Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 2-1003/09

Справа № 2-1003/09 Провадження № 22-ц/4808/1471/20 Головуючий у 1 інстанції Гриньків Д. В. Суддя-доповідач Горейко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої Горейко М.Д. суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» на ухвалу Тисменицького районного суду, постановлену у складі судді Гриньків Д.В. 11 листопада 2020 року в м. Івано-Франківську, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Блінд», про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів, в с т а н о в и в: 10 листопада 2020 року ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заява мотивована тим, що рішенням Тисменицького районного суду від 20 листопада 2009 року задоволено позов АКБ «Золоті Ворота» та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АКБ «Золоті Ворота» в особі філії АКБ «Золоті Ворота» у м. Івано-Франківську заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №02/255Ф від 07 грудня 2007 року в сумі 224 650,09 грн, судовий збір в сумі 1 700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 226 470,09 грн. 03 квітня 2019 року відбувся електронний аукціон з реалізації активів ПАТ «Банк Золоті Ворота», переможцем якого стало ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», що підтверджується протоколом електронного аукціону від 23 квітня 2019 року. На підставі вказаного протоколу 24 травня 2019 року між ПАТ «Банк Золоті Ворота» та ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» був укладений договір №187 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Банк Золоті Ворота» відступило ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» належні банку права вимоги до позичальників, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатку 1 до договору, зокрема і права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №02/255Ф від 07 грудня 2007 року та усіма договорами його забезпечення, поручителями/майновими поручителями за якими є ОСОБА_2 (договір поруки №75 від 12 грудня 2007 року) та ОСОБА_3 (іпотечний договір від 20 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М. за №2227). Пунктом 2 договору про відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами після сплати суми грошових коштів. Вказана сума була сплачена новим кредитором 24 травня 2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення №462 від 24 травня 2019 року. Посилаючись на наведене, заявник просив замінити стягувача в межах виконання рішення Тисменицького районного суду від 20 листопада 2009 року у справі №2-1003/09 на ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал». Ухвалою Тисменицького районного суду від 11 листопада 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Блінд», про заміну сторони у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів повернуто заявнику. Ухвала мотивована тим, що відповідно до Акту Тисменицького районного суду №3 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, затвердженого 05 березня 2019 року головою суду ОСОБА_4 , вищевказана цивільна справа знищена у зв`язку із закінченням строків зберігання на підставі Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА України №1087 від 07 грудня 2017 року. У зв`язку зі знищенням цивільної справи у суду відсутні можливості дослідження матеріалів цієї справи та вирішення питання щодо заміни сторони. Виходячи з того, що для вирішення питань, зазначених в заяві представника ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» Хоменка Є.О. про заміну сторони, необхідно дослідження матеріалів цивільної справи, вказана заява може бути розглянута судом лише після вирішення питання про відновлення втраченого провадження у вищезазначеній цивільній справі. Не погодившись з ухвалою суду, представник ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» Хоменко Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до порушення прав заявника. Зокрема зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано, що згідно положень статті 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене лише за заявою учасника справи або за ініціативою суду. ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» не набуло статусу учасника та/або сторони у справі №2-1003/09, а тому воно позбавлене можливості звернутися в суд із заявою про відновлення втраченого судового провадження. Оскільки процесуальний статус заявника судом не визначено, а також у відповідності до статті 489 ЦПК України не прийнято рішення щодо відновлення втраченого судового провадження, то ухвала суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню. З наведених підстав просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Згідно вимог частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням наведених положень розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2009 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АКБ «Золоті Ворота» в особі філії АКБ «Золоті Ворота» у м. Івано-Франківську заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №02/255Ф від 07 грудня 2007 року в сумі 224 650,09 грн, судовий збір в сумі 1 700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 226 470,09 грн (а.с. 11). Звертаючись в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» на підтвердження вимог заяви додало копію протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-03-04-000015-b від 23 квітня 2019 року, копію договору про відступлення прав вимоги №187 від 24 травня 2019 року, укладеного між ПАТ «Банк Золоті Ворота» та ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», з додатками та копію платіжного доручення №462 від 24 травня 2019 року, які повернуті заявнику разом із копією ухвали від 11 листопада 2020 року, що підтверджується супровідним листом Тисменицького районного суду №2-1003/09/10586/2020 від 11 листопада 2020 року (а.