Постанова Одеський апеляційний суд № 522/3397/18

Номер провадження: 22-ц/813/659/20 Номер справи місцевого суду: 522/3397/18 Головуючий у першій інстанції Петренко В.С. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.12.2020 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді Ващенко Л.Г. суддів Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С., з участю секретаря Чепрас А.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду (одноособово суддя Петренко В.С.). у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору, поруки неукладеним, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА 26.02.2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись із позовом до ОСОБА_3 про визнання договору позики неукладеним. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишено без розгляду. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не погодились із ухвалою суду від 15.10.2019 року і подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зазначає: Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При постановлені вказаної ухвали судом було порушено принцип верховенства права та принцип статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де кожному гарантовано право на справедливий суд. Суд не врахував, що позивачі 22.10.2018 р. направили заяву до Приморського районного суду м. Одеси, де на той час перебували на розгляді одразу дві справи, про розгляд справи за їхньої відсутності. 12.01.2017 р. позивач ОСОБА_2 отримав важкі тілесні ушкодження в ДТП разом з дочкою ОСОБА_4 , яке було спробою їхнього вбивства. Перебуваючи на лікуванні, позивачі звернулись за наданням політичного захисту до Республіки Італія, тому представник позивачів ОСОБА_4 направила до Приморського районного суду м. Одеса клопотанням про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, які не розглянуті судом. У 2019 р. справу передано до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю. Позивачі направили до суду кур`єрською поштою заяву про розгляд справи за їх відсутності 22.10.2019 р., оскільки всі документи, що є доказами того, що розписка, недійсність якої є предметом розгляду по справі та була написана позивачами під тиском та погрозами ОСОБА_5 , ними були надані до суду разом із клопотанням про призначення експертизи вказаної розписки. Приморський районний суд м. Одеси, який розглядав справу у 2018 р., заяву про розгляд справи за їхньої відсутності отримав поштою 25.10.2018 р. Втрата заяв про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_5 по справах 520/2210/16-ц і по справі № 522/3397/18 відбувається регулярно, що призвело до винесення ухвал про залишення справ без розгляду. У справі 520/2210/16-ц це призвело до злочинного переоформлення квартири позивача ОСОБА_2 , тому ОСОБА_2 звернеться до ЄСПЛ зі скаргою про відшкодування державою Україна вартості незаконно переоформленої в результаті злочинних дій Приморського районного суду м. Одеси квартири. Справу № 522/3397/18, навіть після того, як заява про розгляд справи за відсутності позивачів була направлена до Приморського районного суду м. Одеси, знову залишено судом без розгляду. Відповідач ОСОБА_3 у відзиві на скаргу зазначає: Ухвала Київського районного суду м. Одеси про залишення позову без розгляду від 15.10.2019 року є законною та обґрунтованою. Після звернення з даним безпідставним позовом, ні позивачі, ні їхній представник ОСОБА_4 до суду жодного разу не з`явились (їхні заяви та клопотання про відкладення справи на інші дати є в матеріалах справи) і не надали суду жодних доказів, які б свідчили про поважність причин неявки. Ухвалою судді від 21.06.2019 року справу прийнято до свого розгляду та призначено підготовче засідання на 04.09.2019 року, однак, у підготовче засідання 04 .09.2019 року позивачі не з`явились без поважних причин, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим підготовче засідання було відкладено на 15.10.2019 року. 15.10.2019 року у підготовче засідання позивачі знову без поважних причин не з`явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, про причин неявки суд знову не повідомили, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи або клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надали. Київським районним судом м. Одеси під час розгляду справи було вжито необхідних та достатніх заходів для належного повідомлення позивачів про час та місце розгляду справи. Самі ж позивачі та їхній представник вже не вперше не лише не виконують свої процесуальні обов`язки по ініційованих ними справах, а зловживають своїми процесуальними правами, в тому числі подаючи щоразу нові позови, а потім не з`являються у судові засідання без жодних на те причин, навмисне затягуючи розгляд справи. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ЦПК України). У справі «Каракуця проти України» (16.02.2017 р.) ЄСПЛ, вирішуючи питання про наявність порушення доступу до суду, звернув увагу на строк, протягом якого заявники не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги та зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи. Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА 5 проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Teuschler v. Germany). В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду виходив з того, що позивачі жодного разу не з`явились у підготовчі засідання (04.09.2020 року та 15.10.2020 року), про час та місце яких повідомлені належним чином, доказів поважності неприбуття у підготовчі засідання суду не надали (а.с.181-184 т.1). Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (ст. 200 ч.2 п.1 ЦПК України). У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ст. 223 ч.5 ЦПК України). Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (ст. 257 ч.1 п.3 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається наступне. 26.02.2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись із позовом до ОСОБА_3 про визнання неукладеним договору позики за розпискою від 02.10.2015 року, позов пред`явлений до Приморського районного суду м. Одеси (а.с.4-9). 23.04.2018 року, 02.10.2018 року і 31.01.2019 року у Приморському районному суді м. Одеси зареєстровані клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції із посиланням на важкий стан здоров`я позивачів, які, у встановленому законом порядку, не вирішені судом першої інстанції (а.с.54-56,72-77, 118-121). 02.10.2018 року у Приморському районному суді м. Одеси зареєстрована заява ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про розгляд справи за їхньої відсутності (а.с.78,79). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2019 року цивільну справу передано на розгляд до Київського районного суду м. Одеси з підстав п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України (а.с.136). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання неукладеним договору позики залишено без руху для усунення недоліків. 20.06.2019 року позивачі надали до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с.145-146,151-164). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.06.2019 року цивільну справу прийнято до розгляду суду із призначенням підготовчого засідання на 04.09.2019 року (а.с.166,167). У підготовче засідання 04.09.2019 року позивачі не з`явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 15.10.2019 року (а.с. 171, 172). У підготовче засідання 15.10.2019 року позивачі не з`явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, про причин неявки суду не повідомили (а.с. 176, 177 т.1). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.10.2019 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (а.с.181-184). За змістом ст. 223 ч.5 та ст. 257 ч.1 п.3 ЦПК України, суд приймає ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без розгляду є неможливим, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, у разі, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява позивачів від 02.10.2018 року про розгляд справи за їхньої відсутності. Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини. Ухвала суду від 15.10.2019 року не зазначає обґрунтувань того, що в матеріалах справи наявна заява позивачів від 02.10.2018 року про розгляд справи за їхньої відсутності, а також стосовно того, що нез`явлення позивачів у судове засідання, за наявності заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, будь-яким чином перешкоджає розгляду справи по суті. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Доводи позивачів у скарзі стосовно того, що у жовтні 2018 року до суду подана заява про розгляд справи за їхньої відсутності, що не перешкоджало розгляду справи по суті, - прийняті до уваги і є підставою для скасування ухвали суду. Доводи позивачів щодо розгляду інших справи, обставин отримання ними тілесних ушкоджень, неправомірних дій відповідача і інших осіб з їхньої точки зору, тощо, - до уваги не приймаються, оскільки не стосуються питання залишення позовної заяви без розгляду. Доводи відповідача ОСОБА_3 у відзиві на скаргу із посиланням на практику ЄСПЛ (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення від 16.02.2017 року у справі «Каракуця проти України», рішення від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА 5 проти Іспанії», рішення від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Teuschler v. Germany) стосовно того, що позивачі зловживають своїми процесуальними правами, в тому числі подаючи щоразу нові позови, а потім не з`являються у судові засідання без жодних на те причин, навмисне затягуючи розгляд справи, - не заслуговують на увагу через те, що у жовтні 2018 року позивачі подали до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, а тому, за наявності такої заяви, у суду не було перешкод для розгляду справи по суті за відсутності позивачів. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду при наявності заяви позивачів про розгляд справи за їхньої відсутності, суд порушив норми процесуального права ст. ст. 223 ч.5 та ст. 257 ч.1 п.3 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. СУДОВІ ВИТРАТИ З огляду на те, що предметом розгляду є ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи по суті. ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року про залишення про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови суду складено 24.12.2020 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Л.М. Вадовська Є.С. Сєвєрова