Постанова 4813 № 521/11992/19

Номер провадження: 22-ц/813/6509/20 Номер справи місцевого суду: 521/11992/19 Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.11.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Князюка О.В., Заїкіна А.П., за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 січня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесаобленерго» про зобов`язання забезпечити постачання електричної енергії до приватного споживача, В С Т А Н О В И В: В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду до Акціонерного товариства «Одесаобленерго» з позовом про зобов`язання забезпечити постачання електричної енергії до приватного споживача, мотивуючи це тим, що вона є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона проживає, знаходиться в управлінні ОСББ «Укржилстрой-2008». З липня 2014 року її квартира відключена від постачання електричної енергії, а АТ «Одесаобленерго», протиправно відмовляється укласти з нею договір постачання електричної енергії. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесаобленерго» про зобов`язання забезпечити постачання електричної енергії до приватного споживача залишено без задоволення. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 січня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , а також представник відповідача АТ «Одесаобленерго» в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через обмеження доступу до зали судового засідання Одеського апеляційного суду через посилення противоепідемічних заходів у зв`язку з поширенням в Україні коронавірусної інфекції COVID-19 або про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подавали. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті. Згідно з ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Судом встановлено, що: - ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування, від 20.09.2012 року (а.с.19-20); - Балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ОСББ «Укржилстрой-2008», що сторонами не заперечується; - ОСББ «Укржилстрой-2008» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.34); - між ОСББ «Укржилстрой-2008» та AT «Одесаобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № И1798 від 11 квітня 2011 року, предметом якого є постачання електричної енергії у зазначений будинок, що сторонами не заперечується; - згідно з Постановою Верховного суду, від 20.03.2019 року, по справі №501/1377/16-ц: Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області, від 29 серпня 2016 року, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 користується комунальними послугами, в тому числі електричною енергією, але не оплачує їх, має заборгованість у сумі 27536,42 грн. Також у Постанові від 20.03.2019 року Верховним Судом встановлено, що у будинок АДРЕСА_2 електроенергія постачається відповідачем AT «Одесаобленерго» на підставі договору про постачання електричної енергії №И1798, укладеного AT «Одесаобленерго» 11 квітня 2011 року з ОСББ «Укржилстрой-2008», предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Цим договором встановлено обов`язки споживача забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії; обладнати окремі площадки вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів 50 тис. кВт/год і більше засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору і обробки даних в межах періоду, визначеного нормативними документами для встановлення зазначених засобів обліку; вживати комплекс заходів спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам; - ОСОБА_1 зверталась до AT «Одесаобленерго» з пропозицією укласти договір про постачання електричної енергії у належну їй квартиру, що підтверджується копією її заяв, від 14 грудня 2015 року та від 29 січня 2016 року, але відповідач їй відмовив (а. с. 68-74); - 08 травня 2018 року змінилась назва ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» на акціонерне товариство «Одесаобленерго». Відмовляючи ОСОБА_1 у позові про зобов`язання акціонерного товариства «Одесаобленерго» забезпечити постачання електричної енергії до приватного споживача, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності, пославшись на відсутність укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Одесаобленерго» договору на постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_3 . Колегія суддів виходить з такого. Правовідносини із забезпечення постачання електроенергії на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи і ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі Правила № 312). Відповідно до статті 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії побутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками. Згідно статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Відповідно до п.1.2.8 Правил № 312 постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Відповідно до статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право змінювати енергопостачальника на умовах визначених Законом та Правил №

312. Відповідно до п. 3.1.6. Правил № 312 постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі. За наявності боргу в розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник (крім постачальника універсальних послуг та постачальника «останньої надії») має право розірвати договір про постачання електричної енергії згідно з його умовами, якщо інше не передбачено умовами договору (комерційною пропозицією). Згідно абзацу 3 п. 1.2.4. Правил № 312 оператор системи укладає договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, зміст якого визначається оператором системи на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж на території діяльності оператора системи, а також виробником, резервне живлення якого забезпечується від електричних мереж оператора системи, та споживачем (основним споживачем), електроустановки якого приєднані до електричних мереж такого виробника, та їх субспоживачами. Порядок укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено розділом II Правил №

312. У відповідності до статті 47 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператору розподілу електроенергії забороняється здійснювати діяльність з виробництва та /або передачі та/або постачання електричної енергії. Як вбачається з листа НКРЕКП від 13.05.2019 року та з загальнодоступних відкритих джерел інформації щодо постачання електроенергії, згідно з постановою НКРЕКП від 06.11.2018 року № 1345 АТ «Одесаобленерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Одеської області та анульовано ліцензію на постачання електроенергії на території Одеської області з 01.01.2019 року. На час звернення позивача до суду з позовом у липні 2019 року, на час розгляду справи судом першої інстанції та на час ухвалення судом оскаржуваного рішення, постачальником універсальних послуг на території Одеської області є товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», яке має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, видану згідно з постановою НКРЕКП від 14.06.2018 року №

429. Предметом заявленого у липні 2019 року ОСОБА_1 до АТ «Одесаобленерго» позову до суду є зобов`язання забезпечити постачання електроенергії до її квартири, як приватного споживача. Оскільки АТ «Одесаобленерго» не є постачальником електроенергії в силу закону, дане підприємство не може вважатися належним відповідачем за вимогами, заявленими ОСОБА_1 про зобов`язання забезпечити постачання електроенергії. Разом з тим, у суду апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду відсутні процесуальні повноваження здійснювати заміну неналежного відповідача належним, який не був залучений в такому процесуальному статусі судом першої інстанції. Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». У справі, що переглядається ОСОБА_1 пред`явила позов до АТ «Одесаобленерго». Позивач та його представник клопотань про заміну відповідача з неналежного - АТ «Одесаобленерго» на належного - товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» або про залучення до участі товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», як співвідповідача, не заявляли, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову про зобов`язання забезпечити постачання електричної енергії до приватного споживача внаслідок неналежного складу відповідачів. Суд вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю, а не через пред`явлення позову до неналежного (відповідача) складу відповідачів, тобто помилився щодо мотивів такої відмови. У зв`язку з цим оскаржуване судове рішення належить змінити в частині його мотивів. В іншій частині рішення слід залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 січня 2020 року змінити в частині мотивів відмови у позові. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 07.12. 2020 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін О.В. Князюк