с. 14). Повертаючи заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку зі знищенням матеріалів цивільної справи №2-1003/09 суд позбавлений можливості дослідження матеріалів вказаної справи та вирішення питання щодо заміни сторони. При цьому, суд роз`яснив заявнику його право повторно звернутися в суд із заявою про заміну сторони після вирішення питання про відновлення втраченого провадження відповідно до розділу Х ЦПК України. Однак, погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони є передчасними та зроблені внаслідок порушення судом норм процесуального права. Частиною 2 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення визначено однією з основних засад судочинства. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України в рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави. Обов`язковість виконання судових рішень, як невід`ємна складова права на справедливий суд, встановлена також статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні, прийнятому у справі «Шмалько проти України» (Shmalko v. Ukraine, №60750/00, 20.07.2004) Європейський суд з прав людини беззастережно зазначив, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Аналогічна правова позиція викладена Європейським судом з прав людини і в рішенні, прийнятому у справі «Soering проти Сполученого королівства», де зазначено, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції (право на справедливий суд). Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та в порядку, визначених законом. Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під правонаступництвом у виконавчому проваджені необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. При цьому питання заміни сторони її правонаступником у зобов`язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України. Відповідно до частин 1, 2 та 5 зазначеної статті у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 вказав, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». За даними Акту Тисменицького районного суду №3 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, затвердженого 05 березня 2019 року головою Тисменицького районного суду Струтинським Р.Р., цивільна справа №2-1003/09 за позовом ПАТ «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів знищена у зв`язку із закінченням строків зберігання на підставі Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА України №1087 від 07 грудня 2017 року (а.с. 8-10). З матеріалів вказаної справи залишено на зберіганні лише оригінал рішення Тисменицького районного суду від 20 листопада 2009 року, копія якого міститься в матеріалах даної справи за заявою ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 11). Відповідно до приписів статті 489 ЦПК України у разі надходження відповідної заяви з питань виконання судового рішення у цивільній справі, яка знищена за закінченням терміну зберігання, суд першої інстанції має за власною ініціативою вирішити питання про відновлення втраченого судового провадження, на що прямо вказує Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні практики розгляду судами деяких питань, пов`язаних із відновленням втраченого судового провадження (лист від 01 січня 2017 року). Якщо справа не збереглася, заяву може бути розглянуто лише після відновлення судового провадження в порядку, визначеному процесуальним законом. Такий підхід має застосовуватись судами не лише за необхідності відновлення втраченого судового провадження для розгляду заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, а й інших процесуальних питань, пов`язаних з втраченим провадженням. Тобто відкрите за заявою особи провадження у справі, зокрема, про виправлення описки у судовому рішенні, про скасування заходів забезпечення позову, видачі дубліката виконавчого документа тощо, має бути зупинене до вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження (розділ 3 Узагальнення). Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення заяви ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження з тих підстав, що дана заява може бути розглянута лише після вирішення питання про відновлення втраченого провадження у цивільній справі №2-1003/09, суд першої інстанції вищенаведеного до уваги не взяв, не врахував, що ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» не є учасником цивільної справи №2-1003/09, а тому в силу статті 489 ЦПК України не вправі звертатися в суд із заявою про відновлення втраченого судового провадження, не вирішив це питання за власною ініціативою, що призвело до надмірного формалізму та постановлення помилкової ухвали. Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала Тисменицького районного суду від 11 листопада 2020 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, за правилами статті 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При новому розгляді суду слід у встановленому законом порядку вирішити питання про відновлення втраченого провадження, після чого вирішити заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» по суті. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» задовольнити. Ухвалу Тисменицького районного суду від 11 листопада 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча М.Д. Горейко Судді: Л.В. Василишин І.О. Максюта