряючи та самостійно не проводилась. З огляду на викладене, відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а прийняті ним податкові повідомлення-рішення правомірними та прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства. У зв`язку з вказаним, Головне управління ДПС в Одеській області просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 20.03.2020 № 1273, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, співробітниками податкового управління проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Трес Сіті» з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч грн та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року, за результатами якої складено акт від 03.04.2020 № 388/15-32-04-02/43355032. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Трес Сіті» пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 абз. «б», «в», п. 200.4 ст. 200, п. 201.14 ст. 201 ПК України, в результаті чого Товариством занижено податкові зобов`язання з ПДВ, що призвело до завищення від`ємного значення (р. 19 декларації з ПДВ) з ПДВ за січень 2020 у розмірі 56 321 463 грн., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2020 р.) у розмірі 54 783 363 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації з ПДВ) за січень 2020 у розмірі 1 538 100 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.04.2020: - № 0000590402, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації з ПДВ) за січень 2020 в сумі 1 538 100 грн.; - № 0000580402, яким зменшено в декларації № 9029313236, дата реєстрації в контролюючому органі 19.02.2020 року, звітній період січень 2020 , суму бюджетного відшкодування, задекларовану на рахунок платника у банку, в розмірі 54 783 363 грн. та застосовано фінансові санкції (штраф) у розмірі 13 695 841 грн. Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішення, ТОВ «Трес Сіті» звернулось за судовим захистом із даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами норм Податкового кодексу України, Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 за № 879, присутність посадових осіб податкового органу при проведенні інвентаризації не є обов`язковою; інвентаризація може бути проведена і за відсутності посадових осіб контролюючого органу, проте така вимога не суперечить вищенаведеним положенням чинного законодавства, а відтак адміністративний позов в частині визнання протиправними дій відповідача, щодо викладення у листі від 23.03.2020 № 53/15-32-10-03-37 прохання залучити посадових осіб податкового органу до складу комісії по проведенню інвентаризації в якості спостерігачів та ознайомлення їх із графіком проведення інвентаризації не суперечать положенням чинного законодавства. До того ж, зазначивши, що матеріали справи містять всі необхідні первинні документи та докази на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, на підставі яких сформовано податкову звітність, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402. В той же час, пославшись на п. 200.15 ст. 200 ПК України та Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26, суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000580402 від 27.04.2020, що набрало законної сили, буде самостійною підставою для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, у зв`язку із чим застосування судом додаткових засобів захисту на даному етапі спірних правовідносин не вимагається. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Трес Сіті», вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного. За змістом ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який визначає,зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Статтею 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Згідно п. 78.4 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Трес Сіті» було подано до Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року (від 29.02.2020 за № 9029313236) разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток) 3 до декларації з ПДВ. Згідно даних вказаної податкової декларації, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) складає 56 321 463 грн. Згідно даних декларації, в р. 20.3 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» зазначено суму 1 538 100 грн. Відповідно до даних додатка 3 від 19.02.2020 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованою за попередні звітні (податкові) періоди, у загальній сумі 54 783 363 грн. Таким чином, позивачем було подано декларацію, в якій задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, та в якій заявлено бюджетне відшкодування, у зв`язку із чим у відповідача виникла необхідність у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трес Сіті» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року. Надаючи оцінку висновку суду першої інстанції стосовно вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДПС в Одеській області, які полягають у вимогах щодо проведення обстеження приміщень ТОВ «Трес Сіті», колегія суддів виходить з наступного. Пунктом 16.1 статті 16 ПК України визначено зобов`язання платника податків, серед іншого: виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами п.п.20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У відповідності до п. 4 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 за № 879, проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням. Як встановлено п. 1 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 за № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. З аналізу вказаного слідує, що присутність посадових осіб відповідного органу при проведенні інвентаризації не є обов`язковою; інвентаризація може бути проведена і за відсутності посадових осіб контролюючого органу, проте як вірно зауважив суд першої інстанції, така вимога не суперечить вищенаведеним положенням чинного законодавства. З матеріалів справи встановлено, що листом від 23.03.2020 № 53/15-32-10-03-37 Головного управління ДПС в Одеській області просило ТОВ «Трес Сіті» призначити інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та залучити службових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до складу комісії по проведенню інвентаризації в якості спостерігачів та ознайомити з графіком проведення інвентаризації, а також ознайомити представників Головного управління ДПС в Одеській області з наказом про призначення інвентаризації у ході перевірки не пізніше 25.03.2020 року. Відповіддю (лист від 23.03.2020 № 907-03) ТОВ «Трес Сіті» повідомило посадову особу Головного управління ДПС в Одеській області, що присутність співробітника контролюючого органу при проведенні інвентаризації не є обов`язковою, а сама інвентаризація може бути проведена без участі останнього. Додаткового повідомлено, що для зберігання товарно-матеріальних цінностей у Товариства в наявності є орендоване складське приміщення площею 800 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського,33-Д. При цьому відповідно до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на усій території України установлено карантин, а фахівці МОЗ України рекомендують на період карантину максимально обмежити проведення зібрань, які передбачають присутність людей та по змозі відкладати такі. У зв`язку із цим ТОВ «Трес Сіті» готове сприяти контролюючому органу у виконанні ним обов`язків після спливу карантину. За викладених обставин, враховуючи наведені вище приписи податкового законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дії службових осіб Головного управління ДПС в Одеській області щодо викладення у листі від 23.03.2020 № 53/15-32-10-03-37 прохання залучити службових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до складу комісії по проведенню інвентаризації в якості спостерігачів та ознайомлення їх із графіком проведення інвентаризації не суперечать положенням чинного законодавства. Відтак, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 року №№ 0000590402, 0000580402 колегія суддів враховує наступне. Як встановлено було судом вище, зазначені спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трес Сіті» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року, оформленої актом від 03.04.2020 року № 388/15-32-04-02/43355032. Так, у вказаному акті перевірки податковий орган посилався на те, що в ході перевірки позивачем не були надані первинні документи, які стали підставою для нарахування від`ємного значення з ПДВ, яке в подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податків по декларації з ПДВ за січень 2020 року на суму 54 783 363 грн., а також від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2020 року на суму 1 538 100 грн. Посилаючись на статтю 44 ПК України, контролюючий орган дійшов висновку, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення податкової звітності. Надаючи оцінку висновку контролюючого органу про порушення ТОВ «Трес Сіті» норм пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, п. 44.6 ст.44, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 189.1 ст. 189, абзацу г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 абзацу б) та абзацу в), п.200.4 ст.200, п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 85.2 статті 85 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Згідно п. 44.1 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. При цьому, пунктом 44.5 статті 44 ПК України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. Отже, наведеними нормами передбачено обов`язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, а також надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки. В свою чергу, лише у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п. 44.6 ст. 44 ПК України). В ході розгляду справи встановлено, що директору ТОВ «Трес Сіті» ОСОБА_1 23.03.2020 вручено запит про надання оригіналів документів та призначення (проведення) інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей щодо наявності залишків ТМЦ на складі, які є підставою для нарахування від`ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок Товариства по декларації з ПДВ за січень 2020. Як свідчать дані акту перевірки, в ході її проведення, оригінали (засвідчені копії) первинних документів, які є підставою для нарахування від`ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за січень 2020 посадовими / уповноваженими особами ТОВ «Трес Сіті» не надано; посадовими особами ТОВ «Трес Сіті» інформація про втрату оригіналів первинних документів не надавалась, у зв`язку із чим складено акти про ненадання документів від 24.093.2020 № 199/15-32-04-02, від 25.03.2020 № 207/15-32-04-02, від 26.03.2020 № 212/15-32-04-02, від 27.03.2020 № 214/15-32-04-02. Водночас, представник позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи зауважував, що під час проведення перевірки посадові особи ТОВ «Трес Сіті» звертали увагу перевіряючих на те, що 18.03.2020 ТОВ «Трес Сіті» було втрачено документи фінансово-господарської діяльності та встановити їх місцезнаходження не представляється можливим, з приводу чого підприємство звернулось до правоохоронних органів. Із наявного в матеріалах справи листа від 18.03.2020 року вбачається, що ТОВ «Трес Сіті» відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України повідомило ГУ ДПС в Одеській області про втрату документів з одночасним наданням підтвердженням втрати, а саме додавши заяву, яка була подана до Приморського ВП у місті Одесі ГУ НП в Одеській області про втрату документів (том 1 а.