Постанова 4855 № 640/12163/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12163/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-111132-17. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-111132-17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2020 залишено без змін. Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у справі №640/12163/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві. 08.09.2020 від позивача надійшла заява про роз`яснення судового рішення, яка мотивована тим, що відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві за №2996/АДВ/26-15-10-5-17 від 19.08.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 09.04.2020 року фактично не виконано, оскільки на думку відповідача резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/12163/19 не містить рішення про скасування недоїмки. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року вказану заяву було задоволено. Роз`яснено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року у справі №640/12163/19 в частині тлумачення резолютивної частини рішення: - нарахована позивачу сума боргу зі сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21 030,90 грн вважається скасованою з 30.07.2020 року; - у позивача відсутній обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 21 030,90 грн; - скасування судом вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-111132-17 від 16.05.2019 року тягне за собою внесення змін в особовій картці платника податку ОСОБА_1 в електронному кабінеті, шляхом скасування суми боргу (недоїмки) в розмірі 21 030,90 грн. Суд першої інстанції виходив з того, що для правильного та повного виконання судового рішення наявні підстави для роз`яснення судового рішення з метою усунення будь-яких неточностей у трактування його резолютивної частини. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та невірно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що оскаржуваною ухвалою не роз`яснено судове рішення, а змінено порядок його виконання. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що з метою уникнення непорозумінь при тлумаченні рішення суду є необхідним надання відповідного роз`яснення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає зміст резолютивної частини рішення суду від 09.04.2020 ясним, проте звернувся до суду за роз`ясненням з тих підстав, що відповідач не виконує дане рішення з підстав невірного тлумачення резолютивної частини рішення. Разом із тим, у мотивувальній частині рішення чітко вказано, що: «позивач здійснює свою діяльність не індивідуально, а у формі адвокатського об`єднання «СКІФ». Матеріалами справи встановлено, що позивач з 09.07.2014 здійснює професійну діяльність у формі адвокатського об`єднання, а не індивідуально, а тому він не має додаткового обов`язку щодо самостійної сплати ЄСВ за себе як адвоката, оскільки він не є самозайнятою особою та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність». Судом першої інстанції вірно вказано, що наслідки визнання протиправною та скасування судом вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначаються не резолютивною частиною рішення суду, а законодавством. Так, у пункті 6 розділу VI затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вказано, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання рішенням законної сили. Таким чином, нарахована позивачу сума боргу зі сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн вважається скасованою з 30.07.2020, тому у позивача відсутній обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн. Суд першої інстанції вірно роз`яснив, що скасування судом вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-111132-17 від 16.05.2019 тягне за собою внесення змін в особовій картці платника податку позивача в електронному кабінеті, шляхом скасування суми боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою уникнення непорозумінь при тлумаченні рішення суду, наявні підстави для задоволення заяви позивача та роз`яснення судового рішення. В даному випадку, судом першої інстанції лише усунуто перешкоди, які виклали труднощі для правильного виконання судового рішення. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 21.12.2020. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма Н.В. Безименна Л.В. Бєлова