Ухвала КГС ВС № 5011-15/2551-2012

УХВАЛА 22 грудня 2020 року м. Київ Справа № 5011-15/2551-2012 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 за клопотанням Приватного акціонерного товариства "Елекон" про скасування вжитих заходів забезпечення позову за позовною заявою Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного космічного агентства України до відповідачів: 1) Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"; 2) Приватного акціонерного товариства "Елекон" за участю Товарної біржі "КМФБ" про визнання недійсними результатів відкритих торгів, договору купівлі - продажу № БВ88/6-16 від 01.07.2016 та повернення майна у справі № 5011-15/2551-2012 за заявою Державного агентства резерву України до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: 16.12.2020 Державна акціонерна холдингова компанія "Київський радіозавод" звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 16/12/20 від 14.12.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" у справі № 5011-15/2551-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.12.2020. Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги). Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2 102,00 грн. Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Проте, матеріали касаційної скарги Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" Вих. № 16/12/20 від 14.12.2020 не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", яке мотивоване тим, що скаржник перебуває в процедурі банкрутства, у Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" відсутнє будь-яке майно, кошти, господарська діяльність не ведеться, жодних доходів чи фінансової підтримки немає. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Суд касаційної інстанції зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору. Виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору: 1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або 2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Як вже зазначалось, скаржником - Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" оскаржується ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012, якою задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Елекон" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, та скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту. Таким чином, склад сторін у даній справі, предмет позову та предмет касаційного оскарження не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення клопотання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012. Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що перебування боржника в процедурі банкрутства не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору. З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012. Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012. Крім того, згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012 складено та підписано 17.11.2020. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 в касаційному порядку припадав на 07.12.2020. Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 16/12/20 від 14.12.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012 - 16.12.2020, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження. Проте, матеріали касаційна скарга Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" Вих. № 16/12/20 від 14.12.2020 містять клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012, яке, з посиланням на ч. 3 ст. 256 ГПК України (Строк на апеляційне оскарження), мотивоване тим, що згідно наказу ДАХК "Київський радіозавод" № 1/11-к від 07.11.2020 оформлено відрядження в.о. Голови правління ДАХК "Київський радіозавод" у м. Львів та м. Дніпро на період з 17.11.2020 до 22.11.2020; з 23.11.2020 по 04.12.2020 було призначено сесію для аспірантів Львівського державного університету внутрішніх справ 2-го курсу заочної форми навчання на 2020/2021 навчальний рік, де проходить навчання в.о. Голови правління ДАХК "Київський радіозавод", а згідно наказу ДАХК "Київський радіозавод" № 1/12-к від 07.11.2020 оформлено відрядження в.о. Голови правління ДАХК "Київський радіозавод" у м. Харків на період з 07.12.2020 до 11.12.2020. Розглянувши вищевказане клопотання, суд касаційної інстанції визнає вказані у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, відтак вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з цих підстав не підлягає задоволенню, оскільки, строк на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку визначено статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (Строк на касаційне оскарження), а не статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає строк на апеляційне оскарження, на яку посилається у своєму клопотанні скаржник. Згідно вимог ч. 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України (Строк на касаційне оскарження), належним та допустимим доказом на підтвердження дати отримання скаржником повного тексту оскаржуваної ухвали є поштовий конверт в якому отримано копію оскаржуваного судового рішення із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень. Крім того, згідно вимог ч. 3 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України (Строк на касаційне оскарження), строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, проте, наведені в якості поважних причин обставини перебування в.о. Голови правління ДАХК "Київський радіозавод" у відрядженні та на навчанні, не може бути визнано судом касаційної інстанції як поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження скаржнику - Державній акціонерній холдинговій компанії "Київський радіозавод", адже, відповідно до вимог ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Згідно вимог ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003). Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. З огляду на викладене, касаційна скарга Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" Вих. № 16/12/20 від 14.12.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012 підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012.

2. Підстави наведені у клопотанні Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012 - визнати неповажними.

3. Касаційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" Вих. № 16/12/20 від 14.12.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012 залишити без руху.

4. Надати Державній акціонерній холдинговій компанії "Київський радіозавод" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 12 січня 2021 року.

5. Державній акціонерній холдинговій компанії "Київський радіозавод" усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб: - надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 5011-15/2551-2012.

6. Державна акціонерна холдингова компанія "Київський радіозавод" має право у термін до 12 січня 2021 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши докази отримання повного тексту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

7. Документи про усунення недоліків касаційної скарги та заяву про поновлення строку направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка,

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Білоус Судді О.В. Васьковський С.В. Жуков