Ухвала КЦС ВС № 498/925/21

УХВАЛА 06 вересня 2024 року м. Київ справа № 498/925/21 провадження № 61-9458ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земель, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земель. Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Розірвано договір оренди землі від 15 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 6,5924 га з кадастровим номером 5121683900:01:001:0472. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області 11 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 28 червня 2024 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Поновлено строк на касаційне оскарження. У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2024 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано. Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2024 року виконано ОСОБА_1 не у повному обсязі, оскільки у касаційній скарзі на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. В уточненій редакції касаційної скарги, поданій на виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2024 року, як на підстави касаційного оскарження, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, наводить перелік постанов Верховного Суду, проте не вказує конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Натомість саме лише посилання заявника на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, без зазначення, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, також не є виконанням вимог ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2024 року, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19. Верховним Судом ураховано, що в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху заявнику було роз`яснено, що у випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Оскільки у відведений судом строк, станом на 06 вересня 2024 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2024 року заявником виконано не у повному обсязі, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року потрібно вважати неподаною та повернути. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земель вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець