Постанова Одеський апеляційний суд № 522/14298/20

Номер провадження: 33/813/1368/20 Номер справи місцевого суду: 522/14298/20 Головуючий у першій інстанції Русєва А. С. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.12.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Гавриленко М.А., адвокатів Сакали М.Я., Кліменко Ю.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2020 року провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови, вбачається що 29.07.2020 року 18 год. 10 хв. ОСОБА_2 в м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога, 57, керуючи автомобілем марки «Форд» державні номерні знаки НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Порш» державні номерні знаки НОМЕР_2 , який рухався ліворуч від нього. Таким чином, за переконанням органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, порушивши вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)суд першої інстанції послався на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про настання наслідків ДТП у виді пошкодження транспортних засобів, однак на звороті схеми місця ДТП в графі «Перелік видимих пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП» напроти автомобілю, який належить ОСОБА_1 зазначено: права дверь, праве заднє крило, правий поріг; 2)суд першої інстанції визнав протокол про адміністративне правопорушення неналежним доказом, та застосував доктрину «плодів отруєного дерева», однак протокол про адміністративне правопорушення є документом, який складається в момент ДТП а доктрина «плодів отруєного дерева» може застосовуватися тільки тоді коли є ланцюг доказів, коли кожен доказ, отриманий за допомогою іншого; 3)в оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив, що права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності були порушені тим, що на момент оформлення ДТП вона була позбавлена захисника та перекладача, однак ні ОСОБА_2 ні його захисник в поясненнях не пояснили, яким чином відсутність перекладача та захисника вплинули на результати оформлення ДТП, або завадили йому надати пояснення на спростування. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Перевіривши доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновків що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. На думку апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції, всупереч ст. 251, 252 КУпАП з достатньою повнотою не дослідив та не перевірив докази у справі, що призвело до помилкових висновків в їх оцінці на предмет допустимості та достовірності, як доказів у справі та необґрунтованого закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвокатів Сакали М.Я та Кліменко Ю.І., апеляційний суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Так, вина ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №102045 від 29.07.2020 року; -схемою місця ДТП від 29.07.2020 року; -письмовими поясненнями ОСОБА_1 , водія транспортного засобу «Porshe» державний номер НОМЕР_2 ; -письмовими поясненнями ОСОБА_3 , водія транспортного засобу «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 ; -фотографіями місця ДТП, яка сталася 29.07.2020 року. Так з протоколу про адміністративне правопорушення від 29 липня 2020 року серії ДПР18 №102045 вбачається, що ОСОБА_2 29.07.2020 року о 18:10 год. в м. Одесі керував транспортним засобом «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 по вул. Фонтанська дорога напроти буд. 57, при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Porshe» державний номер НОМЕР_2 , який рухався ліворуч від нього, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_4 без будь-яких заперечень та зауважень. З пояснень ОСОБА_1 , водія автомобіля «Porshe» державний номер НОМЕР_2 вбачається, що 29.07.2020 року приблизно о 18:10 год. керуючи своїм транспортним засобом по вул. Фонтанська дорога у бік 5-ої станції Великого Фонтану, вона рухалась у крайній лівій полосі руху, напроти будинку № 57 вказаної вулиці, автомобіль «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно здійснив зіткнення з її транспортним засобом. До приїзду поліції автомобіль з місця ДТП не прибирався, медична допомога не потрібна. З пояснень ОСОБА_3 , водія транспортного засобу «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 вбачається, що він керував своїм транспортним засобом по вул. Фонтанська дорога в бік вул. 5-а станція Великого Фонтану, напроти будинку № 57 рухаючись в крайній правій полосі руху, увімкнув лівий поворот для об`їзду перешкоди після чого автомобіль «Porshe» державний номер НОМЕР_2 , який рухався ліворуч від нього не надав перевагу руху , чим допустив зіткнення з його транспортним засобом. До приїзду працівників поліції автомобіль не прибирав, в медичної допомоги не потребує. Із схеми місця ДТП, вбачається, що на ній зафіксовано положення транспортних засобів автомобіля марки «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «Porshe» державний номер НОМЕР_2 . На момент прибуття на місце події працівників поліції. При цьому на схемі зазначено, місце скоєння ДТП, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП. Із фото, які були долучені та містяться в матеріалах справи вбачається, що на них відображено розташування автомобілів після скоєння ДТП, а також механічні ушкодження, які отримав автомобіль «Porshe» державний номер НОМЕР_2 . Крім того в схемі місяця ДТП зазначено перелік видимих пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, який належить ОСОБА_1 : права дверь, праве заднє крило, правий поріг. Виходячи із характеру даних механічних ушкоджень, можна зробити висновок, що вони відповідають тому, що саме водій транспортного засобу «Ford Fiesta» не впевнився в безпечності свого маневру та допустив зіткнення з транспортним засобом іншого учасника ДТП. Крім того матеріали справи не містять будь-якої інформації що відносно водія ОСОБА_1 складався протокол про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. За таких обставин, апеляційний суд дійшов до переконання, що ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. Разом з тим, згідно з п.7 ст.247 КУпАП, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення цей строк закінчився, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 29.07.2020 року серія ДПР18 №102045 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 29.07.2020 року. Оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився, провадження в ній підлягає закриттю. Накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення поза межами цього строку є незаконним. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: - вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; - сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня його виявлення). Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності. Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Водночас слід враховувати, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). Тобто, у разі, якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п. 1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу). Таким чином, початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов`язує з вчиненням (виявленням) адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі. Крім того, статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В силу вимог ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення. При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. За таких обставин, приходжу до висновку, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Окрім того, апеляційний суд зазначає, що визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП ніяким чином не суперечить вимогам ст.284 КУпАП, оскільки вказана норма не містить будь-яких заборон чи застережень щодо визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення при винесенні постанови про закриття справи з нереабілутючих підстав, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, зокрема. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та заслуговують на увагу суду. Керуючись ст.ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2020 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити на підставі ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного правопорушення, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова