Постанова 4824 № 752/25768/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД №33/824/1083/2020 Постанова винесена суддею Дідик М.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 серпня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Нікіташа С.П. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и л а: Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою суду, 06 грудня 2019 року в 0 год. 25 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявнийсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Нікіташ С.П., вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновки суду про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, є передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Звертає увагу й на те, що суд надав оцінку письмовим поясненням свідків, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, хоча вказані свідки не були допитані у судовому засіданні, та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання адвоката щодо виклику і допиту даних свідків, які обов`язково мають бути допитані у судовому засіданні, бо в іншому випадку їх пояснення не є належним доказом, відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №560/751/17. Крім того, відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи, не містить підтвердження, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також з даного відеозапису неможливо встановити осіб залучених в якості свідків, чи це особи, які вписані у протокол, чи інші особи. За таких обставин, наявні у справі матеріали не підтверджують факту відмови ОСОБА_1 від проходження на стан алкогольного сп`яніння, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. ОСОБА_1 та його захисник Нікіташ С.П. були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, яка неодноразово призначалася до апеляційного розгляду, і зокрема на 23.06.2020 року, проте у вказане судове засідання не прибули, а від захисника Нікіташа С.П. надійшли клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та поліцейського ОСОБА_4 , мотиви щодо вирішення якого будуть наведені нижче, та про відкладення розгляду справи, призначеної на 23.06.2020 року, через карантин, у зв`язку з чим розгляд справи будо відкладено на 25.08.2020 року, про що належним чином засобами телефонного зв`язку повідомлено ОСОБА_1 та захисника Нікіташа С.П., проте у вказане судове засідання вони не з`явилися, ніяких клопотань про перенесення розгляду справи не надали, а тому, з огляду на положення ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП, та те, що неявка ОСОБА_1 та захисника Нікіташа С.П. не перешкоджає апеляційному перегляду постанови судді місцевого суду, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі. Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП,підписано відповідною посадовою особою та свідками, поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , якими засвідчено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану сп`яніння, а також рапорті інспектора поліції Літовчука А.В. Що стосується доводів апелянта про порушення інспекторами поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а саме - що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, але працівники поліції не запропонували йому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, то вони не відповідають дійсностіта спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, відповідно до якого, ОСОБА_1 , у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, у присутності двох свідків, пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння, як із застосуванням приладу «Драгер», так і в закладі охорони здоров`я, але ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження будь-якого огляду, обґрунтовуючи це тим, що не бачить в цьому сенсу, оскільки сів за кермо у нетверезому стані, так як він був самим адекватним з усіх присутніх людей в його автомобілі, у зв`язку з чим відносно нього і було складено протокол про адміністративне правопорушення. Та обставина, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які брали участь у фіксуванні обставин зазначеного адміністративного правопорушення, безпосередньо в суді не допитувались, не може свідчити про неповноту з`ясування всіх обставин справи, оскільки їх письмові пояснення, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, були досліджені суддею та обґрунтовано прийняті до уваги як такі, що узгоджуються з іншими доказами у справі та підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, який складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та у відеозаписі з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, а хронологія зафіксованих на відеозаписі подій спростовує припущення захисника в апеляційній скарзі про те, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не були присутніми під час відібрання у них пояснень та складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. З огляду ж на достатність в матеріалах справи доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для виклику свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та поліцейського Літовчука А.В. у судове засідання суду апеляційної інстанції також не вбачається. За вищевикладеним, фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю, і тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення не ґрунтуються на доказах у справі. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. При цьому суд, дотримавшись вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП. За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак, апеляційна скарга захисника Нікіташа С.П. задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу захисника Нікіташа С.П. залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Горб І.М.