Постанова 4870 № 914/1606/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" грудня 2020 р. Справа №914/1606/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В. секретар судового засідання - Олійник Н. за участю представників сторін: від позивача від відповідача - Мелько Л.-представник від ВПВР УЗПВР у Львівській області Роман Н.О.-ст.держ.викон. розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради вих.01/986 від 05.11.2020 (вх.ЗАГС №01-05/3195/20 від 09.11.2020) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 (суддя Петрашко М.М., повний текст ухвали складено 03.11.2020, м. Львів) за скаргою Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич на дії Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у справі №914/1606/19 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», мКиїв до відповідача Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про стягнення 6 668 685,40 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2019 у справі №914/1606/19 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 5 144 348,37 грн основного боргу, 350 503,37 грн пені, 255 083,62 грн 3% річних, 568 246,67 грн інфляційних втрат та 100 030,28 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 21.01.2020 Господарським судом Львівської області на виконання вказаного рішення суду від 17.12.2019, яке набрало законної сили 16.01.2020 видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених грошових коштів. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019р. у справі №914/1606/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» без задоволення. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.04.2020 відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019 у справі №914/1606/19 на шість місяців до 28.10.2020. 24.04.2020 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга (вх.№1006/20) Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради на дії Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у справі №914/1606/19. Скаржник (відповідач) у поданій скарзі, з врахуванням поданої заяви (вх.№24861/20 від 20.08.2020) про уточнення вимог по скарзі просить: 1) винести ухвалу, якою визнати неправомірними дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матвіїшина Богдана Ярославовича, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020; 2) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшина Богдана Ярославовича щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження №61281499 від 05.03.2020р.; 3) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курмана Богдана Григоровича, щодо винесення 06.04.2020 постанови про прийняття виконавчого провадження №61281499; 4) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо винесення 13.04.2020 постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по ВП №61281499; 5) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо винесення 13.04.2020 постанови про стягнення виконавчого збору по ВП №61281499. 6) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо винесення 14.04.2020 постанови про накладення арешту на рахунки КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по ВП №61281499; 7) винести ухвалу, якою визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо винесення 14.04.2020 постанови про накладення арешту на майно КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по виконавчому провадженні №61281499; 8) винести ухвалу, якою скасувати постанови про накладення арешту на майно на кошти, що містяться на рахунках Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради по ВП №61281499; 9) винести ухвалу, якою зобов`язати вчинити дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо зняття арешту з майна та з коштів, що містяться на рахунках КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР і повернути стягнені кошти з рахунків КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР по ВП №61281499. Скарга мотивована, зокрема, тим, що КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР не було повідомлене про відкриття виконавчого провадження №61281499, що на його думку порушує його права, як сторони виконавчого провадження. Окрім того, неповідомлення про відкриття виконавчого провадження призвело до позбавлення прав КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з апеляційним оскарженням та прав на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів підприємства. Також, скаржник посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020 містить інший номер виконавчого документу, а саме №914/16069/19, ніж зазначений номер виконавчого документу у постановах про накладення арешту на майно та грошові кошти, що містяться на рахунках КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР, а саме №914/1606/19. На думку скаржника, на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 61281499 рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2020р. у справі №914/1606/19 не набрало законної сили, оскільки позивачем подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду, а тому на думку скаржника виконавчий документ слід було повернути стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення. Скаржник стверджує, що виконавче провадження було відкрито незаконно, без належного повідомлення про його відкриття боржника, а тому дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшина Богдана Ярославовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020 слід визнати неправомірними. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у справі №914/1606/19 закрито провадження у справі за скаргою (вх.№1006/20) на дії ДВС щодо визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо винесення постанови від 13.04.2020р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та щодо постанови від 13.04.2020р. про стягнення виконавчого збору по ВП №61281499. У задоволенні решти вимог за скаргою (вх.№ 1006/20) на дії ДВС відмовлено. Ухвала мотивована тим, що відкриваючи 14.02.2020 виконавче провадження №61281499, державним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», адже станом на дату відкриття виконавчого провадження рішення суду у справі №914/1606/19 набрало законної сили. Внаслідок прийняття держаними виконавцями рішень про відкриття виконавчого провадження, передання та прийняття виконавчого провадження, беручи до уваги положення статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскаржувані дії щодо винесення постанов від 14.04.2020 про арешт коштів та майна у виконавчому провадженні №61281499 були прийняті відповідно до закону, в межах наданих повноважень державного виконавця, а відтак вимоги скаржника є необґрунтованими та безпідставними. КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР подано апеляційну скаргу вих.01/986 від 05.11.2020 (вх.ЗАГС №01-05/3195/20 від 09.11.2020), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 та прийняти нову, якою ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у даній справі залишити без змін в частині закриття провадження у справі щодо визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Н.О. щодо винесення постанови від 13.04.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та щодо постанови від 13.04.2020 про стягнення виконавчого збору по ВП №61281499; в частині відмови решти вимог за скаргою (вх.№1006/20) на дії ДВС ухвалу скасувати; прийняти нове рішення в частині ухвали, в якій у задоволенні вимог за скаргою було відмовлено, задоволити, посилаючись на те, що судом при прийнятті ухвали порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що останній не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження, що на його думку порушує його права, як сторони виконавчого провадження на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з апеляційним оскарженням та прав на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів підприємства. Скаржник вважає, що через порушення прав КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР, як сторони виконавчого провадження відбулося незаконне винесення постанов про арешт майна та коштів, що містяться на рахунках підприємства, що призвело до відмови ПАТ АКБ «Львівбанк» у наданні кредиту скаржнику для погашення заборгованості по даному виконавчому провадженні.. Дрогобицький міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права. Державний виконавець вважає, що підстав для винесення повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документу до виконання не було. Твердження скаржника про позбавлення права на оскаржування постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставним. Державний виконавець діяв згідно вимог чинного законодавства та боржнику було відомо про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) проте, останній не вчинив жодних дій для забезпечення виконання рішення суду. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В., Желіка М.Б. відкрито провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судовому засіданні на 08.12.2020. Скаржник та державний виконавець в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги. Позивач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду скарги. Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Враховуючи те, що явка учасників процесу судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 ГПК України строк для перегляду ухвал місцевого господарського суду, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснити перевірку ухвали в апеляційному порядку за відсутності позивача. Заслухавши суддю доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника та державного виконавця судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2019 у справі №914/1606/19 позовні вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково та вирішено стягнути з КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР 5 144 348,37 грн основного боргу, 350 503,37 грн пені, 255 083,62 грн 3% річних, 568 246,67 грн інфляційних втрат та 100 030,28 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Наказ у даній справі Господарським судом Львівської області видано 21.01.2020 із зазначенням, що рішення суду набрало законної сили 16.01.2020. Відповідно до ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. З врахуванням наведеного наказ Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 у даній справі відповідає вимогам ст.4 Закону України «Провиконавче провадження». 14.02.2020 державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшином Б.Я. на підставі наказу у справі №914/1606/19 відкрито виконавче провадження №61281499. 05.03.2020 державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшиним Б.Я. винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). 06.04.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курманом Б.Г. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №61281499. Скаржник вважає, що державний виконавець, прийнявши постанову №61281499 та відкривши виконавче провадження діяв з порушенням пункту 2 розділу V «Порядку передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень» Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки постанова про прийняття до виконання виконавчого документа була винесена не наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа. За твердженням скаржника, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) не мав жодних підстав для прийняття виконавчого провадження №61281499, оскільки рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про передачу виконавчого провадження, виконавчий документ слід було повернутий стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення. Як зазначає скаржник, незважаючи на вказані порушення відділом примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову від 13.04.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по ВП №61281499, а також постанову від 13.04.2020 про стягнення виконавчого збору по ВП№61281499 та постанови від 14.04.2020 про накладення арешту на рахунки КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по ВП №61281499 та про арешт майна боржника КП "Дрогобичтеплоенерго" ДМР по виконавчому провадженню №61281499. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. З огляду на вищенаведені обставини, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відкриваючи 14.02.2020 виконавче провадження №61281499, державним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», адже станом на дату відкриття виконавчого провадження рішення суду у справі №914/1606/19 набрало законної сили. Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Скаржник вважає, що у зв`язку з неповідомленням його про відкриття виконавчого провадження у справі він був позбавлений права на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» та звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів підприємства. Однак, зазначене твердження скаржника судовою колегією не береться до уваги, оскільки пунктом а) частини 1 статті 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Як зазначає скаржник, КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про відкриття виконавчого провадження №61281499 дізналося 15.04.2020, коли виконавче провадження №61281499 Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) було передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Таким чином, скаржником, у відповідності до статті 341 ГПК України протягом десяти днів з цього моменту оскаржив дії держаного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №61281499. Також, судовою колегією не береться до уваги посилання скаржника на неможливість подання заяви про зупинення виконавчого провадження у відповідності до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зазначеною статтею передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення. Завданням статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» є забезпечення фактичної неможливості здійснювати державному чи приватному виконавцю виконавчі дії, які могли б суперечити інтересам сторони виконавчого провадження та які спрямовані на фактичне виконання рішення суду під час перегляду апеляційною інстанцією рішення, за яким видано виконавчий документ (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виконавче провадження відкрито 14.02.2020, апеляційне провадження відкрито 26.02.2020, а рішення першої інстанції залишено без змін судом апеляційної інстанції 30.03.2020. Отже, з моменту відкриття апеляційного провадження (26.02.2020) до перегляду рішення суду в апеляційному порядку (30.03.2020) жодних виконавчих дій щодо боржника КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР, які були б спрямовані на фактичне виконання рішення щодо стягнення заборгованості та які б суперечили майновим інтересам боржника, державним виконавцем не вчинялось. Також належить зазначити, що жодних виконавчих дій щодо боржника КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, які були б спрямовані на фактичне виконання рішення щодо стягнення заборгованості та які б суперечили майновим інтересам боржника, державними виконавцями з дати відкриття виконавчого провадження 14.02.2020 до прийняття постанов про арешт коштів та майна боржника від 14.04.2020 не вчинялось. Окрім того, судова колегія зазначає наступне. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України"). У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу. Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частина 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження") (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2019 у справі № 908/2559/17). У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв відповідно до Закону та в межах повноважень задля реального виконання судового рішення. Зазначена обставина свідчить про те, що неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження в даному випадку не призвело до фактичного порушення законних прав та інтересів КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР, як сторони у виконавчому провадженні №61281499, у зв`язку з чим така обставина не може бути підставою для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Скаржником не наведено також підстав за яких було порушено його право чи порядок передбачений Законом самим відкриттям виконавчого провадження, враховуючи те, що виконавче провадження було відкрито за заявою стягувача на підставі наказу суду, в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 16.01.2020. Твердження скаржника про те, що неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження призвело до позбавлення права звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів підприємства судовою колегією до уваги не прийнмається, адже право звернення з такою заявою не ставиться в залежність від наявності відкритого виконавчого провадження та може бути реалізоване стороною, зокрема, відразу після розгляду справи в суді першої інстанції, у порядку статті 331 ГПК України. Щодо посилання скаржника на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020 містить інший номер виконавчого документу, а саме №914/16069/19, ніж зазначений номер виконавчого документу у постановах про накладення арешту на майно та грошові кошти, що містяться на рахунках КП «Дрогобичтеплоенерго» ДМР, а саме №914/1606/19, суд зазначає, що така відмінність спричинена допущеною опискою державного виконавця при виготовленні комп`ютерного тексту постанови і не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови. Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем 21.10.2020 винесено постанови про виправлення помилки та про зміну реєстраційних даних, відповідно до яких вірним номером виконавчого документу слід вважати №914/1606/19. Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшина Б.Я., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61281499 від 14.02.2020, оскільки саме рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не порушило порядку передбаченого законом, а також законних прав чи інтересів боржника. Щодо посилання скаржника на незаконність прийняття виконавчого провадження №61281499 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з порушенням пункту 2 розділу V «Порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень» Інструкції з організації примусового виконання рішень та у зв`язку з тим, що рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про передачу виконавчого провадження, судова колегія зазначає таке. Відповідно до пункту 2 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа. Пунктом 14 розділу ІІІ передбачено, що наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів. Отже, враховуючи те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень станом на 17.02.2020 перебували інші відкриті виконавчі провадження, державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Матіїшиним Б.Я. 05.03.2020 винесено постанову про передачу виконавчого провадження №61281499 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Постанову про прийняття виконавчого провадження №61281499 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курманом Б.Г. винесено 06.04.2020, після прийняття постанови апеляційною інстанцією 30.03.2020. Скаржником не зазначено, які саме його законні права та інтереси були порушені внаслідок передання та прийняття вказаного виконавчого провадження, зокрема у цей період з дати передання до дати прийняття (05.03.2020 - 06.04.2020), та не обгрунтовано яким чином невиконання вказаних дій могло би забезпечити скаржнику реалізацію його законних прав та інтересів, як сторони виконавчого провадження. Отже, з огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що не доведення виконавцем до відома скаржника у даній справі про прийняте ним рішення, в силу ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» є порушенням вимог цієї статті, однак це не може бути підставою для визнання неправомірними дій виконавця внаслідок прийняття такого рішення, якщо по своїй суті воно є законним, і нічим не порушило права та майнові інтереси скаржника. Враховуючи наведене, відсутні підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матвіїшина Б.Я. щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження №61281499 від 05.03.2020 та визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курмана Б.Г. щодо винесення 06.04.2020 постанови про прийняття виконавчого провадження №61281499. Також, судова колегія наголошує, що всі виконавчі дії пов`язані з відкриттям виконавчого провадження фактично були вчинені саме з моменту прийняття виконавчого документу до виконання Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - 06.04.2020р. Тобто, тільки з цього моменту були фактично вчинені виконавчі дії внаслідок відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення та стягнення на підставі виконавчого документу. Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Враховуючи встановлені судовою колегією обставини, державний виконавець при винесенні постанов від 14.04.2020 про арешт коштів та майна у виконавчому провадженні №61281499 діяв відповідно до Закону та в межах повноважень задля реального виконання судового рішення, а відтак вимоги скаржника є необґрунтованими та безпідставними. Щодо заявлених скаржником уточнених вимог по скарзі на неправомірні дії, а саме: - визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Н.О., щодо винесення 13.04.2020 постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по ВП №61281499; -визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Н.О., щодо винесення 13.04.2020 постанови про стягнення виконавчого збору по ВП №61281499, судова колегія, погоджується із висновком суду першої інстанції, що скарга у цій частині вимог підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується виключно вирішення питання правомірності стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження, а отже, не може бути розглянута відповідно до вимог господарського процесуального закону. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (пункт 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України). Частиною 3 статті 343 ГПК України передбачено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Відповідно до ч.2 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно із ч.ч.1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції. З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали не вбачає. Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку покладається на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради вих.01/986 від 05.11.2020 (вх.ЗАГС №01-05/3195/20 від 09.11.2020) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у справі №914/1606/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 21.12.2020. Головуючий суддя Галушко Н.А. суддя Желік М.Б. суддя Орищин А. В.