LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/19118/19

від 22.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19118/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М. за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив: - визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №3199/7 «Про відмову у задоволенні скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 №05703-13863 без розгляду її по суті»; - зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 №05703-13863. У обґрунтування заявлених позовних вимог вказано про протиправність оскаржуваного наказу, з огляду на те, що про рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкіним О.А. про державну реєстрацію прав від 29.08.2017 №36815405 Департаменту стало відомо 18.07.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого Міністерству юстиції України надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2019. Оскільки, скаргу Департаментом подано 25.07.2019, то строк на оскарження до Міністерства юстиції України рішення державного реєстратора не порушено. Крім того, у позовній заяві наголошено на тому, що твердження відповідача про невідповідність копій документів, доданих до скарги, в частині неналежного засвідчення останніх, не відповідають фактичним обставинам справи, з урахуванням того, що кожний додаток до скарги окремо прошитий та пронумерований, відмітка про засвідчення копії документа містить усі необхідні реквізити, а саме: складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, а кожний документ прошитий та скріплений гербовою печаткою. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи підтверджено той факт, що скарга Департаменту від 25.07.2019 №05703-13863 разом з доданими до неї матеріалами, поданими до Міністерства юстиції України, оформлена без дотримання вимог, зазначених у ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки додані до скарги копії документів не засвідчені у встановленому порядку, а саме: відсутня дата засвідчення копій, а також остання подана з порушенням строків подачі скарги, оскільки подана до Міністерства юстиції України скарга не містить дати, з якої позивач дізнався чи міг дізнатися про порушення його прав відповідною дією чи бездіяльністю. Як наслідок, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволенні позову. На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував, що ні Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ні Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 не передбачено обов`язкової друкованої форми скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора, що подаються до Міністерства юстиції України. Крім того, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2019, складовою якого обов`язково є дата його формування (в даному випадку дата, відповідно до якої Департаменту стало відомо про вчинення державним реєстратором незаконних дій), було надано Відповідачу як відповідний доказ до скарги. Також зазначив, що відсутність на копіях документів дати їх засвідчення не свідчить про їх недійсність та/або підробність, оскільки всі інші складові, в тому числі і підпис уповноваженої посадової особи, наявні. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора від 29.08.2017 №36815405 про державну реєстрацію прав від 25.07.2019 №05703-13863, в якій останній просив скасувати рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкіна О.А. від 29.08.2017 №36815405 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:79:101:0001, площею 24,5245 га за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський». За результатами розгляду вказаної скарги Міністерством юстиції України прийнято наказ від 16.08.2019 №3199/7 «Про відмову у задоволенні скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 №05703-13863 без розгляду її по суті» з посиланням на положення п.п. 1, 8 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, з огляду на те, що додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку, а також закінчився встановлений законом строк подачі скарги. В якості підстави для прийняття вказаного наказу зазначено висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.08.2019 за результатами розгляду скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 25.07.2019 №05703-13863, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2019 за №26138-33-19. Так, зі змісту вказаного висновку вбачається, що відмова у задоволенні скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 №05703-13863 без розгляду її по суті мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором 29.08.2017, натомість, скарга подана до Міністерства юстиції України 26.07.2019 (згідно зі штампом на конверті), що вказує на порушення строків подачі скарги для її розгляду, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з урахуванням того, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 цього Закону, оскільки додані до скарги копії документів не засвідчені у встановленому порядку, а саме: відсутня дата засвідчення копій. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначено положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з приписами ст. 37 якого, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. На виконання вказаних законодавчих положень Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок №1128). Відповідно до п. 3 Порядку №1128, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд. Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги (п. 5 Порядку №1128). У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу (п. 7 Порядку №1128). З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у задоволенні скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 №05703-13863 без розгляду її по суті слугували висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації про порушення Департаментом строків подачі скарги для її розгляду, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з урахуванням того, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 цього Закону, оскільки додані до скарги копії документів не засвідчені у встановленому порядку, а саме: відсутня дата засвідчення копій. Зі змісту наявної у матеріалах справи копії скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення державного реєстратора від 29.08.2017 №36815405 про державну реєстрацію прав від 25.07.2019 №05703-13863, наданої представником відповідача до суду, вбачається, що абз. 2 сторінки 2 останньої має наступний зміст: «Проте, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що державним реєстратором філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкіним Олексієм Анатолійовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав від 29.08.2017 №36815405, а саме зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:79:101:0001, площею 24,5245 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за СТОВ агрокомбінат «Хотівський» (строк дії до 02.08.2029)» (а.с.43 зворот. стор.). У той же час, копія даної скарги, надана представником позивача до суду, в абз. 2 сторінки 2 останньої вже містить допис зроблений ручкою про те, що «…, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) 18.07.19 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що державним реєстратором філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкіним Олексієм Анатолійовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав від 29.08.2017 №36815405, а саме зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:79:101:0001, площею 24,5245 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за СТОВ агрокомбінат «Хотівський» (строк дії до 02.08.2029)» (а.с.24). Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що зміст вказаних документів свідчить про те, що скарга Департаменту, направлена на адресу Міністерства юстиції України не містить дати, з якої позивач дізнався чи міг дізнатися про порушення його прав відповідною дією чи бездіяльністю, а копія скарги, надана до суду вже містить таку дату. Відтак, приймаючи оскаржуваний наказ Міністерство юстиції України не мало інформації щодо дати, з якої позивач дізнався чи міг дізнатися про порушення його прав відповідною дією чи бездіяльністю, з огляду на відсутність такої інформації у скарзі Департаменту, направленій на адресу відповідача. Також, додані до скарги Департаменту документи не засвідчені у встановленому порядку, а саме: відсутня дата засвідчення копій, що передбачено п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту

23. З огляну на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними у матеріалах справи підтверджено той факт, що скарга Департаменту від 25.07.2019 №05703-13863 разом з доданими до неї матеріалами, поданими до Міністерства юстиції України, оформлена без дотримання вимог, зазначених у ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки додані до скарги копії документів не засвідчені у встановленому порядку, а саме: відсутня дата засвідчення копій, а також остання подана з порушенням строків подачі скарги, оскільки подана до Міністерства юстиції України скарга не містить дати, з якої позивач дізнався чи міг дізнатися про порушення його прав відповідною дією чи бездіяльністю. Тому, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень. За таких обставин, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, з урахуванням яких судом вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2020 року. Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: О.Є.Пилипенко Я.М.Собків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»