Постанова 4856 № 120/1380/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1380/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 16 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Білої Л.М. Франовської К.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, В С Т А Н О В И В : в березні 2020 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд", звернулось в Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (відповідача), про визнання бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду запиту про надання інформації № 335 від 11.10.2019 та відшкодування судових витрат в розмірі 5 911 грн, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн, та витрат на професійну правничу допомогу 3990 грн. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 05.05.2020 позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність відділу освіти Літинської районної державної адміністрації у ненаданні інформації на запит про надання інформації за № 335 від 11.10.2019. Зобов`язав відділ освіти Літинської районної державної адміністрації повторно розглянути запит товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації за № 335 від 11.10.2019. Стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1330 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відділу освіти Літинської районної державної адміністрації. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить змінити рішення суду першої інстанції, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції протиправно зменшено судові витрати на професійну правничу допомогу, яка підтверджувалась договором про надання правової допомоги №335 від 15.01.2020, актом приймання-передачі наданих послуг, платіжним дорученням №2727 від 19.03.2020 та детальним описом робіт (наданих послуг) в розмірі 3990 грн. до 1330 грн. Вважає, що процесуальним законодавством не передбачено, що суди можуть за власною ініціативою зменшувати розмір судових витрат. Зазначає, що зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок неспівмірності. При цьому, скаржник послався на рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2019 та рішенням Ради адвокатів Чернівецької області №57 від 16.02.2018, згідно яких мінімальний розмір гонорару за складання позовної заяви у немайновому спорі становить від 4000 грн., рекомендований мінімальний розмір гонорару за 1 сторінку процесуального документу 500 грн. У відзиві на апеляційну скаргу, як і у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час необхідний для їх надання є завищеним та не відповідає вимогам розумності та співмірності, а відтак, заперечує щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3990 грн., оскільки позовна заява по даній категорії справ є типовою і не потребує складних правових рішень. Вважає, що апеляційна скарга має однотипний характер заповнення та дублює зміст таких же процесуальних документів у справах Сьомого апеляційного адміністративного суду №120/560/20, 120/752/20, 120/895/20, 120/1080/20, 120/1381/20, 120/1133/20, 120/1377/20, 120/1380/20, 120/1378/20. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.10.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" звернулось до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом № 335 про надання інформації, у якій вказати: - коли і ким був призначений на посаду начальника групи з централізованого господарського обслуговування закладів освіти і установ освіти та заступником голови головного тендерного комітету відділу освіти Літинської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ?; - розмір заробітної плати вищевказаної особи за 2017 рік; - чи виплачувались вищевказаній особі премії і/або грошові винагороди протягом вказаного періоду; - вказати правові підстави здійснення виплати премій і/або грошових винагород за цей період вищевказаному працівнику відділу. Надати копії цих документів; Просив надати відповідь на вказаний запит, запитувану інформацію та копії даних документів у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, 21034 та на електронну адресу ТОВ "Вінпродтрейд" (у pdf. форматі): v-p-t@ukr.net. Згідно інформації викладеної в листі № 01-19/951 від 16.10.2019 року відділ освіти Літинської районної державної адміністрації у відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації повідомив, що строк розгляду запиту на інформацію від 11.10.2019 року № 335 продовжено, оскільки відповідь на їх запит стосується надання великого обсягу інформації та потребує пошуку серед значної кількості даних та документів. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність у ненаданні копій запитуваних документів, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Із змісту апеляційної скарги встановлено, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнутої суми на відшкодування витрат на правничу допомогу. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З аналізу положень ст. 134 КАС України встановлено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з п.п. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу наведених правових норм встановлено, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 15.01.2020 року № 335, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 24.03.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 24.03.2020 року, платіжне доручення за № 2727 від 19.03.2020 року про сплату 3990 грн. Як встановлено судом першої інстанції, 15.01.2020 між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора Продана П.М. та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента Якименка О.О. укладено Договір № 335 про надання правової допомоги. За умовами цього договору (п. 1.1, 1.2. та 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації № 335 від 11.10.2019 року відділом освіти Літинської районної державної адміністрації. Адвокату адвокатського об`єднання-Кравчуку Михайлу Олександровичу, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВН № 000473 від 24.04.2019, доручається виконання зазначеного Договору. Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг. Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжне доручення № 2727 від 19.03.2020, згідно якого на виконання умов Договору № 335 від 15.01.2020 позивач сплатив гонорар у розмірі 3990 грн. Як встановлено з акта приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 335 від 11.01.2020, а також детального опису робіт (наданих послуг), адвокатом надано позивачеві такі юридичні послуги: складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку із ненаданням інформації на запит № 335 від 11.10.2019 відділом освіти Літинської районної державної адміністрації - вартістю 3990 грн.; складність справи - звичайна; затрачено 6 годин часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 665 грн. Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 3990 грн. та розраховувалось наступним чином: 665,00 (грн.) х 6 (год.) = 3990 грн. Однак, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу саме у розмірі 1330 грн. судом першої інстанції враховано п. 4 ч. 5 ст. 134 КАС України, а саме, що позовна заява, запит до відповідача, відповідь на відзив мають однотипний характер заповнення та дублює зміст таких же процесуальних документів у 35 справах Вінницького окружного адміністративного суду. При цьому, позовна заява по даній категорії справ є типовою і не потребує складних правових досліджень. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 1330 грн. Водночас, колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 та від 19.12.2019 у справі №520/1849/19. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18 Верховний Суд висловив думку, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Подібний висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Доводи апеляційної скарги, що зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок неспівмірності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідач як у відзиві на апеляційну скаргу, так і у відзиві на позовну заяву зазначав, що обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час необхідний для їх надання є завищеним та не відповідає вимогам розумності та співмірності. Щодо посилання представника позивача на рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2019 та рішенням Ради адвокатів Чернівецької області №57 від 16.02.2018, то як встановлено зі змісту наявного в матеріалах справи Ордера про надання правничої допомоги, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю останньому видано Радою адвокатів Вінницької області (а.с.6). При цьому, рішення Ради адвокатів Чернівецької області від 16.02.2018 не є нормативно-правовим актом та містить рекомендаційний характер. Отже, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Однак, під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Біла Л.М. Франовська К.С.