Постанова 4857 № 260/2712/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/2712/20 пров. № А/857/13371/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви, прийняту суддею Ващилін Р.О. у місті Ужгороді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Завидівської сільської ради в особі секретаря ОМС с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман І.В., депутатів с. Завидово: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Луцьо Василя Івановича, Чепак Віктора Васильовича, Паук Миколи Федоровича, Голяни Ірини Василівни, Роман Ірини Василівни, Паук Олега Івановича, Паук Віктора Івановича, Лендел Миколи Михайловича, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування рішення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Завидівської сільської ради в особі секретаря ОМС с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман І.В., депутатів с. Завидово: Фуньової Н.В., Гардій В.І, ОСОБА_6 , Чепак В.В., Паук М.Ф., Голяни І.В., Роман І.В., Паук О.І, Паук В.І., Лендел М.М., Канчій Н.І, Андрели В.М, в в якому просить: 1) врахувати що подав не всі, однак, ймовірно, основні позовні вимоги; 2) прийняти дану позовну заяву та задовільнити в повному обсязі; 3) в разі визнання строку пропущеним - просить поновлення такого на підставі особистої заванатаженості; 4) судові слухання проводити колегіально - у складі 3 суддів; 5) судові віднестися серйозно та відповідально до даної позовної заяви; 6) звільнити його від сплати судового збору, зокрема на підставі п. 13 ч. 2 (судовий збір не справляється за подання) ст. 3; та п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»; 7) проводити судові слухання щодо розгляду даної справи за його участі; 8) проводити судові слухання щодо розгляду даної справи за допомогою технічних засобів відео фіксації та підключити відеотрансляції судових засідань і висвітлити з розміщенням он-лайн трансляції у вигляді банерів з посиланням на офіційний канал Youtube «Судова влада України»; 9) на початковій стадії судового розгляду, дії суду, щодо: 9.1. зобов`язати представника Відповідача: 9.1.1. опублікувати оголошення щодо його позову до ОМС с.Завидово в засобах масової інформації; 9.1.2. витребувати у Відповідача та надати йому документи, які були підставою виготовлення печатки дубліката без літери «Д», оголошення: в ЗМІ, тощо; 9.1.3. витребувати у відповідача належним чином завірені всі матеріали, які були підставою для прийняття «Рішення №384 від 11.06.2020 «Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 », протокол зустрічі депутатів цього ж дня, тощо - та надати йому у відповідності до Закону; 9.1.4. утриматися від витрачання коштів сільської ради; 9.1.5. утриматися щодо розподілу земельними ділянками комунальної власності, тощо; 9.1.6 депутатів села: 9.1.6.1. заслухати окремо кожного з депутатів села в судовому засіданні щодо підстав усунення з посади голови села; 10) визнати незаконним та скасувати Рішення №384 від 11.06.2020 «Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 »; 11) також клопотав перед судом скасувати «Рішення №384 від 11.6.2020», а керуючись вимогами чинного законодавства України та КАС України, і зважаючи на систематичні порушення Конституції України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», та інших законів, прав і свобод громадян, усунення з посади за надуманими підставами (з боку депутатів села) зобов`язати депутатів Завидівської сільської ради щодо приведення таких рішень сесій у відповідність законам України; 12)зобов`язати представника Відповідача ОМС с. Завидово особу, яка виконує обов`язки голови села Завидово - прозвітувати про роботу ОМС перед територіальною громадою с. Завидово на відкритій зустрічі з громадянами, (у відповідності до вимог ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо витрат коштів: як місцевого бюджету, так і коштів, що надані громаді села на розвиток соціально-економічних програм, щодо виділення земельних ділянок із земель запасу, земель комунальної власності та проінформувати населення села про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, прозвітувати перед територіальною громадою про свою діяльність (з 15 квітня 2016 до винесення судового рішення щодо скасування Рішення депутатів №384 від 11.06.2020 ); 13) зобов`язати депутатів с. Завидово прозвітувати перед виборцями с.Завидово про пророблену роботу (у відповідності до ст. 16 «Стаття

16. Звіти депутата місцевої ради перед виборцями та зустрічі з ними» ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»); 14) поновити на посаді Завидівського сільського голови Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області з 11.06.2020; 15) допустити негайне виконання рішення про поновлення його на посаді сільського голови с.Завидово; 16) заборонити Відповідачеві користуватися незаконно виготовленою печаткою дублікатом без літери «Д»; 17) витребувати у відповідача довідку про його середній заробіток; 18) розрахунок щодо грошового утримання здійснювати з врахуванням збільшення посадових окладів, які вступили в силу протягом періоду з 2015 на момент оголошення судового рішення (з нарахуванням розміру середньої заробітної плати у відповідності з врахуванням постанови КМ від 08 лютого 1995 №100, та зобов`язати сільську раду виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.06.2020, а оскільки заробітна плата йому не виплачувалася з 30.04.2020 (з часу третього поновлення) - то виплатити її по день винесення рішення суду; 19) усунути перешкоди: 19.1. передати ключі від всіх приміщень сільської ради с.