Постанова 4809 № 383/353/20

ПОСТАНОВА Іменем України 17 грудня 2020 року м. Кропивницький справа № 383/353/20 провадження № 22-ц/4809/1469/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І., учасники справи: позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2020 року у складі судді Бондаренко В.В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У квітні 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилався на те, що 21.03.2013, з метою отримання банківських послуг, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з подальшим збільшенням до 4000,00 грн. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. Щодо встановлення та зміну кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.2.3., 2.1.2.4 договору, на підставі яких відповідачка при укладання договору надала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. 14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого на 17.03.2020 утворилась заборгованість у розмірі 12802,36 грн, з яких: 6977,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2710,29 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 2029,12 грн - пеня; 500 грн - штраф (фіксована частина); 585,83 грн - штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути суму боргу та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн. Короткий зміст рішення суду Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2020 року у позові АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість станом на 17.03.2020 за кредитним договором № б/н від 21 березня 2013 року в сумі 6977 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень 12 (дванадцять) копійок, що складає заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1145 (одна тисяча сто сорок п`ять) гривень 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок. У задоволенні іншої частини позову щодо стягнення 2710,29 грн заборгованості за відсотками нарахованими та прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 2029,12 грн - пені, 500 грн - штраф (фіксована частина), 585,83 грн - штраф (процентна складова) відмовлено. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції в частині незадоволених вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в цій частині в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, винесене без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до підписаної анкети-заяви, відповідач ознайомлений та згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку та розуміє їх зміст. Позивач звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207, ч. 2 ст. 639 , ст. 634 ЦК України та п. 14.8 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не встановлено обов`язкового підписання всіх складових документів, які складають один цілий договір, а узгодження приєднання до них з боку сторони, яка не приймає участь у їх розробці та лише при приєднується до них. Зазначає, що місцевий суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків по кредиту, допустивши грубе порушення норм цивільного права, оскільки кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата відсотків. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. Суд першої інстанції встановив такі обставини Судом встановлено, що 21.03.2013 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно зі змістом якої остання згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.24). Згідно довідки про зміну умов кредитування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , останній за кредитним договором було надано наступні кредитні картки: 21.03.2013 - № НОМЕР_1 з терміном дії 12/15; 21.10.2013 - № НОМЕР_2 з терміном дії 07/17; 18.09.2013 - № НОМЕР_3 з терміном дії 09/17; 01.04.2017 - № НОМЕР_4 з терміном дії 03/21; 25.04.2017 - № НОМЕР_4 з терміном дії 03/21; 16.05.2018 - № НОМЕР_5 з терміном дії 03/22 (а.с.23). Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , за кредитною карткою (картрахунок НОМЕР_1 ) відповідачці був встановлений 21.03.2013 кредитний ліміт в сумі 600 грн, який надалі був змінений: 21.03.2013 до 300 грн; 17.09.2013 до 2000 грн; 29.07.2015 до 1880 грн; 16.05.2018 до 4000 грн (а.с.22). Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умови та Правила надання банківських послуг підпису відповідача не містять (а.с. 25, 26-58). Згідно з наданим позивачем розрахунком у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 17.03.2020 утворилась заборгованість у розмірі 12802,36 грн, що складається з: 6977,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2710,29 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 2029,12 грн - пеня; 500 грн - штраф (фіксована частина); 585,83 грн - штраф (процентна складова) (а.с.7-16), що також підтверджуються випискою за договором станом на 19.03.2020 (а.с.17-21). Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення тіла кредиту, а тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК Українив апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001). Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Згідно зі ст. 526, 530 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відмовляючи позивачу в задоволенні його вимоги про стягнення процентів, у зв`язку з недоведеністю позивачем моменту виникнення такого обов`язку, суд першої інстанції не звернув уваги, що у розрахунку заборгованості (а.с. 16) чітко зазначено, що перебіг заборгованості почав формуватись з 01.10.2019. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачені нею індекс інфляції та проценти є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Зокрема, проценти від простроченої суми зобов`язання забезпечують захист майнового інтересу кредитора, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Розмір таких процентів встановлено законом і становить три проценти річних від простроченої суми, але цей розмір може бути змінений за домовленістю сторін договору. Позивач, у розрахунку заборгованості встановив відсоток річних 84%. Однак у справі відсутні будь-які належні докази застосування відсоткової ставки вищої ніж та, що зазначена у ст. 625 ЦК України. Тому колегія суддів робить висновок, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідачки 3 % річних від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Оскільки розрахунок заборгованості наданий банком здійснений із застосуванням відсоткової ставки 84%, що є неправильним, тому колегією суддів зроблено власний розрахунок який підлягає стягненню за період з 01.10.2019 по 17.03.2020. Аналізуючи розрахунок заборгованості, наданий банком, заборгованість за процентами виникла за 169 днів, тому стягненню за 3 відсотка річних підлягає 97,00 грн (6977,12 х 3 : 100 : 365 х 169 = 97, де 6977,12 сума простроченої заборгованості, 169 кількість днів прострочення з 01.10.2019 по 17.03.2020) Всього сума трьох процентів річних за визначений позивачем час прострочення виконання зобов`язання становить 97 грн і підлягає стягненню з відповідачки. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Враховуючи викладене, позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 97 грн. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати понесені відповідачем документально підтверджуються в матеріалах справи: за подачу позовної заяви в розмірі 2102,00 грн, за подачу апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн (а.с. 1; а.с.118). За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням вимог позивача з відповідачки на його користь підлягає стягненню компенсація сплаченого ним судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам 0,76 %, тобто 40 грн. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині, що оскаржується. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення процентів скасувати та ухвалити нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 97 гривень (дев`яносто сім) 00 копійок заборгованості за процентами від простроченої суми зобов`язання. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 40 гривень (сорок) 00 копійок в рахунок компенсації судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 грудня 2020 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко