Ухвала КЦС ВС № 662/2102/19

Ухвала 22 грудня 2020 року м. Київ справа № 662/2102/19 провадження № 61-14521ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора відділу економічного, регіонального розвитку та торгівлі Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області Нущик Наталі Григорівни про розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора відділу економічного, регіонального розвитку та торгівлі Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області Нущик Н. Г. про розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації відмовлено. У жовтні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 28 вересня 2020 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, запропоновано заявнику надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Крім того, заявнику запропоновано уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги і надати документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано. Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у порушення частини третьої статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає, що поштовий конверт з копією постанови Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року нею було виявлено 28 серпня 2020 року у поштовій скриньці за місцем проживання. Крім того, при зверненні до поштового відділення, відстежити поштове відправлення не вдалося можливим. На підтвердження наведених обставин надає копію конверта з Херсонського апеляційного суду. Проте, заявником не надано належних доказів, які підтверджують дату отримання нею копії постанови Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, а зазначені причини пропуску строку є по суті аналогічними, які ОСОБА_1 зазначала у касаційній скарзі. Крім того, у касаційній скарзі, на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником не уточнено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не наводить конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Виключно посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Оскільки у відведений судом строк, станом на 22 грудня 2020 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 потрібно вважати неподаною та повернути. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора відділу економічного, регіонального розвитку та торгівлі Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області Нущик Наталі Григорівни про розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець