Постанова КЦС ВС № 753/1344/17

Постанова Іменем України 16 грудня 2020 року м. Київ справа № 753/1344/17 провадження № 61-20628св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , відповідач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Дарницького районного суду м. Києва в складі судді Трусової Т. О. від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченко О. І. від 08 жовтня 2019 року, ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про визнання права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та скасування накладених на неї обмежень. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 01 серпня 2007 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір № 11191891000, на підставі якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 60 956 євро. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позичальник передала банку в іпотеку належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 31 березня 2011 року суд ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором. Після набрання вказаним рішенням законної сили право вимоги за кредитним договором № 11191891000 АКІБ «УкрСиббанк» відступив на користь ПАТ «Дельта Банк». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Єдиним її спадкоємцем є малолітній син ОСОБА_2 . 06 березня 2013 року нотаріус виніс постанову про відмову у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документі на квартиру, які перебувають у відповідача. Отже позивач не має можливості набути право власності на спадкове майно в порядку, передбаченому цивільним законодавством, і єдиним можливим способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом про визнання права власності. В порядку спадкування до ОСОБА_2 перейшло як майно, так і боргові зобов`язання спадкодавця. Законодавством визначена єдина можлива процедура задоволення вимог кредитора - шляхом звернення до спадкоємців із вимогою про погашення боргу в шестимісячний строк. Відповідач дізнався про смерть позичальника 26 липня 2013 року, проте у встановлений законом строк вимогу до спадкоємця не пред`явив, а відтак він не має права вимагати від спадкоємця виконання зобов`язань спадкодавця. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року суд відмовив ПАТ «Дельта Банк» у зверненні стягнення на предмет іпотеки, визнанні права власності на квартиру, зобов`язанні вчинити дії та виселенні з тих підстав, що банк пропустив строк звернення до суду з позовом без поважних причин. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року суд визнав договір іпотеки припиненим. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,2 кв.м. Скасовано записи про державну реєстрацію обтяжень та державну реєстрацію іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що були внесені на підставі договору іпотеки від 01 серпня 2007 року, видавник: Чернокур О. М . Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договір іпотеки припинений, а неповнолітній ОСОБА_3 успадкував майно, яке було обтяжено іпотекою, суд позов задовольнив у спосіб визнання права власності, оскільки позивач не може оформити спадщину в нотаріальному порядку за відсутності правовстановлюючих документів на квартиру. Короткий зміст постанови апеляційного суду Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року залишено без змін. Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив про те, що місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову. Короткий зміст вимог касаційної скарги У листопаді 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не звернуто уваги на те, що сам факт закінчення дії договору за наявності заборгованості не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Крім того, ухвалюючи рішення про визнання права власності, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначає про те, що 10 травня 2018 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 753/11450/17 за позовом ОСОБА_1 який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до АТ «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., про визнання іпотечного договору припиненим та скасування заборони відчуження, яким позовні вимоги задоволено повністю, проте рішення на яке посилається суд першої інстанції не набрало законної сили. Згідно з частиною першою статті 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг. Звертає увагу, що в кредитному договорі від 01 серпня 2007 року відсутні будь-які повідомлення від спадкоємців, а також нотаріуса за місцем відкриття спадщини та на те, що вони не позбавлені права на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 753/1344/17 з Дарницького районного суду м. Києва. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд установив, що 01 серпня 2007 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір № 11191891000, згідно з умовами якого банк надав кредит в іноземній валюті в сумі 60 956 Євро, що станом на дату укладення договору згідно курсу Національного банку України становить 420 215,73 грн. 01 серпня 2007 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки № 60217, предметом якого виступала квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,2 кв.м., що належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_5 як позичальника та з ОСОБА_1 як поручителя солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» 94 625,51 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати. Зазначене рішення набрало законної сили, проте стягувач не звернув його до виконання. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за договором № 11191891000, укладеним 01 серпня 2007 року з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Єдиним її спадкоємцем є малолітній син ОСОБА_2 . За заявою ОСОБА_1 , поданою в інтересах малолітнього сина Сьомою київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 455 щодо майна померлої ОСОБА_3 06 березня 2013 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 , що діє від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 , що діяв в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ліквідатора ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. визнано припиненим договір іпотеки № 60217 та скасовано заборону на відчуження предмета іпотеки, накладену 01 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокуром О.М. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ «Дельта Банк» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно частиною першою статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи. Фізичні і юридичні особи, за змістом частини другої статті 48 ЦПК України, можуть бути позивачем і відповідачем, тобто є сторонами. У цивільному процесі сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, які мають юридичну заінтересованість в результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов`язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів. Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнає чи оспорює його суб`єктивне право, свободи чи інтерес, який охороняється законом. Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав відповідачем ПАТ «Дельта Банк» та як на підставу позову про визнання права власності на спадкове майно посилався на відсутність у нього правовстановлюючих документів на квартиру, які утримуються іпотекодержателем. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вважав, що саме ПАТ «Дельта Банк» повинен відповідати за даним позовом, оскільки останній як іпотекодержатель утримує у себе оригінал свідоцтва про право на житло, що позбавляє позивача можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі. Порядок прийняття спадщини визначений Главою 87 ЦК України. Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України). Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). Так, відповідачем, у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, залучивши до участі у справі в якості відповідача ПАТ «Дельта Банк», наведених норм матеріального права не врахував, дійшов помилкового висновку про те, що у справі за позовом спадкоємця померлого іпотекодавця, відповідачем може бути банк (іпотекодержатель спадкового майна), оскільки останній до кола спадкоємців не відноситься та спадкові права позивача не порушував. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідно до частин першої та четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача. Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру та скасування обтяжень - відмовити. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун