Ухвала КАС ВС № 340/196/20

УХВАЛА 22 грудня 2020 року м. Київ справа № 340/196/20 адміністративне провадження № К/9901/33430/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області на рішення і ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі №340/196/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області «Про звільнення ОСОБА_1 » №928/к від 26 грудня 2019 року; - поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з внутрішнього аудиту Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 29 грудня 2019 року; - стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області «Про звільнення ОСОБА_1 » №928/к від 26 грудня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з внутрішнього аудиту Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 29 грудня 2019 року. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 111300,02 грн з подальшим вирахуванням обов`язкових податків та зборів. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року внесено виправлення в резолютивну частину рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, та викладено в наступній редакції: Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області «Про звільнення ОСОБА_1 » №928/к від 26 грудня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з внутрішнього аудиту Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 28 грудня 2019 року. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 111300,02 грн. з подальшим вирахуванням обов`язкових податків та зборів. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року змінено ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, зазначивши дату поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з внутрішнього аудиту Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області « 29 грудня 2019 року». Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Посада публічної служби, яку обіймала позивачка та у зв`язку зі звільненням з якої виник цей спір (головний спеціаліст з внутрішнього аудиту Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. У касаційній скарзі не наведено фактів наявності значного суспільного інтересу. Скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію. Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області на рішення і ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі №340/196/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк