Постанова 4855 № 580/470/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/470/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа Віктора Івановича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В: Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №176/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 20.01.2020. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, суб`єктом розгляду скарг дотримано вимоги п.п. 10, 11 Порядку № 1128 щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 19.12.2019 № 55/2-09/1305/104992-2019-00/вих. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що оскаржуваний наказ складено (видано) відповідачем із порушенням вимог чинного законодавства, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню. Зокрема, позивач зазначив, що його не було повідомлено про розгляд скарги у сфері державної реєстрації. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 щодо виробничих будинків з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 1973557771108, 1973374871108, 1973585871108) (далі - скарга від 19.12.2019), у якій просило скасувати реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапом Віктором Івановичем. За результатами розгляду скарги від 19.12.2019 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 27.12.2019 складено висновок, яким вирішено задовольнити скаргу в повному обсязі, а саме: скасувати вчинені позивачем рішення від 29.11.2019 №49932158, №49928959, №49927086 та анулювати державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На підставі висновку Міністерством юстиції України 20 січня 2020 року прийнято оскаржуваний наказ №176/5, згідно з яким, скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 19.12.2019 №55/2-09/1305/104992-2019-00/вих. задоволено у повному обсязі, а саме, скасовані рішення від 29.11.2019 №49932158, №49928959, №49927086 та анульовано державному реєстратору виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки доказів на підтвердження направлення листа Міністерства юстиції України від 26.12.2019 №8589/19.2.1/33-19 із відмітками поштової установи, а також розрахункового документу відповідачем суду не надано, то даний є неналежним доказом направлення позивачу копії скарги. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 № 1952-IV державним реєстратором, зокрема, є нотаріус. Згідно з ст. 7 Закону № 1952-IV, Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 91) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч.ч. 1 - 7 ст. 37 Закону № 1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав. Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. Приписами ч.ч. 9 та 10 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відповідно до положень якої, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які та їх склад затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом. Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначено Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 та зареєстроване Міністерством юстиції України від 13 січня 2016 року за № 42/28172. Відповідно до п. 2 розділу І, п. 1, 8 розділу ІІІ Положення № 37/5, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова. Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 1128 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. До складу комісії входять заступник керівника суб`єкта розгляду скарги за напрямом державної реєстрації, посадові особи структурних підрозділів апарату суб`єкта розгляду скарги за напрямом державної реєстрації, а також можуть входити за згодою представники інших державних органів, громадських об`єднань, інші особи. Скарга на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження реєструється у день її надходження суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її особою, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), або її представником. Реєстрація скарги, поданої в електронній формі, здійснюється за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису. Згідно з п.8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню. Отже, з метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідача щодо оформлення та видачі оскаржуваного наказу, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарг. Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (п.9 Порядок № 1128). Пунктами 10, 11 Порядку № 1128 передбачено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. Як вбачається з пояснень позивача, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації останнього не повідомлено належним чином про час і місце розгляду скарги. При цьому, копію скарги та доданих до неї документів, як того вимагає Порядок № 1128, позивачем також не отримано. Так, Порядком № 1128 зазначено, що особа, скарга якої розглядатиметься суб`єктом розгляду скарги, може бути повідомлена про час і місце розгляду скарги в один із передбачених Порядком № 1128 спосіб. В свою чергу апелянт зазначив, що на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України у розділі «Оголошення про засідання комісії» було розміщено оголошення про проведення 27.12.2019 о 09 год. 15 хв. розгляду по суті скарги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Водночас, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 26.12.2019 №8589/19.2.1/33-19, Міністерство юстиції України на виконання п. 11 Порядку № 1128 направило копію скарги державному реєстратору Виконавчого комітету Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області Данилюк Л.А., ОСОБА_2 , ДП «Уманський консервний комбінат», державному реєстратору Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапу Віктору Івановичу. В даному листі зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, буде опубліковано в рубриці «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» за посиланням з офіційного сайту Мінюсту (а.с. 207-208). З наведеного вбачається, що відповідач в листі зазначив, що інформація про дату, час та місце розгляду скарги позивача буде розміщена в рубриці «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», однак, розмістив її в розділі «Оголошення про засідання комісії». До того ж, аналізуючи зміст листа, свідчить, що 26.12.2019 на сайті було відсутнє оголошення про проведення 27.12.2019 о 09 год. 15 хв. розгляду по суті скарги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 19.12.2019 № 55/2-09/1305/104992- 2019-00/вих. Водночас, оскільки Порядком № 1128 передбачено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем оголошення про проведення 27.12.2019 о 09 год. 15 хв. розгляду по суті скарги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» було розміщене саме за два дні до дня розгляду такої скарги. Натомість, відповідачем в якості доказу наданий скріншот офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України про розміщення оголошення про проведення розгляду по суті скарги позивача (а.с. 94), втім, колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки з наданого скріншоту неможливо встановити дату розміщення відповідачем такого оголошення. Апелянт зазначає, що суб`єкт розгляду скарги може застосовувати один із способів, зазначених у вказаній нормі, а черговість використання кожного конкретного способу визначається суб`єктом розгляду скарги в залежності від конкретних обставин та наявної у нього інформації. Втім, наведене обґрунтування не спростовує того факту, що відповідачем було направлено копію скарги із зазначенням інформації про дату, час та місце її розгляду позивачу листом від 26.12.2019, а розгляд скарги призначено на 27.12.2019 о 09 год. 30 хв, водночас, в цьому ж листі відповідач зазначив, що оголошення буде опубліковано в рубриці «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», з чого вбачається, що до 26.12.2019 зазначене оголошення було досі не опубліковано. При цьому, колегія суддів звертає увагу також на сталу практику Європейського суду з прав людини стосовно повідомлення сторін при вирішенні спору щодо їх прав та обов`язків цивільного характеру. У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», зазначено, що на національні суди покладається обов`язок чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (параграф 8). Як зазначено у § 33 рішення Європейського суду з прав людини від 26 жовтня 2018 року у справі Dridi v. Germany, виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції та порушують ст. 6 Конвенції про захист прав людини. Колегія суддів вважає, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Зважаючи на те, що наведені процедурні порушення передували розгляду Комісією скарги державному реєстратору Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа Віктора Івановича по суті та прийняттю оскаржуваного рішення, колегія суддів доходить висновку, що у своїй сукупності встановлені порушення заперечують його законність та є достатньою і беззаперечною підставою для його скасування. При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, доводами відзиву на апеляційну скаргу, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Ганечко О.М.