Постанова 4852 № 211/5639/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 211/5639/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року (суддя Сидоренко Д.В., м. Дніпро) у справі № 211/5639/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування постанови, - встановив: У листопаді 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 26/17/23-51/1840 від 26.10.2018. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано дотриманням відповідачем під час проведення перевірки норм чинного законодавства, якими врегульовано процедуру її проведення, а також наявністю факту правопорушення, який було встановлено за результатами проведення перевірки та який є підставою для винесення відповідачем спірної постанови. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи. Зокрема, зазначив, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було надано оцінки доводам щодо неналежного повідомлення скаржника про проведення будь-якої перевірки, здійснення вказаної перевірки без участі скаржника або його представника, а також відсутність доказів на виконання скаржником будівельних робіт або реконструкції, оскільки відповідачем не надано документів, які містять технічні параметру об`єкту до та після виконання робіт з реконструкції. Також, скаржник зазначив про здійснення ним будівельних робіт, які згідно абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не потребують отримання відповідних документів на їх виконання. З огляду на це, скаржник вказує, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вона винесена за наслідками перевірки, що проведена відповідачем з порушенням встановленої законом процедури, а також за відсутності доказів вчинення ним порушення у сфері містобудівної діяльності. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про задоволення позовних вимог. Відповідач з апеляційною скаргою не погодився, надав відзив на неї, у якому просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що апеляційна скарга містить лише виклад обставин, які знайшли оцінку у рішенні суду першої інстанції, вказав, що у апеляційній скарзі не зазначено жодної з передбачених ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Також, зазначив, що позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 було проведено з дотриманням норм чинного законодавства, у його присутності, проте, від отримання матеріалів, що були складені за результатами перевірки він відмовився, внаслідок чого останні були направлені засобами поштового зв`язку. Щодо встановлених під час проведення перевірки порушень, відповідач вказав, що судом першої інстанції було вірно встановлено їх наявність, а також на спростування доводів скаржника щодо відсутності документів, які містять технічні параметру об`єкту зазначив, що такі документи були надані самим скаржником на усну вимогу головних спеціалістів відповідача, а під час проведення перевірки вказаними особами були зроблені заміри, які зафіксовані актом перевірки, а також протоколом та постановою. В судове засідання 09.12.2020 сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились, своїх представників не направили. 08.12.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що призначений в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, у зв`язку з перебуванням представника на лікарняному по догляду за дитиною. Враховуючи обмеженість строків розгляду справи та тривале перебування справи у провадженні суду, наявність у суб`єкта владних повноважень можливості забезпечити участь у справі інших представників, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та ухвалила судовий розгляд здійснювати без участі сторін. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно Повідомлення ДП 061182480900 від 05.09.2018 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, ФОП ОСОБА_1 повідомив відповідача про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі під майстерню з виробництва меблів по АДРЕСА_1 . Також, у вказаному повідомленні в графі «Інформація про генерального підрядника» зазначено господарський спосіб ФОП ОСОБА_1 (а.с. 95-97). Відповідно до постанови КМ України від 23.05.2011 №553, головним спеціалістам відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Єфімовій Н.В. та Руденко О.В. виписано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №87 від 24.09.2018 для здійснення позапланової перевірки на «Реконструкція нежитлової будівлі під майстерню з виробництва меблів по АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування замовник будівництва ФОП ОСОБА_1 , генеральний проектувальник - ТОВ «Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут», технічний нагляд ОСОБА_2 , авторський нагляд ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) відділу з питань державного архітектурно будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 21.09.2018 №71 та у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт (а.с. 44, зворотній бік). Згідно Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних норм №05512102018, під час перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція нежитлової будівлі під майстерню з виробництва меблів по АДРЕСА_1 » встановлене порушення, зокрема зафіксовано виконання будівельних робіт з порушенням затвердженого робочого проекту, а саме виконано прибудову будівлі майстерні 13х27м.кв. (виконано фундамент, металевий каркас, оздоблений оцинкованим листом, улаштовані металопластикові вікна та ворота, по периметру будівлі виконано бетону отмостку), які не передбачені затвердженим робочим проектом. Виконано фотофіксацію (а.с. 40-44). 12.10.2018 за результатами позапланової перевірки посадовими особам контролюючого органу складено припис №44, яким, з метою усунення виявлених порушень, вимагалось: - з 13.10.2018 зупинити виконання будь-яких будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція нежитлової будівлі під майстерню з виробництва меблів по АДРЕСА_1 »; - до 12.11.2018 усунути виявлені правопорушення згідно чинного законодавства України по об`єкту «Реконструкція нежитлової будівлі під майстерню з виробництва меблів по АДРЕСА_1 » (а.с. 39). Також, 12.10.2018 за результатами позапланової перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким призначено розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на 26.10.2018 об 11 год. 15 хв. у приміщенні Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради за адресою: 50101, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 30 каб.201 (а.с. 38). 26.10.2018 виконуючим обов`язки начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - Терещенко В.В. розглянуто матеріали справи і винесено постанову №25/17/23-51/1840 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8, ч.3, ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 82845,00 грн. (а.с. 37). Правомірність винесення відповідачем вказаної постанови є предметом розгляду у межах цієї адміністративної справи. При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038, в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (да лі Порядок № 533 у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин). Пунктами 5, 7 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Отже, підставою для проведення перевірки скаржника є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні від 05.09.2018, правомірність чого сторонами не заперечується. Разом із цим, спірним питанням у межах цієї адміністративної справи є дотримання відповідачем процедури проведення позапланової перевірки та розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування. Пунктом 7 Порядку № 533 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Згідно п. 9 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Пунктом 13 Порядку № 533 передбачено права суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а саме: - вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; - перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; - бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; - за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; - подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки Як було зазначено раніше, відповідачем було виписано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 87 від 24.09.2018 (а.с. 44, зворотній бік). Зі змісту копії вказаного направлення, яка міститься у матеріалах справи, вбачається, що від отримання та підпису вказаного направлення скаржник відмовився. Також, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і у відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує, що ФОП ОСОБА_1 був присутній під час проведення позапланової перевірки, що зафіксовано матеріалами фото і відеозйомки (а.с. 49-53). Надаючи оцінку вказаним обставинам колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 12 Порядку № 533 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт. Усі матеріали, що були складені під час проведення позапланового заходу містять відмітку про відмову скаржника від їх підписання, що здійснена службовою особою відповідача, яка одноособово підписувала складені під час перевірки документи ОСОБА_4 . Проте, така відмова не зафіксована будь-яким іншим чином, належні докази суду не надані. Зі змісту фотографій, які долучені відповідачем до матеріалів справи, як доказ присутності позивача під час проведення позапланового заходу, не можливо встановити, коли, у якому самому місці, за якою адресою та ким було здійснено фотофіксацію. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про наявність аудіозапису з відмовою скаржника від отримання матеріалів перевірки. Водночас, суд звертає увагу на положення норм ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ч. 4 вказаної статті, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Отже, обов`язок щодо надання доказів в обґрунтування свого спірного рішення згідно норм КАС України покладено саме на суб`єкта владних повноважень, яким у цьому випадку є відповідач. Проте, колегія суддів зазначає, що у цьому випадку вказаний обов`язок відповідачем не виконано. Також, п.п. 16, 17 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Згідно п. 18 Порядку № 533, керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18 Порядку № 533). Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку № 533). Відповідно до п. 21 Порядку № 533, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Пунктом 22 Порядку № 533 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Судом першої інстанції вірно встановлено, що в акті, приписі та протоколі містяться дописи про відмову від підпису 12.10.2018, відмову в отриманні акту 12.10.2018, відмову від підпису припису і отриманні протоколу від 12.10.2018, відповідно, та направлення їх поштовим відправленням за № 5010101837959 від 16.10.2018 (а.с. 38-43). Згідно фіскального чеку «Укрпошта» ЦПЗ №250101 ВПЗ №101 від 16.10.2018. здійснено поштове відправлення №2010101837959 рекомендованого листа на адресу ФОП ОСОБА_1 (а.с. 47). Разом із цим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано факт відсутності у матеріалах справи доказів, що вони були отримані адресатом. Отже, факт обізнаності скаржника про існування вказаних документів матеріалами справи не підтверджено. Відповідно твердження апеляційної скарги щодо порушення прав позивача внаслідок проведення позапланового заходу без його участі, а також позбавлення можливості реалізувати його права, що передбачені п. 13 Порядку № 533, матеріалами справи не спростовано. Окремо, колегія суддів звертає увагу на порушення відповідачем норм Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі Порядок № 244), п. 10 якого передбачено, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування. Згідно п.п. 13, 14 Порядку № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.10.2018 містить відмітку про відмову скаржника від його підписання. Разом із цим, у додатках до протоколу відповідачем зазначено акт № 05512102018 та припис від 12.10.2018 №

44. Відомостей щодо наявності інших доказів, зокрема матеріали фото-, відео- та аудіофіксації, на які посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції у переліку додатків до протоколу від 12.10.2018 відсутні. Отже, відсутні докази присутності скаржника під час складання вказаного протоколу, його обізнаність відносно своїх прав та можливості подати пояснення та зауваження до протоколу. Також, згідно п.п. 16, 17 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення скаржника про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є порушенням п. 17 Порядку №

244. Колегія суддів зазначає, що питання дотримання відповідачем вимог Порядку № 244 взагалі залишилося поза межами уваги суду першої інстанції. Разом з тим, колегія суддів вважає хибними доводи відповідача, що ґрунтуються на положеннях п. 3 цього Порядку, який зокрема передбачає, що надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування. Так, з протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.10.2-18 року вбачається, що розгляд справи відбудеться 26.10.2018 року об 11 годині. Однак доказів отримання позивачем такого повідомлення суду не надано. Колегія суддів зазначає, що під повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей особі, а й отримання цією особою необхідних відомостей. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.08.2020 року у справі № 826/11855/18. У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє, чи прийнято рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Таке право позивача забезпечено не було. порушення відповідачем порядку розгляду справи про вчинення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності є підставою для визнання протиправною та скасування винесеної за результатами перевірки постанови. Пунктами 1, 2 ч. 1, 2 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Враховуючи те, що судом першої інстанції не було детально досліджено питання дотримання відповідачем процедури проведення перевірки скаржника, а також притягнення його до відповідальності, що призвело до неповного встановлення усіх обставин по справі та в подальшому винесення необґрунтованого рішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь скаржника суми сплаченого ним згідно квитанцій № 5109160 від 26.11.2019, № 0.0.1601221845.1 від 31.01.2020 судового збору у загальній сумі 1 242,68 грн. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року у справі № 211/5639/18 скасувати. Позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 26/17/23-51/1840 від 26.10.2018. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 242 (одна тисяча вісті сорок дві) гривні 68 копійок. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови складений 17.12.2020 р. Головуючий суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов