Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3350/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3350/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 07 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Гермес-С" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (ухвалене) у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Гермес-С" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 березня 2020 року, з урахуванням ст. 306, ст.311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 13 березня 2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Згідно ч.2 ст.311 КАС, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Як вбачається зі змісту клопотання, позивачем не обґрунтовано підстав необхідності розгляду справи у відкритому судовому засіданні (бажання надати додаткові докази, пояснення, тощо), а відтак на переконання колегії суддів доводи клопотання є необґрунтованими. Водночас, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься достатня кількість доказів, які дають можливість суду розглянути справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Громадською організацією «Забудовам Ні» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України було подано скаргу №125 від 14.08.2019 про порушення вимог чинного містобудівного законодавства, в якій було зазначено, що підрядною організацією роботи на об`єкті ведуться без дотримання будівельних норм, стандартів і правил, та висловлено прохання щодо проведення перевірки Реставрація пам`ятки архітектури Мурів Руської брами в м. Кам`янці-Подільському, Хмельницької області. Виконання невідкладних консерваційних робіт: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 93 - щодо додержання вимог містобудівного законодавства (а.с. 41-42). На підставі направлення № 366 від 28.08.2019 (в якому міститься підпис директора позивача Сосули М.І. про ознайомлення) та наказу № 108 від 28.08.2019, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у період з 02 по 13.09.2019 проведено позапланову перевірку на об`єкті "Реставрація пам`ятки архітектури Мурів Руської брами (охор. №734) в м. Кам`янці-Подільському, Хмельницької області. Виконання невідкладних консерваційних робіт: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 93" - щодо дотримання суб`єктом містобудування, в тому числі генеральним підрядником Мале приватне підприємство "ГЕРМЕС С" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 39-40). За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем було складено Акт від 13.09.2019 №366, яким встановлено порушення позивача на об`єкті перевірки, зокрема, що ним як генеральним підрядником не забезпечено влаштування тимчасової огорожі об`єкта будівництва, сигнальних огороджень та не встановлено паспорт будівництва, передбачених Проектною документацією. Том 2.4 Основні положення з організації реставрації, що є порушенням п.4.3 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" (а.с. 45-52). На підставі зазначеного Акту 13.09.2019 відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача та складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивачу надано строк для усунення виявлених порушень до 15 жовтня 2019 року (а.с.53-54). 27 вересня 2019 року відповідач прийняв постанову №39 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 90 315,00 грн. (а.с.58-59). Вважаючи вказану постанову протиправно, позивач оскаржив її до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.1, п. 3 cт.25 Закону України "Про основи містобудування" №2780-XII особи, винні у недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві, виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, несуть відповідальність, передбачену законом. Згідно зі ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Аналізуючи доводи апелянта стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави, визначені згідно Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для проведення позапланової перевірки, колегія суддів зазначає наступне. Так, частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів. Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Оскільки підставою для проведення позапланової перевірки було звернення юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, така перевірка була призначена правомірно. Окрім того, апеляційним судом враховується, що про дату та час проведення позапланової перевірки позивача було повідомлено рекомендованим листом від 27 серпня 2019 року. Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про дату та час проведення позапланової перевірки. Перевірка проводилася на підставі направлення № 366 від 28 серпня 2019 року та наказу № 108 від 28 серпня 2019 року у період з 02 по 13 вересня 2019 року. З направленням представник позивача директор Сосула М.І. ознайомився та підписав, що підтверджується матеріалами справи. Перевірка проводилася в його присутності. Поряд із цим, Наказ управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області від 28 серпня 2019 року №108 про проведення позапланової перевірки позивачем не оскаржувався. При цьому, колегія суддів зазначає, що об`єкт відвідування, який вважає, що контролюючим органом не дотримано порядку проведення перевірки щодо нього, не позбавлений права захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. До того ж, якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами. Саме на етапі допуску до проведення перевірки об`єкт відвідування може апелювати до обґрунтованості його призначення та проведення, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 17.04.2018 р. у справі за №826/12612/17. Стосовно суті виявлених перевіркою порушень, суд апеляційної інстанції зазначає слідуюче. Згідно абз. а) п.4.3 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" для забезпечення комплексної безпеки будівництва заходи з організації будівельного виробництва мають передбачати дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог з охорони праці та усіх видів промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2. Відповідно до п.6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407. Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам: - огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт. Згідно п.6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР. Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій. Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів. Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР. Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається. Також, згідно п.4.19 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" зони потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407. Відповідно до п.4.16 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" до зон потенційно небезпечних факторів належать: - ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться; - поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж (демонтаж) конструкцій, устаткування; - зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів; - зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними). Розміри небезпечних зон визначаються згідно з додатком Е. Крім цього, згідно з п.12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747), інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об`єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них). Отже, перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено влаштування тимчасової огорожі об`єкта будівництва, сигнальних огороджень та не встановлено паспорт будівництва. Колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта, що пам`ятка архітектури "Мури Руської Брами" є обгородженою стародавнім муром з воротами, що вказує на недоцільність та технічну неможливість вздовж існуючого муру монтувати ще одну огорожу, оскільки вищезазначені нормативно-правові акти не визначають випадків, за яких огорожа може не встановлюватись, окрім випадків неможливості її установлення для виконання певних видів робіт. Відсутність огородження будівельного майданчика суперечить правилам охорони праці і промислової безпеки в будівництві. Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що будівельний паспорт з усією визначеною законодавством інформацією вивішений воротах, через які здійснюється вхід на територію пам`ятки архітектури, не є таким об`єктом, що має відношення до будівельного майданчика, оскільки основним об`єктом реставрації є Мури Руської Брами, а не Національний історико - архітектурний заповідник "КАМ`ЯНЕЦЬ", фото входу в який додано позивачем. У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було правомірно притягнуто позивача до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у вигляді штрафу в сумі 90 315 грн. (2007 * 45). Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Гермес-С" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.