Постанова 4855 № 620/2760/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2760/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2020, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому, просив визнати протиправними та скасувати акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт за формою НТ* від 30.03.2020, що стався з ОСОБА_1 06.10.2018, зобов`язати комісію з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Чернігівської області скласти акти за формою Н-1* та НТ* з визнанням того, що нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_1 06.10.2018, стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 позовні вимоги задоволено частково. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Звертає увагу, що між подіями, які відбулись під час виконання ним своїх службових обов`язків та отриманням травм існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, який безумовно вказує на наявність нещасного випадку в період проходження служби і пов`язаний з виконанням своїх обов`язків. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи 08.10.2018 до ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про факт звернення до неврологічного відділення Ніжинської центральної лікарні за медичною допомогою слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 . За вказаним фактом наказом ГУНП в Чернігівській області № 1964 від 31.10.2018 було призначено службове розслідування. 08.10.2018 о 16-20 майор поліції ОСОБА_1 звернувся до Ніжинської центральної міської лікарні, де останньому було встановлено діагноз «ЗЧМТ, струс головного мозку зі стійким цефалгічним, гіпертензивним та церебрастенічним синдромами» та госпіталізовано на стаціонарне лікування до неврологічного відділення, на якому він перебував до 29.10.2018. За результатами проведеного службового розслідування було складено висновок ГУНП в Чернігівській області від 22.11.2018, яким було встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну в частині виходу на службу по охороні громадського порядку 06.10.2018 року без засобів індивідуального захисту, та у зв`язку з відсутністю належних доказів встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження за невідомих обставин з власної необережності. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 620/2824/19, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку форми Н-5, складений Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області від 08.01.2018, визнано протиправним та скасовано акт № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 08.01.2019, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що трапився 06.10.2018 із слідчим СВ Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_1 , та скласти за його результатами акти. На виконання вказаних рішень судів відповідачем повторно розглянуто нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 та винесено акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та за формою НТ* від 30.03.2020, що стався 06.10.2018, якими встановлено, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с. 3-4, 5-6). Не погоджуючись з таким висновком відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції виходив з того, що комісія з розслідування нещасних випадків складаючи акт Форми Н-5* від 30.03.2020 розслідування нещасного випадку та акт Форми НТ* не надала належним чином оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, що вказує на їх неправомірність та наявність підстав для скасування таких актів. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок № 1346). У відповідності до п.2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки). Згідно п. 2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Положеннями пункту 2.4. Порядку № 1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (додаток 2). У відповідності із пунктом 4.6. Порядку № 1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов`язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням). У пункті 3.1 вказаного Порядку закріплено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги. У силу вимог пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію. З огляду на вищевикладені норми Порядку, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок. Відповідно до п. 3.9 Порядку №1346 Комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження. У той же час, згідно вимог п. 3.9 такого Порядку комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Пунктом 3.11 Порядку № 1346 передбачено, що комісія визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни. Як свідчать матеріали справи, дорученням Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області від 03.10.2018 № 90 «Про забезпечення охорони публічного порядку та безпеки громадян під час святкування Ніжинського «Покровського ярмарку»» та плану охорони громадського порядку і безпеки під час проведення «Покровського ярмарку в місті Ніжині 06-07 жовтня 2018 року», затвердженого 04.10.2018 начальником Ніжинського ВП підполковником поліції Бойком В.А., у зв`язку з проведенням з 04.10.2018 по 07.10.2018 у м. Ніжині «Покровського ярмарку», з метою забезпечення належного стану охорони публічного порядку і безпеки громадян, були залучені поліцейські Ніжинського ВП ГУНП області та придані сили підрозділів ГУНП області. 06.10.2018 о 16.30 у приміщенні Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області було проведено інструктаж поліцейських, задіяних на охорону публічного порядку, у ході якого особовий склад націлено на дотримання законності, дисципліни, дотримання заходів особистої безпеки та розбито на групи, які несли службу у визначених місцях проведення масових заходів. ім. Т.Г. Шевченка м. Ніжина, старшим групи визначено слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 . З ним несли службу начальник СРПП № 2 Бобровицькрго ВП Ніжинського ВП капітан поліції ОСОБА_2 , помічники дільничного офіцера поліції сектору превенції Бобровицького ВП Ніжинського ВП старший сержант поліції ОСОБА_3 та капрал поліції ОСОБА_4 . Близько 21:00, біля атракціонів «Екстрім» в парку ім. Т.Г. Шевченко, відбулася бійка, один із учасників якої здійснив постріл із вогнепальної зброї. Поліцейськими наряду, які несли службу в парку, правопорушника було затримано, у останнього було вилучено предмет, схожий на пістолет та вдягнуто кайданки. В подальшому особу правопорушника було встановлено, ним виявився гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , якого було передано слідчо-оперативній групі Ніжинського ВП, яка прибула на місце пригоди. Після зазначеної події наряд працівників поліції у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжили нести службу по підтриманню публічної безпеки в парку ім. Т.Г. Шевченка м. Ніжина. 06.10.2019 близько 22:00 на території парку імені Тараса Шевченка міста Ніжина виявлено та за втручання, у тому числі позивача, припинено хуліганські дії особи, що супроводжувалися здійсненням останнім пострілу з гладкоствольної вогнепальної зброї самозахисту - самозарядного пістолету «ПМ-Т», та заподіянням тілесних ушкоджень двом громадянам. Перебуваючи на площі імені Тараса Шевченка міста Ніжина, позивач виконував службовий обов`язок, визначений особою начальницького складу. З метою припинення протиправних дій, що полягали в масовій бійці молодих осіб чоловічої статі, у зв`язку з відсутністю будь-якої реакції на його зауваження та надходженням інформації щодо володіння одним з учасників конфлікту вогнепальною зброєю, до вказаних осіб ним були застосовані заходи примусу, а саме фізичний вплив, а до одного з них спеціальний засіб - кайдани. При цьому позивач отримав удар в область голови над правим ухом. 08.10.2018 о 16:20 майор поліції ОСОБА_1 звернувся до Ніжинської центральної міської лікарні, де останньому було встановлено діагноз «ЗЧМТ, струс головного мозку зі стійким цефалгічним, гіпертензивним та церебрастенічним синдромами» та госпіталізовано на стаціонарне лікування до неврологічного відділення, на якому він перебував до 29.10.2018. Згідно висновку експерта № 98 від 01.06.2019 у потерпілого ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку зі стійким цефалічним, лікворогіпертензивним, церебростенічним синдромами, підшкірна гематома верхньої частини голови справа до 3,0 см, гострий середній отит справа та посттравматична сенсо-невральна приглухуватість, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження могли утворитися в термін, що не суперечить даті 06.10.2018, унаслідок одного удару тупим предметом з обмеженою поверхнею, імовірно кулаком, в область волосяної частини голови над правим вухом. За фактом вчинення вказаних протиправних дій до ЄРДР внесено відповідні відомості за № 12018270180001292 від 07.10.2018 та за результатами досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження на розгляд до Ніжинського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 125 КК України. У постанові про закриття кримінального провадження від 12 вересня 2019 року зазначено, що факт завдання невідомою особою удару слідчому ОСОБА_1 в праву частину голови підтверджують свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які, крім того, повідомили, що бійка, у яку втрутилися працівники поліції, у тому числі ОСОБА_1 , відбувалася між молодими чоловіками в кількості 8-10 осіб. Вказане не відповідає результатам службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, викладені у відповідному висновку, затвердженому начальником ГУНП в Чернігівській області 22.11.2018, про отримання слідчим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень з власної необережності за невідомих обставин. В оскаржуваних актах про розслідування нещасного випадку, що стався 06.10.2018 відповідачем не наведено нових обґрунтованих підстав та не надано достатніх та допустимих доказів того, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 під час проходження служби не при виконанні службових обов`язків. За таких обставин, акт розслідування нещасного випадку, що трапився 06.10.2018 зі слідчим ОСОБА_1 , від 30.03.2020 форми Н-5 за висновками якого тілесні ушкодження отримані під час проходження служби не при виконанні службових обов`язків, не може бути визнаний обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність підстав для скасування актів за формою Н-5* та за формою НТ* про розслідування нещасного випадку. Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису. Стосовно дискреційних повноважень, колегія суддів, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку, враховуючи протиправність актів за формою Н-5* та за формою НТ*, відповідач інших варіантів поведінки, окрім як визнати нещасний випадок таким, що трапився під час проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків, не має. Інакший варіант поведінки ніж зобов`язання відповідача видати відповідні акти, в яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік, не свідчив би про належний спосіб порушеного права позивача. Суд зазначає, що спосіб порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав), але й фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав). Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. За правилами частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Отже, аналіз наведених норм дає колегії суддів підстави для висновку, що кожному гарантується право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 21.12.2020