с. 85-86). У зв`язку із запровадженням в країні карантинних заходів, вищезазначене повідомлення направлено на адресу ГУ ДПС в Одеській області засобами служби кур`єрської доставки (ODS048-№ 5124691) та вручено уповноваженій особі Управління. Отримання податковим органом вищезазначеного повідомлення представником відповідача у ході судового розгляду справи не заперечувалось. Разом з тим, представник відповідача пояснив, що в ході перевірки зазначена обставина була відома перевіряючим, однак не взята до уваги останніми через те, що всупереч вимогам пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, до повідомлення не було додано наказу керівництва Товариства про призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Таким чином, позивачем 18.03.2020 року було повідомлено контролюючий орган про втрату документів, на підставі яких формувались показники податкової звітності підприємства, а тому надати їх до перевірки, яка проводилась у період з 23.03.2020 року по 27.03.2020 року, товариство не мало можливості. Також у вказаному листі було повідомлено про направлення відповідної заяви до Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області. При цьому, згідно листа Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області від 31.03.2020 № 36/ЕО-14495, розгляд заяви ТОВ «Трес Сіті» щодо втрати документів від 18.03.2020, яка зареєстрована в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Приморського ВП у місті Одесі ГУ НП в Одеській області за № 14496 було проведено працівниками Приморського відділу поліції. В ході проведення перевірки за вказаними матеріалами було проведено низку заходів, які були спрямовані на встановлення місця знаходження втрачених документів, зокрема: вантажно-митних декларацій, міжнародних контрактів, договорів, договорів постачання, інвойсів, документів ведення складського опису, установчих документів, податкових накладних, прибуткових касових накладних, банківських виписок та інших документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трес Сіті» за період з 20.11.2019, однак встановити місцезнаходження зазначених документів не надалось можливим. Таким чином, матеріалами справи підтверджується як об`єктивна неможливість ТОВ «Трес Сіті» надати всі необхідні для проведення перевірки документи через їх втрату, так і виконання ТОВ «Трес Сіті» вимог п. 44.5 ст.44 ПК України щодо письмового повідомлення контролюючого органу про подію (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів). Дослідивши вказані вище докази, подані позивачем, колегія суддів вважає, що в даному випадку товариством було дотримано вимоги пункту 44.5 статті 44 ПК України та повідомлено контролюючий орган за місцем обліку у встановленому чинним законодавством порядку про втрату документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті. Однак, не зважаючи на факт повідомлення позивачем про втрату документів, ГУ ДПС в Одеській області 20.03.2020 року було прийнято наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Трес Сіті» та не було вжито заходів, передбачених п. 44.5 ст. 44 ПК України, по перенесенню термінів її проведення з наданням підприємству можливості відновити втрачені документи. Посилання апелянта на недотримання позивачем вимог п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88, згідно з яким у випадку втрати документів керівник підприємства призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі, та посилання не надання акту комісії, складеного за наслідками роботи останньої, затвердженого керівником підприємства, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відсутність акта про перелік втрачених документів не може свідчити про відсутність підстав для перенесення термінів проведення перевірки, за умови належного повідомлення контролюючого органу про втрату документів відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України. Більш того, зі змісту повідомлення ТОВ «Трес Сіті» до ГУ ДПС в Одеській області від 18.03.2020 року вбачається, що в ньому вказано, які саме документи втрачено та за який період. Колегія суддів звертає увагу на те, що Податковим кодексом України зобов`язано платника податків письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, та саме таке повідомлення визначено достатньою підставою для розгляду контролюючим органом питання щодо можливості чи неможливості проведення перевірки платника податків, та у разі неможливості проведення такої - для перенесення термінів її проведення. В даному випадку зі змісту акту перевірки вбачається, що проведення перевірки ТОВ «Трес Сіті» у період з 23.03.2020 року по 27.03.2020 року за відсутності первинних документів не виявилось за можливе, про що зазначалось контролюючим органом, однак, при цьому, останнім не було вжито заходів для перенесення термінів проведення перевірки. В свою чергу, ст. 83 ПК України визначено, які матеріали є підставами для висновків під час проведення перевірок. Так, встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Пунктом 85.8 ст. 85 ПК України передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок платника податків надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. При цьому, із визначення документальної перевірки, закріпленому у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, вбачається, що така перевірка проводиться на підставі, зокрема, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. З огляду на викладене, з урахуванням предмета перевірки, колегія суддів приходить до висновку про неможливість в даному випадку проведення контролюючим органом перевірки ТОВ «Трес Сіті» за відсутності первинних та інших документів. При цьому, підпунктом 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право контролюючого органу вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. Вказані функції контролюючий орган може реалізувати саме під час проведення перевірки. Колегія суддів вважає, що документальна перевірка включає в себе комплексне дослідження контролюючим органом питання правильності декларування показників податкової звітності, яке стало предметом перевірки, шляхом, зокрема, вивчення первинних документів, регістрів, фінансової, статистичної та іншої звітності, встановлення наявності залишків товарно-матеріальних цінностей та ін. Таким чином, враховуючи відсутність у позивача на момент проведення перевірки документів, які стали підставою для визначення від`ємного значення з ПДВ, про що було повідомлено контролюючий орган, та неможливість у зв`язку з цим проведення документальної перевірки, колегія суддів вважає, що дослідження контролюючим органом питання наявності чи відсутності залишків товарно-матеріальних цінностей було передчасним. Вказане питання, на думку колегії суддів, мало бути з`ясовано під час проведення документальної перевірки у комплексі із дослідженням первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, оскільки саме по собі встановлення наявності чи відсутності таких залишків не може лягти в основу висновку контролюючого органу про правильність чи неправильність декларування платником податку від`ємного значення ПДВ. При цьому, суд першої інстанції, вдаючись до оцінки висновків податкового органу про відсутність у ТОВ «Трес Сіті» залишків товарно-матеріальних цінностей на підтвердження господарської діяльності позивача, дослідив надані товариством копії документів, які не подавались при проведенні перевірки через їх втрату та дійшов висновку про наявність всіх необхідних первинних документів та доказів на підтвердження факту наявності ТМЦ та здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності у відповідності до чинного законодавства. Колегія суддів вважає, що надання судом першої інстанції при встановлених обставинах оцінки висновкам податкового органу про відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Трес Сіті» та дослідження реальності здійснюваних позивачем господарських операцій є помилковим, позаяк здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, а також контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість належить до функцій саме контролюючого органу. На переконання апеляційного суду, в даному випадку суд не може підміняти собою контролюючий орган та здійснювати відповідне дослідження первинних документів та встановлювати факти наявності чи відсутності залишків товарно-матеріальних цінностей, тобто фактично проводити перевірку замість уповноваженого органу. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в цій частині не може вважатись законним та обґрунтованим, а тому підлягає зміні. Однак, при цьому, з урахуванням правової позиції судової колегії, викладеної у даній постанові, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно необґрунтованості висновків Головного управління ДПС в Одеській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Трес Сіті» норм Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення (п.19 декларації з ПДВ) з ПДВ за січень 2020 у розмірі 56 321 463 грн., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2020 р.) у розмірі 54 783 363 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (21 декларації з ПДВ) за січень 2020 у розмірі 1 538 100 грн., оскільки такі висновки не підтверджені належними та допустимими доказами та здійснені контролюючим органом без аналізу первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402. Що стосується вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Трес Сіті» у розмірі 54783363 грн., колегія суддів враховує наступне. Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України). Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п.п. 200.7.1п. 200.7 ст. 200 ПК України). Згідно п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України). У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) (п.п. 200.10 ст. 200 ПК України). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України". Згідно з п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів. З огляду на зазначені норми Податкового кодексу України, відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму здійснюється автоматично або контролюючим органом після настання передбачених пунктом 200.12 статті 200 ПК України обставин. Слід зазначити, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. Колегія суддів вважає, що в даному випадку вимога позивача про зобов`язання відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Трес Сіті» заявлена передчасно, оскільки спір з даного питання відсутній, порушень відповідачем прав та інтересів підприємства в цій частині не встановлено, про що було вірно вказано судом першої інстанції. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, серед іншого, є не правильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частина 4 цієї статті Кодексу встановлює, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Таким чином, резюмуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції з підстав, викладених в даній постанові. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року колегія суддів залишає без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес Сіті» та Головного управління Державної податкової служби в Одеській області залишити без задоволення. Мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року змінити з підстав, викладених в даній постанові. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 28 грудня 2020 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Єщенко О.В. Шляхтицький О.І.