Завидово; 19.2. передати службову документацію, рішення сесій, які були прийняті з 11 листопада 2015 по день прийняття судового рішення (фінансові, розпорядчі документи, тощо); 19.3. вилучити печатку - дублікат сільської ради с.Завидово, яку було виготовлено незаконним способом, шляхом введення в оману відповідні служби, проінформувавши їх, що основна печатка сільської ради с.Завидово Мукачівського району Закарпатської області втрачена. Вилучивши означену печатку-дублікат, передати її до поліції Мукачівського РВП, із долученням, як речового доказу, до кримінального провадження №12016070120001423; 20) зобов`язати відповідні служби: 20.1.провести повну інвентаризацію об`єктів (рухомого, та не рухомого) майна, матеріальних цінностей, прийнятих рішень, витрачених коштів, тощо, сільської ради с. Завидово; 20.2.провести аудит господарської діяльності, фінансових витрат, прийнятих фінансово-розпорядчих рішень, рішень про розпорядження матеріальними коштами сільської ради, земельними ділянками комунальної власності на території сільської ради, тощо з 15 квітня 2016; 21)відшкодувати витрати, які ним здійснено, пов`язані з розглядом справи про скасування рішення сільської ради щодо дострокового припинення повноважень Завидівського сільського голови (незаконного звільнення), поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії; 22) компенсувати втрачений (не отриманий) щомісячний заробіток 20000,00 грн. з вересня 2016 на момент прийняття судового рішення. (Станом на сьогодні, серпень 2020 це 47 місяць по 20000,00 грн. дорівнює 940000,00 грн.). Та зобов`язати орган місцевого самоврядування йому його виплатити; 23) відшкодувати моральну шкоду в розмірі суми середнього заробітку з моменту обрання головою сільської ради с.Завидово - 25 жовтня 2015 до моменту оголошення судового рішення. (Наприклад 50 місяців помножено на заробітну плату 24000,00 грн. = 1020 тис грн.); 24) зобов`язати представника відповідача - Роман І.В. та депутатів сільської ради привселюдно вибачитися як перед ним, так і перед громадою села та опублікувати вибачення в друкованому періодичному виданні; 25) а також у зв`язку з наявністю підстав, передбачених ст.

78. «Дострокове припинення повноважень ради» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; 25.1.достроково припинити повноваження Завидівської сільської ради сьомого скликання та призначення дострокових виборів депутатів Завидівської сільської ради, оскільки рада систематично з одного і того ж питання порушує Конституцію України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, приймає незаконні рішення; 25.2. для депутатів Завидівської сільської ради сьомого скликання встановити обмеження займатися діяльністю та обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та в органах місцевого самоврядування в Україні 26)на кінцевій стадії судового розгляду, дії суду - зобов`язати представника Відповідача результат судового розгляду даної справи в суді - опублікувати в ЗМІ 27)подати до суду звіт про виконання судового рішення;28) зазначає - даний позов (суть, підстава, відповідачі, тощо) є в єдиному екземплярі, більше такого не має і до суду не звертався, про що зазначив власним підписом; 29) судові окремою ухвалою суду, стосовно порушення законодавства з боку депутатів села, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надіслати прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк; 30) по причині систематичного дострокового припинення повноважень голови села на підставі одних і тих же мотивів депутатів визнати, що Рішення №384 від 11.06.2020 «Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 », є політично замовне рішення. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. 29.07.2020 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням причин такого пропуску. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 позовну заяву повернуто позивачу. Суд виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. З огляду на зазначені процесуальні норми, враховуючи подану позивачем заяву, суд вважав за можливе повернути позовні вимоги в частині п. п. 12, 13, 16, 19.1, 19.2, 19.3, 20.1, 20.2, 22, 23, 24, 25.1, 25.2 без розгляду. Суд також взяв до уваги лист позивача від 05.10.2020 та констатував, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви в частині зазначення повного імені (імені, по батькові), реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також місцезнаходження відповідачів - депутатів с. Завидово; надано копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи. Враховуючи те, що позивач відмовився від частини позовних вимог, щодо яких судом було вказано на необхідність сплати судового збору, суд прийшов до висновку, що вказаний недолік також усунуто. Судом було з`ясовано, що позивач оскаржує рішення Завидівської сільської ради №384 «Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 », прийняте 11.06.2020. Відтак, чином граничним строком звернення позивача з позовом про оскарження вказаного рішення є 11.07.2020. Однак з даним адміністративним позовом позивач звернувся тільки 10.08.2020, тобто із пропуском строку звернення до суду. Суд не вважав особисту зайнятість позивача належною в розумінні норм КАС України причиною пропуску строку звернення до суду. Крім того, суд звернув увагу на те, що станом на дату звернення ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом до суду (10.08.2020) діяла редакція КАС України, яка не передбачала безумовне продовження строків звернення до суду з огляду на запроваджені карантинні заходи, натомість зобов`язувала суд враховувати пов`язаність поважності причини пропуску таких з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Жодних доказів пов`язаності причини пропуску строків звернення до суду з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, ОСОБА_1 не наводить. З огляду на що суд не може застосувати п. 3 Прикінцевих положень КАС України та продовжити позивачу строки звернення до суду з цих причин. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги з 1 по 36 сторінку переписано адміністративний позов. На сторінці 37 апеляційної скарги звертає увагу на те, що законодавець передбачив КАС України подавати декілька різних позовних вимог, якщо вони стосуються одного питання, а дана позовна заява стосується єдиного питання скасування рішення №384 від 11.06.2020. Скаржник визнає, що міг допустити порушення терміну подачі позовної заяви до суду, бо був завантажений у справі №260/360/19. Також апелянт зазначає, що на рішення ОМС с.Завидово він подав позовну заяву ще в липні 2020 (13.07.2020 року) і згодом була ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду №260/2500/20 від 29.07.2020 про повернення позовної заяви (у повідомленні про отримання, яке повернулося до суду зазначено дату та підпис отримання ухвали), тому згодом, після усунення недоліків подав позов на рішення ОМС с.Завидово №384 особисто 10.08.2020). Просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви, в силу приписів ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Як передбачено ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права. Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Однак, у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та переслідувати легітимну мету, враховуючи розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Щодо доводів позивача про існування додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), як на підставу для скасування судового рішення, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 2 квітня 2020 до 16 липня 2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 34, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, станом на дату звернення ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом до суду (10 серпня 2020) діяла редакція КАС України, яка не передбачала безумовне продовження строків звернення до суду з огляду на запроваджені карантинні заходи, натомість зобов`язувала суд враховувати пов`язаність поважності причини пропуску таких з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Скаржник в апеляційній скарзі визнає, що фактично предметом оскарження є рішення відповідача №384 від 11.06.2020, а також те, що міг допустити порушення терміну подачі позовної заяви до суду, бо був завантажений у справі №260/360/19. На думку суду, завантаженість позивача у справі №260/360/19 не є об`єктивною та поважною причиною для пропуску строку звернення до суду. Крім того, ОСОБА_1 не наводить жодних обставин з приводу неможливості подання позовної заяви одразу після повернення первинного позову - 29.07.2020. Відтак, враховуючи наведене вище, колегії суддів вважає, що позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. У рішенні від 04 грудня 1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу І Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення про дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 розділу І Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами й поставленою метою (див. рішення від 12 липня 2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини»). Практика ЄСПЛ щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду. Аналізуючи таку практику у контексті гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, можна зробити висновок, що причини порушення прав людини частіше за все полягають у недосконалому законодавстві або в його практичному застосуванні державними органами та судовими інстанціями. ЄСПЛ у рішенні від 6 вересня 2005 у справі «Салов проти України» зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову «передбачений законом», є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатись «законом», якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й за належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. Крім того, ЄСПЛ підкреслює, що рівень передбачуваності значною мірою залежить від змісту заходу, сфери, яку він має охопити, а також кількості й статусу тих, до кого він застосовується. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, та будь-яких обґрунтувань обставин і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року про повернення позовної у справі № 260/2712/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 23.12.2020 року.