Постанова 4856 № 120/377/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/377/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 04 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (місце ухвалення рішення - м. Вінниця)) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (далі - позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 позовні вимоги задоволено частково, а саме: - визнано протиправною бездіяльність Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, яка полягає у не задоволенні запиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" №401 від 08.11.2019 шляхом надання перших 10 сторінок документів безкоштовно із одночасним повідомленням запитувача інформації про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів; - зобов`язано Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації №401 від 08.11.2019 та надати відповідь з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. - стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1051 (одну тисячу п`ятдесят одну) гривню та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1995 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити в частині обраного способу захисту прав позивача та в частині розподілу чудових витрат. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. З обставин справи колегією суддів встановлено, що 08.11.2019 ТОВ "Вінпродтрейд" звернулось до Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом № 401 про надання інформації, у якому просило:

1. Зареєструвати та розглянути даний запит.

2. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме: 2.1. Надати інформацію, які документи були надані учасником переговорної процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2019-02-23-000013-b) ФОП ОСОБА_1 на виконання вимог передбачених ст. 35 розділу VI Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами тендерної документації. 2.2. Надати належним чином завірені копії документів, що були надані учасником переговорної процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2019-02-23-000013-b) ФОП ОСОБА_1 на виконання вимог передбачених ст. 35 розділу VI Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами тендерної документації. 2.3. Яку кількість сиру твердого та кисломолочного було закуплено управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради на підставі договору №17, який було укладено в результаті проведення переговорної процедури закупівлі від 11.03.2019 р. по предмету закупівлі: ДК 021:2015:15540000-5 Сирні продукти (Сир твердий та кисломолочний) (ідентифікатор закупівлі UA-2019- 02-23-000013-b)? 2.4. За якою ціною було закуплено сир твердий та кисломолочний (вказати ціну 1 кг)? 2.5. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі сиру твердого та кисломолочного (вказати ціну 1 кг)? 2.6. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів. 2.7. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість сиру твердого та кисломолочного було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено. 2.8. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю сиру твердого та кисломолочного по вищевказаному договору?

3. Надати інформацію у якій вказати яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).

4. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ФОП ОСОБА_1

5. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.

6. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти, на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

7. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану в запиті у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на e-mail ТОВ «Вінпродтрейд»: v-p- t@ukr.net. Листом № 01-11/713 від 18.11.2019 Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області у відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації повідомило, що строк розгляду запиту на інформацію від 08.11.2019 року №401 продовжено та виставлено рахунок на відшкодування витрат на копіювання або друк у сумі 246,03 грн. Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність у наданні інформації на запит про надання інформації №401 від 08.11.2019, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI. За визначенням статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (частина 2 статті 5 Закону № 2939-VI). Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Відповідно до статті 21 Закону №2939-VI інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Так, з буквального тлумачення положень частини другої статті 21 Закону №2939-VI випливає, що у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з копіюванням документів понад встановлений обсяг. Тобто, копії десяти сторінок документу надаються безкоштовно. Конституційний Суд України в ухвалі від 25 червня 2013 року №29-у/2013, якою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначив, що положення частини другої статті 21 Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що 10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформацію надаються безкоштовно, тоді як відшкодування позивачем фактичних витрат на копіювання і друк документів здійснюватися з одинадцятої сторінки. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.01.2020 по справі №818/40/17 та від 27.01.2020 по справі №815/2873/18. Крім того, в постанові від 27.01.2020 по справі №815/2873/18 Верховний Суд також звернув увагу на пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» де зазначено, що: «Відповідно до частини другої статті 21 Закону №2939-VІ у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов`язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших десяти сторінок. При цьому питання щодо надання розпорядником інформації перших десяти сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв`язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямо Законом №2939-VІ та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано. Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, вважаємо, що належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів.» В даному ж випадку, як встановлено з матеріалів справи, на запит позивача №401 від 08.11.2019 відповідач листом від 18.11.2019 року за №01-11/713 лише повідомив про те, що строк розгляду запиту на інформацію від 08.11.2019 продовжено та виставив рахунок на відшкодування витрат за 59 сторінок в сумі 246,03 грн. При цьому, підставою для продовження строку розгляду запиту на інформацію від 08.11.2019 слугувала саме необхідність сплати позивачем коштів на відшкодування витрат на виготовлення копій документів в кількості 59 сторінок. Із наведеного слідує, що надісланий відповідачем рахунок на відшкодування витрат на копіювання та друк документів за 59 сторінок, на думку суду, є цілком обґрунтований, адже складений без урахування перших 10 сторінок, які згідно положень статті 21 Закону №2939-VІ є безкоштовними. В той же час, надсилання ТОВ "Вінпродтрейд" лише листа від 18.11.2019 року за №01-11/713 із рахунком на відшкодування витрат на копіювання та друк документів без надання перших 10 сторінок безкоштовно із одночасним повідомленням запитувача інформації про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, на думку суду, свідчить про допущену з боку Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області бездіяльність. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до цілком вірного висновку, що заявлена ТОВ "Вінпродтрейд" вимога щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача у надані інформації на запит про надання інформації №401 від 08.11.2019 підлягає часткову задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, яка полягає у не задоволенні запиту ТОВ "Вінпродтрейд" №401 від 08.11.2019 шляхом надання перших 10 сторінок документів безкоштовно із одночасним повідомленням запитувача інформації про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів. Крім того, з огляду на вищевикладені положення, а також беручи до уваги обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути запит ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №401 від 08.11.2019 та надати відповідь з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. В той же час, підстави для зобов`язання відповідача даним судовим рішенням надати запитувану інформацію саме на електронну адресу ТОВ "Вінпродтрейд", на думку суду, відсутні, адже запитувач інформації - ТОВ "Вінпродтрейд" у запиті самостійно визначив способи надсилання відповіді, а саме: шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на e-mail ТОВ «Вінпродтрейд»: v-p- t@ukr.net. При цьому, судом також враховано посилання представника позивача на положення ч. 5 ст. 19 Закону №2939-VІ, якими визначено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси, що, як зазначає представник позивача, відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму ВАСУ №10 від 29.09.2016 свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу. Разом із тим, на думку суду апеляційної інстанції, наведені вище посилання представника позивача були б доречними у випадку, якщо ТОВ «Вінпродтрейд» у запиті №401 від 08.11.2019 зазначило лише електронну адресу. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне. Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України). Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 02.01.2020 року № 401, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 20.02.2020 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03.02.2020 року, платіжне доручення за № 2401 від 31.01.2020 року про сплату 3990 грн. Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента ОСОБА_3 укладено Договір № 401 про надання правової допомоги. За умовами цього договору (пункти 1.1, 1.2. та 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 401 від 08.11.2019 Управлінням освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області. Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг. Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу. В даному випадку доказом понесення витрат позивачем на правничу допомогу є платіжне доручення №2404 від 31.01.2020, згідно якого на виконання умов договору № 425 від 02.01.2020 позивач сплатив гонорар у розмірі 3990,00 грн. В той же час, положеннями ч. 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розподіл судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.