LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/1817/2020

від 16.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 р.Справа № 520/1817/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.09.20 року по справі № 520/1817/2020 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області третя особа Сектор освіти Шевченківської районної державної адміністрації про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Сектор освіти Шевченківської районної державної адміністрації, в якому просив суд: - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, провулок Шкільний, будинок 12, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проведений захід контролю показав на існування порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року вказаний адміністративний позов задоволено. До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, провулок Шкільний, будинок 12, зупинено повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язано керівництво Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не враховано всі обставини справи, оскільки Шевченківською загальноосвітньою школою №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області здійснені заходи щодо усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. На думку апелянта, суд не врахував, що виявлені заходи щодо порушень, які необхідно, на думку інспектора, вчинити відповідачу, можливо здійснити лише планомірно. Крім того, зазначає, що обраний судом захід реагування є таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності та обґрунтованості. Застосування повного зупинення та заборони експлуатації будівлі учбового закладу, навіть з урахуванням встановленого факту наявності порушень пожежної безпеки, не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Проте, жодних належних та допустимих доказів, а саме будь-яких належним чином оформлених документів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання та необхідності перенесення розгляду справи до вказаного клопотання заявником не додано. Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 16.12.2019 року по 17.12.2019 року Шевченківським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, провулок Шкільний, будинок

12. Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, доручення Прем`єр - міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/1-19, наказу Шевченківського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 11.12.2019 року №74 Про проведення позапланових перевірок об`єктів, посвідчення на проведення перевірки від 16.12.2019 року №91 Шевченківського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. За результатами перевірки складено акт №96 від 17.12.2019 року, згідно якого під час перевірки встановлені наступні порушення: приміщення та споруди не обладнані системами проти пожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014; навчальний заклад не забезпечений пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в кабінеті завгоспа на 3-му поверсі, кабінет № 220, архівне приміщення виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж па 0,01 метра, у приміщенні кабінету завгоспа на 3-му поверсі, кабінет № 220, архівне приміщення; здійснюється: експлуатація проводів з пошкодженою ізоляцією в приміщенні кабінеті завгоспа на 3-му поверсі, кабінет № 220, архівне приміщення; пожежний щит не укомплектований первинними засобами пожежогасіння згідно норм; покриття підлоги у навчальному закладі, не відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2; під час експлуатації об`єкта допущено знижування класу вогнестійкості елементів заповнювання прорізів у протипожежних перешкодах. Приміщення електрощитової, не відділено від суміжних приміщень протипожежними перешкодами (дверима); сходові клітки, коридори, проходи не забезпечені евакуаційним освітленням; на шляхах евакуації на першому, другому та третьому поверсі відсутні пристрої для само зачинення дверей; улаштовані на шляхах евакуації пороги, виступи, на першому поверсі на всіх виходах; захаращені шляхи евакуації, обладнанням і різними матеріалами на першому поверсі сходової клітки; відсутні двері шо відділяють сходові клітини від коридорів; відсутні на пожежному водоймі - літерний індекс ПВ, цифрове значення запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; приміщення, у яких розміщено оргтехніку, неоснащене переносними газовими вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 чи ВВК-2, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення. Зауваження або заперечення до проведеного заходу та складеного акту перевірки та наданого припису з боку суб`єкта господарювання не надходили. Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не усунуті виявлені в ході перевірки позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Згідно вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях. Згідно вимог пункту 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 визначено: Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.. Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності". Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище. Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків. Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо. У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів. Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. Відповідно до ч.2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Поряд з цим, суд вважає за доцільне перевірити факт існування порушень в дійсності та здатність цих порушень спричинити негативні наслідки для життя і здоров`я людей. Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) за результатами якого складено акт від 15.09.20.20 №13. Згідно вказаного акту під час перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства: приміщення та споруди не обладнані системами проти пожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014; навчальний заклад не забезпечений пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; покриття підлоги у навчальному закладі, не відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2; під час експлуатації об`єкта допущено знижування класу вогнестійкості елементів заповнювання прорізів у протипожежних перешкодах. Приміщення електрощитової, не відділено від суміжних приміщень протипожежними перешкодами (дверима); улаштовані на шляхах евакуації пороги, виступи, на першому поверсі на всіх виходах; відсутні двері, що відділяють сходові клітини від коридорів. Під час розгляду справи судом встановлено, що частина порушень відповідачем усунена, проте не виконаними залишаються наступні порушення: приміщення та споруди не обладнані системами проти пожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014; навчальний заклад не забезпечений пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; під час експлуатації об`єкта допущено знижування класу вогнестійкості елементів заповнювання прорізів у протипожежних перешкодах. Приміщення електрощитової, не відділено від суміжних приміщень протипожежними перешкодами (дверима); улаштовані на шляхах евакуації пороги, виступи, на першому поверсі на всіх виходах. Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що вказані в адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю дітей. Під час судового розгляду справи відповідачем до суду не надано доказів повного усунення порушень зазначених в акті від 17.12.2019 року № 96, складеного за результатами перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області. З огляду на те, що відповідачем не усунуті в повному обсязі виявлені в ході перевірки позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є всі підстави для зупинення експлуатації будівлі Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, провулок Шкільний, будинок 12 шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Шевченківської загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року по справі № 520/1817/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 18.12.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»