Постанова Київський апеляційний суд № 757/40965/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 грудня 2020 року м. Київ Унікальний номер справи № 757/40965/20-ц Апеляційне провадження 22-ц/824/14801/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Махлай Л.Д., суддів Кравець В.А, Мазурик О.Ф. при секретарі Гойденко Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Батрин О.В., про відмову у забезпеченні позову за матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, в с т а н о в и в : у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, у якій просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення на користь ТзОВ «Фінфорс» заборгованості у сумі 14 928,60 грн, зареєстрованого у реєстрі за № 2393, В обґрунтування заяви зазначав, що 16.10.2019 між ним та ТзОВ «СС Лоун» укладено договір споживчого кредиту, згідно якого йому надано кредит у розмірі 6 000 грн, плата за користування кредитом у вигляді процентів складає 1,65 % в день. 18.12.2019 на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором ТзОВ «СС Лоун» відступило право вимоги за кредитним договором ТзОВ «Фінфорс». Про заміну кредитора він не був повідомлений. 20.06.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинив виконавчий напис про стягнення з нього на користь ТзОВ «Фінфорс» заборгованості у сумі 14 928,60 грн. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки нотаріус не перевірив безспірність стягнення грошових коштів, первинних документів щодо видачі кредиту. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.09.2020 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 , через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про задоволення заяви. Посилається на порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин, які мають значення при вирішенні питання про забезпечення позову. А саме, суд не надав оцінки обставинам справи та доводам, викладеними у заяві про забезпечення позову. Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є адекватним, співмірним заходом забезпечення позову та узгоджується із сталою судовою практикою. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність спірних правовідносин між ним та що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів заявника. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позов до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заявник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 2393, вчиненого ПН Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення на користь ТзОВ «Фінфорс» заборгованості у сумі 14 928,60 грн. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову не зазначено будь - якого обґрунтування неможливості подачі позовної заяви до суду. Вказуючи на те, що заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі є спірною, заявник будь - яких своїх розрахунків не наводить, не спростовує факт отримання ним кредиту, не долучає до заяви документи, які б підтверджували погашення кредиту тощо. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що за наданими заявником документами неможливо перевірити чи дійсно між сторонами виник спір, а відтак і підстави для забезпечення позову до пред`явлення позову відсутні. Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. У разі пред`явлення позову заявник не позбавлений права ставити питання про забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, проте при розгляді даної заяви суд першої інстанції позбавлений можливості надати належну правову оцінку обставинам, на які посилається заявник через відсутність належного обґрунтування із зазначенням відповідних доказів. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 22.12.2020. Головуючий Л. Д. Махлай Судді В. А. Кравець О. Ф. Мазурик