LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818635/66/20

від 22.12.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2020 року залишити без змін.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 року м. Харків справа № 635/66/20 провадження № 22-ц/818/4358/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Кругової С.С., Пилипчук Н.П., сторони справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2020 року, ухвалене у складі судді Березовської І.В., УСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ ) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № 014/0465/82/0136274 в розмірі 25804,09 гривень, з яких: 16197,92 гривень заборгованості за основою сумою боргу; 1525,37 гривень сума заборгованості за відсотками; 8080,80 гривень сума заборгованості за пенею, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати. В обґрунтування позовної заяви ТОВ зазначило, що 19 грудня 2013 року між публічним акціонерним товариством (надалі ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/0465/82/0136274. 28 листопада 2017 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» (надалі ПАТ «КІБ») було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до AT «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №014/0465/82/0136274. 28 листопада 2017 року між AT «КІБ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення права вимоги №20171128, відповідно до умов якого AT «КІБ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні AT «КІБ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 14 грудня 2017 року до Договору про відступлення права вимоги № 20171128 від 28 листопада 2017 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №014/0465/82/0136274. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №014/0465/82/0136274 в розмірі 25804,09 гривень, з яких: 16197,92 гривень заборгованості за основою сумою боргу; 1525,37 гривень сума заборгованості за відсотками; 8080,80 гривень сума заборгованості за пенею. Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №014/0465/82/0136274 від 19 грудня 2013 року в сумі 25804,09 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до Реєстру боржників №2 від 14 грудня 2017 до договору відступлення права вимоги №20171 від 28 листопада 2017 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25804,09 гривень. На адресу відповідача АT «КІБ» направлене повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ», проте станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором відповідачем у добровільному порядку не сплачена. На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Також суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України. На підставі викладеного, наданого позивачем розрахунку заборгованості, судом встановлено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором №014/0465/82/0136274 від 19 грудня 2013 року, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 25804,09 гривень. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягнуті витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 гривні. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 28.05.2020. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказала, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем по справі. Також у відповідача відсутній оригінал вищевказаного кредитного договору, а отже, відсутній доказ наявності правовідносин між позивачем та відповідачем. Крім того, ОСОБА_1 вважає зазначений кредитний договір нікчемним та неукладеним, оскільки він був укладений від імені банку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , повноваження яких на укладення даного договору не передбачені установчим документами, довіреністю; договір скріплений печаткою невідомої установи замість печатки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Апелянт вказує, що кредитний договір є договором споживчого кредиту. Проте у цьому договорі відсутні відомості щодо детального розпису загальної вартості кредиту, не має умов, які встановлені пунктами 3.2, 3.4 розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007, визнані обов`язковими. Також банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача. Отже, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не надав позивачу як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону. Суд не звернув увагу на заперечення відповідача з приводу несправедливих умов договору кредиту. Такі умови договору суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршання становища споживача. Так, несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Банк приховав від позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав в угоді занижені значення показників суттєвих умов договору, чим фактично ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит. Враховуючи, що кредитний договір розроблявся саме банком, відповідальність щодо його змісту повністю покладається на банк. Апелянт вважає, що оскільки всі розбіжності у розрахунках у погашення кредиту здійснені виключно на користь банку, це свідчить про здійснення відповідачем підписання оскаржуваних договорів під впливом обману з боку банка та під впливом помилки внаслідок відсутності спеціальних економічних знань. Також відповідач заявила про застосування строків позовної давності до будь-яких вимог позивача, оскільки право позивача нараховувати проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту, пеню та штраф припинилося зі спливом строку кредитування 14 червня 2014 року, у зв`язку з чим, починаючи із зазначеної дати, банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом та пеню. Генеральним директором ТОВ «ФК «ЄАПБ» поданий відзив на апеляційну скаргу, яким він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відзив мотивований тим, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним позивачем по справі, оскільки до нього відійшло право вимоги за указаним кредитним договором, боржником за яким є відповідач, про що відповідача було належним чином повідомлено. Щодо посилання ОСОБА_1 про відсутність у неї оригіналу кредитного договору, позивач вказує, що згідно умов кредитного договору, враховуючи, що він був засвідчений відповідачем належним чином, один оригінальний примірник договору надавався відповідачу. Щодо твердження апелянта про нікчемність кредитного договору через відсутність відповідних повноважень у осіб, які його укладали від імені банку, і скріплення договору печаткою іншої установи, позивач вказує, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 діяли на підставі посвідчених довіреностей. Сумніви у відповідності та належності печатки АТ «Райффайзен Банк Аваль» вбачаються необґрунтованими через відсутність у відповідача достатніх знань і кваліфікації у цьому питанні, однак для додаткового з`ясування всіх обставин вона може залучити до справи експерта. Посилання відповідача на відсутність у кредитному договорі відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, обов`язкових умов, не надання окремого письмового документу з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача, спростовуються інформацією, наведеною в кредитному договорі з цих питань і додатках до договору. В кредитному договорі та його додатках відсутні такі положення, як плата за обслуговування кредиту та плата за дострокове погашення, відповідно, ніяких додаткових та прихованих відсотків відповідачу не нараховувалось, а отже і змін у витратах не відбувалось. Щодо твердження апелянта про застосування до будь-яких вимог позивача строків позовної давності позивач вказує, що згідно п.п. 1.1.5, 1.1.6 кредитного договору датою повного погашення кредиту є 19.12.2019; відповідно до п. 10.6 до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давністю тривалістю сімдесят років, що відповідає вимогам ст. 259 ЦК України. Таким чином, пропуск позивачем строків позовної давності не відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи. На підставі викладеного позивач вважає, що матеріальне та процесуальне законодавство судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не порушувалось, судом повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають обставинам справи, суд вірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», рішення є законним і обгрунтованим. Доводи відповідача є необґрунтованими, безпідставними, в них відсутні посилання на конкретну правову норму Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судовим розглядом цстановлено, що 19 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Кредитор), в особі начальника Вісімнадцятого міського відділення (м Харків) Публічного Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль Бондаренка Д.В., який діє на підставі довіреності, посвідченої 27.02.2013, та в особі Головного економіста Вісімнадцятого міського відділення АТ Райффайзен Банк Аваль Слюсар О.В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої 11.10.2013, з однієї сторони, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя», що надалі іменується «Страховик», що діє на підставі ліцензії серії АВ №483242 від 05.10.2009, в особі страхового агенту АТ «Райффайзен Банк Аваль», що діє на підставі Договору доручення на здійснення юридичною особою посередницької діяльності в сфері страхування в якості страхового агенту №11/115-1-2/035 від 15.07.2010, в особі ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності №б/н від 19.12.2011 та в особі ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності №б/н від 06.03.2013, з другої сторони, та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0465/82/0136274 ( т.1, а.с. 4-6). Згідно умов зазначеного договору Кредитор зобов`язується надати Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору основну суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені цим Договором. Пунктом 1.1 договору визначено, що сума кредиту становить 22861,98 грн. Кредит видається на споживчі цілі в розмірі 21600 грн., на сплату страхового платежу на користь Страховика в розмірі 1261,98 грн. Дата сплати ануїтетних платежів 19 числа кожного місяця згідно Графіка погашення кредиту та сплати інших платежів, що є Додатком №1 до договору. Дата повного погашення кредиту 19.12.2019. Згідно п. 1.1.8 договору, процентна ставка фіксована, становить 38,3% річних. Пунктом 1.2 договору надано визначення терміну «Загальна сукупна вартість кредиту» це витрати Позичальника, необхідні для погашення суми кредиту, сплати процентів на користь кредитора, передбачених додатками №1 та №2 до цього договору, інші витрати, пов`язані з укладанням цього договору, а також витрати позичальника по сплаті страхового платежу на користь Страховика, у тому числі з внесенням будь-яких змін до договору, та інші супутні витрати відповідно до цього договору. Загальна сукупна вартість кредиту включає в себе сукупний розмір всіх ануїтетних платежів, передбачених Договором. Згідно п. 1.5 договору, Графік погашення кредиту, розрахунок загальної сукупної вартості кредиту містяться в додатках №1, 2 до цього договору і є його невід`ємною частиною. Згідно п. 3.1 договору, Позичальник здійснює погашення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами відповідно до умов цього Договору. Статтею 2 договору визначено, що проценти за користування Кредитом сплачуються Позичальником Кредитору у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховуються, виходячи з Процентної ставки, вказаної в п.1.1.8. Договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, включаючи день надання Кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт). Проценти підлягають сплаті Позичальником у складі ануїтетних платежів у порядку, визначеному статтею 3 цього Договору. Згідно п. 6.1.8 договору, Позичальник засвідчив та гарантував, що отримав всю інформацію в обсязі та в порядку, що передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник засвідчив, що зазначена інформація є доступною в місцях обслуговування клієнтів Кредитора та/або на веб-сторінці Кредитора в мережі Інтернет, а також є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються Кредитором. Згідно п.п. 6.4, 6.5 договору, Позичальник підтвердив, що перед укладенням цього договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та орієнтовну сукупну вартість кредиту (відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ №168 від 10.05.2007), що підтверджується ознайомленням Позичальника з Умовами кредитування, та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації. Надана Позичальнику інформація є повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною. Підписанням цього договору Позичальник засвідчив факт свого ознайомлення на момент підписання ним цього договору з усіма умовами страхування, включаючи суть фінансової послуги із страхування, що надається йому, вартість цієї послуги, порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги, правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги, механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги, реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, реквізити органів з питань захисту прав споживачів, правилами та Програмою страхування. Відповідно до п.п. 8.1, 8.2, 8.3 договору, Кредитор у встановленому законодавством України порядку має право без згоди Позичальника відступити свої права вимоги за цим Договором будь-якій особі або обтяжити ці права будь-яким чином. У разі відступлення прав вимоги за цим Договором, новий кредитор набуває усі права та обов`язки Кредитора за цим Договором, що випливають з розділу 1 цього Договору, в повному обсязі, у тому числі право вимоги повернення Кредиту, процентів за користування ним, пені, страховий захист за цим Договором припиняється без можливості його відновлення, а зобов`язання Страховика щодо здійснення страхової виплати припиняються, якщо Сторони не домовились про інше. Кредитор повідомляє Позичальника про факт відступлення права вимоги шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом за адресою Позичальника, зазначеною в цьому Договорі або повідомленою Кредитору Позичальником в порядку, визначеному цим Договором. Обов`язок Кредитора щодо повідомлення Позичальника про відступлення вважається належно виконаним за наявності відмітки (квитанції) поштового відділення про направлення відповідного повідомлення за останньою відомою Кредитору згідно умов цього Договору адресою Позичальника. Відповідно до п.п. 10.1, 10.2, 10.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього Договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим Договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України. Якщо інше не встановлено законодавством України, Позичальник несе відповідальність за виконання цього Договору всім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернене стягнення. За прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором Кредитор має право вимагати, а Позичальник зобов`язаний на вимогу Кредитора сплатити останньому пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов`язання включно. Сплата пені не звільняє Позичальника від виконання простроченого грошового зобов`язання. Пунктом 10.6 договору визначено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у сімдесят років. Згідно з п.п. 11.1, 11.2, 11.3 договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора (Страховика) і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов`язань. Розірвання та зміна цього Договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, прямо передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України. У відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України Договір є змішаним та містить елементи кредитного договору, договору страхування та договору доручення. Відповідно до п.п. 11.10, 11.11 договору, цей Договір укладено українською мовою в трьох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної з Сторін договору. Підписанням цього Договору Позичальник засвідчив, що отримав другий примірник цього Договору. Кожна сторінка Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0465/82/0136274 від 19.12.2013 підписана позичальником ОСОБА_1 . Позивачем до суду надані копії заяви-анкети для отримання готівкового кредиту «Кредит готівкою для найкращих клієнтів банку», Умови кредитування та орієнтовна сукупна вартість кредиту по продукту «Кредит готівкою для найкращих клієнтів банку», Графік погашення кредиту, Детальний розпис сукупної вартості кредиту, які також засвідчені підписами ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 7-9, 41-45). 28 листопада 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/48-F, відповідно до умов якого до ПAT «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №014/0465/82/0136274 (т. 1, а.с. 11-12). 28 листопада 2017 року між ПAT «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги №20171128, у відповідності до умов якого ПAT «Комерційний Індустріальний Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ПAT «Комерційний Індустріальний Банк» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрах Боржників (т. 1, а.с. 13-15). Згідно п. 2.2. Договору відступлення права вимоги, за цим договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо Портфелів заборгованості, сформованих первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених у додатку 1 до договору в межах загальної суми, що становить 85000000,00 гривень за всіма сформованими Портфелями заборгованості. Згідно абз. 3 п. 2.3.3. Договору відступлення права вимоги, сторони погодили, що право вимоги переходить від ПAT «Комерційний Індустріальний Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників за формою, передбаченою Додатком №3 до Договору. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 від 14 грудня 2017 до Договору відступлення права вимоги №20171128 від 28 листопада 2017 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0465/82/0136274 в сумі 25804,09 гривень, з яких: 16197,92 гривень заборгованості за основою сумою боргу; 1525,37 гривень сума заборгованості за відсотками; 8080,80 гривень пені (т. 1, а.с. 16). Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим Договором, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заміняє ПAT «Комерційний Індустріальний Банк» у кредитних договорах, що входять до Портфелю заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. На виконання п. 2.8. Договору відступлення права вимоги, на адресу відповідача ОСОБА_1 ПAT «Комерційний Індустріальний Банк» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (т. 1, а.с. 17). Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Листом від 19.12.2017 за вих. №002195551-1 директором з операційних питань ТОВ «ФК «ЄАПБ» на адресу ОСОБА_1 , зазначену в договорі №014/0465/82/0136274, надіслано повідомлення про погашення заборгованості по кредитному договору №014/0465/82/0136274 від 19.12.2013, яким відповідача повідомлено про існування за нею заборгованості за вказаним кредитним договором, яка станом на 14.12.2017 становить 25804,09 грн., що свідчить про істотні порушення нею умов кредитного договору Заявлена вимога про сплату заборгованості (т. 1, а.с. 18). Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0465/82/0136274 від 19.12.2013, відповідачем не в повному обсязі сплачувалися сума кредиту, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість у розмірі 25849,12 гривень, з яких: 16197,92 гривень заборгованості за основою сумою боргу; 1525,37 гривень сума заборгованості за відсотками; 8125,83 гривень пені. Відповідачем не було надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості в загальному розмірі 25804,09 грн. Встановивши, що основне зобов`язання щодо повернення суми кредиту за кредитним договором не виконано, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й апеляційний суд, відповідно до статей 526, 530, 554 ЦК України дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за цим договором. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України, в редакції на час ухвалення судового рішення, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Матеріалами справи спростовуються всі доводи відповідача, якими вона обґрунтовує апеляційну скаргу, а саме: щодо неналежного позивача; відсутності у неї оригіналу кредитного договору; відсутності у осіб, які укладали кредитний договір від імені банку відповідних повноважень; відсутності у кредитному договорі інформації про умови кредитування, детального розпису загальної вартості кредиту. Також безпідставною є вимога про застосування до вимог позивача строків позовної давності, оскільки з тексту кредитного договору, підписаного позивачем, вбачається, що сторонами договору було погоджено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у сімдесят років, що відповідає положенню частини 1 статті 259 ЦК України, згідно якого позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Визначений договором строк позовної давності позивачем порушений не був. Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доводи заявника не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Так як апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати, у відповідності до вимог ст.ст. 141, 382 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», між сторонами не розподіляються. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 22 грудня 2020 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді С.С. Кругова Н.П.Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»