Ухвала КЦС ВС № 524/5707/19

Ухвала 22 грудня 2020 року м. Київ справа № 524/5707/19 провадження № 61-15742ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича інноваційна фірма «ВІЛП», ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним вище позовом. Одночасно із поданням позовної заяви,ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 ,власником яких є ОСОБА_3 . Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено заборону відчуження на майно ОСОБА_3 , а саме: на кватиру АДРЕСА_3 , загальною площею 95,6 кв.м, житлова площа 42,5 кв.м, на кватиру АДРЕСА_4 , загальною площею 108,4 кв.м, житлова площа 26,9 кв.м, на кватиру АДРЕСА_2 , загальною площею 164,8 кв.м, житлова площа 87,2 кв.м. Ухвалусудудопущено до негайного виконання. Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року у вищевказаній справі відмовлено (провадження № 61-9406ск20). Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року залишено без змін. 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року (надійшла до суду 27 жовтня 2020 року) з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що постанова суду апеляційної інстанції була прийнята під час введення карантинних заходів на всій території України. Згідно інформації, отриманої з офіційного сайту Укрпошти, було встановлено, що з 12 березня по закінчення карантинних заходів Укрпошта частково змінює умови доставки, вручення та зберігання реєстрованих поштових відправлень, зокрема, рекомендовані поштові відправлення будуть вкладатись до абонентських скриньок адресатів. Якщо абонентська скринька несправна, адресатів інформуватимуть про надходження рекомендованих листів повідомленнями або чарез мережу інтернет, або через засоби зв`язку - домашні чи мобільні телефони. Таким чином, рекомендований лист, який надійшов йому від Полтавського апеляційного суду, було вкладено працівником Укрпошти в його поштову скриньку, але у телефонному режимі його не було повідомлено про надходження даного рекомендованого листа, у зв`язку із чим він не знав та не міг знати про надходження на його адресу копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявнику надати докази на підтвердження доводів щодоповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження або навеси інші підстави з наданням відповідних доказів, уточнити касаційну скаргу із посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, надати суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, яка має відповідати формі та змісту відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, скарга повинна містити реєстраційний номер облікової картки платника податків особи, яка подає касаційну скаргу, за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, клопотання особи, яка подає скаргу, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги і надати документи, що підтверджують його сплату або документи, які підтверджують звільнення заявника від сплатисудового збору відповідно до закону. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У грудні 2020 року на адресу Верховного Суду ОСОБА_1 направивматеріали на усунення недоліків касаційної скарги, в яких міститься нова редакція касаційної скарги, докази на підтвердження сплати судового збору в розмірі 420,40 грн, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що він позбавлений можливості надати належним чином засвідчені докази дати отримання копії оскаржуваної постанови Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року. Зазначає, що йому об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк. Вказує, що він не був присутній під час розгляду його апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Копію оскаржуваної постанови Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року отримав лише 16 жовтня 2020 року, оскільки остання була випадково ним знайдена на підвіконні другого поверху під`їзду за адресою місця його проживання. Вважає зазначені доводи поважними для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки від моменту одержання був твердо налаштований оскаржувати зазначене судове рішення. Однак наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку не можна визнати поважними з огляду на таке. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції постановлено 13 липня 2020 року, повний текст складено також 13 липня 2020 року, останнім днем на касаційне оскарження є 12 серпня 2020 року. 23 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку заявником подано касаційну скаргу на зазначене судове рішення. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» ). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала від 14 жовтня 2003 року). Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Постанова Полтавського апеляційного суду від 13 липня2020 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 липня 2020 року. ОСОБА_1 не навів обставин, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, внаслідок чого ним безпідставно пропущено строк на касаційне оскарження судового рішення, а тому наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ураховуючи, що відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі касаційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича інноваційна фірма «ВІЛП», ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б.І. Гулько Г. В. Коломієць