Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/2592/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2020 року ЛьвівСправа № 500/2592/19 пров. № А/857/9897/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М., представник позивача: не з`явився представник відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву адвоката Гораля Андрія Романовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Львівського державного університету внутрішніх справ на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 500/2592/19 за адміністративним позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В : Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 31745,36 грн.. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року даний позов залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 26 травня 2020 року апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 500/2592/19 про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду без змін. Окрім того, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 500/2592/19 - залишено без розгляду Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, - задоволено. Стягнуто з Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, 26, м. Львів, код ЄДРПОУ 08571995) в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2228,30 грн.. Не погоджуючись з додатковим рішенням, Львівський державний університет внутрішніх справ оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ залишено без задоволення, а додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 500/2592/19 без змін. 27 листопада 2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій він заявив про подання доказів судових витрат на правову допомогу в межах апеляційного провадження після винесення постанови судом апеляційної інстанції. Просить суд стягнути з Львівського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСОБА_1 у зв`язку із судовим розглядом даної адміністративної справи Восьмим апеляційним адміністративним судом за апеляційною скаргою Львівського державного університету внутрішніх справ на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року поніс судові витрати на виплату Адвокату ОСОБА_2 гонорару у розмірі 2 000 грн. 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 виплатив гонорар Адвокату Гораль А.Р. у відповідності до акту приймання - передання наданих послуг № 4 від 25 листопада 2020 року у розмірі: 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп., що стверджується відповідною платіжною квитанцією. Факт надання перелічених послуг професійної правничої допомоги стверджується актом приймання - передання наданих послуг № 4 від 25 листопада 2020 року, а також матеріалами даної адміністративної справи, із яких вбачається подання до суду відзиву на апеляційну скаргу. Окрім цього, у поданій заяві також вказує на те, що 11 березня 2020 року Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 500/2592/19 від 30 січня 2020 року. 26 травня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд, переглянувши зазначену адміністративну справу виніс постанову, якою вирішив апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 500/2592/19 від 30 січня 2020 року залишити без змін. Зазначає, що 29 травня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гораль А.Р. звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про розподіл судових витрат, якою просив стягнути з Львівського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 1 500 грн. 00 коп.. 16 червня 2020 року, за результатами розгляду даної заяви Восьмий апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою вирішив залишити зазначену заяву про розподіл судових витрат - без розгляду. Зазначене рішення обґрунтоване тим, що в порушення ч. 7 ст. 139 КАС України Відповідачем не було подано до суду заяви про понесення ним судових витрат до закінчення судових дебатів у справі. Однак вважає, що зазначений висновок є помилковим, адже 14 травня 2020 року представник гр. ОСОБА_1 - адвокат Гораль А.Р. звертався до Восьмого апеляційного адміністративного суду із клопотанням, яким зокрема повідомив про те, що у зв`язку із апеляційним розглядом даної справи ОСОБА_1 понесе судові витрати пов`язані із забезпеченням професійної правничої допомоги, а також повідомив, що докази факту понесення таких витрат, їх обсягу та детальний їх опис будуть надані суду протягом п`яти днів із дня ухвалення рішення суду, як це передбачено ч. 7 ст. 139 КАС України. Таким чином повторно просить суд стягнути з Львівського державного університету внутрішніх справ зазначені судові витрати у розмірі 1 500 грн. 00 коп.. Львівський державний університет внутрішніх справ подав заперечення на заяву про розподіл судових витрат та просив у задоволенні такої відмовити. Зокрема вказує на те, що така заява є необґрунтованою та подана з порушенням вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, а саме до закінчення судових дебатів не було подано заяви про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Перевіривши доводи клопотання про судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів прийшла до висновку щодо необхідності часткового задоволення його вимог та ухвалення додаткового судового рішення, виходячи з наступного. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З аналізу положень ст. 134 КАС України встановлено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з п.п. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З матеріалів справи слідує, що представником позивача 29.10.2020 до суду було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, у якому зокрема зазначалось про те, що ОСОБА_1 понесе судові витрати пов`язані із розглядом апеляційної скарги. Докази таких їх обсяг та детальний опис будуть подані відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України. Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем 27.11.2020 подано: договір про надання правничої допомоги від 25 серпня 2019 року № 1/6, Акт приймання-передання наданих послуг № 4 від 25.11.2020, квитанцію від 25.11.2020 на суму 2000,00 грн., призначення платежу «оплата послуг правничої професійної допомоги за Актом прийняття-передання наданих послуг..». Судом встановлено, що згідно Акту приймання-передання наданих послуг № 4 витрати на професійну правничу допомогу у апеляційній інстанції при розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення у цій справі відповідачем та його представником оцінено у наступних розмірах: ознайомлення із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження від 29.09.2020 - 0 год, 30 хв. вартістю 250, 00 грн, підготовка та подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу - 2 год. 30 хв. вартістю 1250, 00 грн, прибуття до Восьмого апеляційного адміністративного суду та участь у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи № 500/2592/19 24 листопада 2020 року - 1 год вартістю 500, 00 грн. Разом - 4 години загальною вартістю 2000,00 грн.. Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані витрати є неспівмірними та завищеними в частині послуг адвоката на підготовку відзиву на апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та участі у судовому засіданні, з огляду на наступне. Так, колегія судів звертає увагу, що здійснення адвокатом аналізу ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі фактично входить до процесу підготовки та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу. Написання відзиву на апеляційну скаргу не потребувало додаткових затрат часу адвоката з підготовкою та надісланням адвокатських запитів, долучення доданих документів тощо. Дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання. Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним включення до витрат участь у судовому засіданні 24.11.2020, оскільки згідно протоколу судового засідання розгляд апеляційної скарги Львівського державного університету внутрішніх справ на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року відбувся за відсутності учасників справи, оскільки такі в судове засідання не з`явились. Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Верховним Судом у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 620/6209/19 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Що стосується вимог заявника про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн. за заявою, яка була подана представником ОСОБА_1 - адвокат Гораль А.Р. 29 травня 2020 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду, слід зазначити, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 500/2592/19 - залишено без розгляду. Судом зокрема було надано оцінку поданому клопотанню, та зазначено, що заявником не дотримано вимог ч. 7 ст. 139 КАС України. Дана ухвала набрала законної сили. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши клопотання адвоката Гораля Андрія Романовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу та заперечення на неї, не вбачає доцільності стягнення з відповідачів судових витрат у сумі 3500 грн., понесених позивачем під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, оскільки дана сума неспівмірна зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, та з урахуванням принципу справедливості і складності справи, обсягу опрацьованого матеріалу, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання адвоката Гораля Андрія Романовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з Львівського державного університету внутрішніх справ на ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 750 грн.. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання адвоката Гораля Андрія Романовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити частково. Стягнути з Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, 26, м. Львів, код ЄДРПОУ 08571995) в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750 грн. (сімсот п`ятдесят гривень) 00 коп.. В задоволенні решти вимог заяви відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.