Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/14466/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 р. Справа № 520/14466/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Донець Л.О., Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернещинського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад" Зачепилівської районної ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 (головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М.) по справі № 520/14466/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Чернещинського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад" Зачепилівської районної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, ВСТАНОВИВ: 28.12.2019, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернещинського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад" Зачепилівської районної ради (далі - відповідач), в якому просило суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель відповідача, за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Чернещина, вул. Центральна, буд. 59, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво відповідача негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 задоволено адміністративний позов. До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель відповідача, за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Чернещина, вул. Центральна, буд. 59, зупинено повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язано керівництво відповідача негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити з задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 17.12.2019 по 18.12.2019 Зачепилівським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях відповідача за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Чернещина, вул. Центральна буд.

59. За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 18.12.2019 №

31. Відповідно до акту, складеного за результатами перевірки встановлено, що будівлі відповідача експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: будівлі та приміщення НВК не обладнанні системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»; дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; не виконано захисту будівель НВК від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюються не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; приміщення будівлі НВК не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 № 25; під час експлуатації електрощитової в будівлі котельні занижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: не відокремлено приміщення електрощитної від приміщення газової котельні та побутових приміщень протипожежними дверима; в будівлі НВК сходові коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; в приміщеннях будівлі НВК та котельні експлуатуються тимчасові електромережі; сходові клітки в будівлі НВК не відокремлені від коридору самозачиняються дверима з ущільненнями в притулах; захисна споруда цивільного захисту не забезпечена первинними засобами пожежогасіння; захисна споруда цивільного захисту не обладнана системою внутрішнього протипожежного водопостачання; захисна споруда цивільного захисту не обладнана системами пожежної автоматики і сигналізацією. Суд першої інстанції, під час задоволення позову, дійшов до висновку, що відповідачем не усунуті виявлені в ході перевірки позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тому є всі підстави для зупинення експлуатації будівель відповідача за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Чернещина, вул. Центральна, буд. 59, шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Пунктом 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач. Частинами 2, 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Згідно з п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Крім того, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава його застосування. Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки направлено на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей і можливо тільки на підставі судового рішення адміністративного суду. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Поняття «загроза життю та здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України. Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом. За своїм змістом і суттю заходи реагування застосовуються до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18, від 19.09.2019 у справі № 420/6512/18. За змістом акту перевірки від 18.12.2019 № 31 на території та у будівлях відповідача за адресою: Харківська область, Зачепилівський район , с. Чернещина, вул. Центральна буд. 59, позивачем встановлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: будівлі та приміщення НВК не обладнанні системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»; дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; не виконано захисту будівель НВК від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюються не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; приміщення будівлі НВК не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 № 25; під час експлуатації електрощитової в будівлі котельні занижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: не відокремлено приміщення електрощитної від приміщення газової котельні та побутових приміщень протипожежними дверима; в будівлі НВК сходові коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; в приміщеннях будівлі НВК та котельні експлуатуються тимчасові електромережі; сходові клітки в будівлі НВК не відокремлені від коридору самозачиняються дверима з ущільненнями в притулах; захисна споруда цивільного захисту не забезпечена первинними засобами пожежогасіння; захисна споруда цивільного захисту не обладнана системою внутрішнього протипожежного водопостачання; захисна споруда цивільного захисту не обладнана системами пожежної автоматики і сигналізацією. Колегія суддів зауважує, що порушення, визначені актом № 31, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Наявність встановлених порушень відповідачем не спростована. При цьому, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що частина порушень, визначених у акті перевірки, є усунутими, зокрема: ТОВ "Еталон-2012" проведено вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування, оформлене протоколом № 7-19 від 27.12.2019, за яким опір металевого зв`язку корпусів електрообладнання з основним заземлювачем не перевищує норм ПТЕЕ, придатне до експлуатації (а.с. 70, 71); згідно з розпорядженням Чернещинської сільської ради від 23.12.2019 № 19 напрвлено електрика сільської ради та усунено недоліки на виконання п. 5 "З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюються не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів" (а.с. 72); приміщення електрощитової відокремлено від приміщення газової котельні та побутових приміщень протипожежними дверима (а.с. 73); в будівлі НВК встановлено закриті світильники на сходових клітках, всі виходи обладнано вказівниками "Вихід" з електричним та акумуляторним живленням (а.с. 74-76); в приміщеннях будівель НВК та котельні електриком Чернещинської сільської ради усунено тимчасові електромережі на 80 %, роботи продовжуються (а.с. 77, 78); в закладі встановлено 5 пар дверей на сходових клітках та коридорі з пружинами для самозачинення та ущільненням (а.с. 79, 80). Крім того, в доповнення до апеляційної скарги відповідачем додано Акт прийняття монтажних робіт, введення в експлуатацію та перевірки, прийняття сертифікат проекту від 07.05.2020, за яким здійснено заходи щодо облаштування системи автоматичної пожежної сигналізації на об`єкті Чернещинського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад" Зачепилівської районної ради за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Чернещина, вул. Центральна, буд.

59. Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи документи та досліджені судом докази свідчать про те, що відповідач розпочав вживати заходи щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним робіт по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів, проте не спростовують факту того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, створюють реальну і невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуто в повному обсязі. Відповідачем не спростовано, що ним не усунуто інші порушення, визначені актом № 31 від 18.12.2019. Так, відносно інших встановлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на розгляд сесії депутатів Зачепилівської районної ради винесені питання щодо виділення коштів на розробку проектно-кошторисної документації для системи протипожежного захисту, для оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів будівлі НВК засобами вогнезахисту та придбання первинних засобів пожежогасіння: вогнегасників, а також планується розроблення районної Програми цивільного захисту та включення до неї захисної споруди відповідача, як об`єкта, який потребує додаткового фінансування. У свою чергу, відсутність належного фінансування не може бути підставою для відмови в застосуванні заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки життя та здоров`я людей є найвищою соціальною цінністю. Колегія суддів зауважує, що суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем. Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 по справі № 826/7292/18. У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що неусунуті порушення, зазначені в акті № 31 від 18.12.2019, впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, і, як наслідок, можуть спричинити загрозу життю і здоров`ю людей (учнів, викладачів, персоналу тощо). У Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Принцип пропорційності означає, що мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах. Колегія суддів, застосовуючи принцип пропорційності, вважає, що вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та, як наслідок, можуть спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей, а тому зупинення експлуатації будівель відповідача є, передусім, заходом, направленим на захист життя і здоров`я людей. За цим, доводи апеляційної скарги про здійснення комплексу дій щодо усунення встановлених перевіркою порушень, не є достатніми, оскільки підставою вважати, що загрозу життю та здоров`ю людей усунуто, може бути лише повне усунення порушень. Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин встановлено, що неусунуті відповідачем порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків. Колегія суддів вважає, що застосування до відповідача такого заходу реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Щодо поданого позивачем клопотання про перенесення розгляду даної справи у зв`язку з неможливістю представника позивача прибути в судове засідання через запроваджений карантин, спричинений гострою респіраточною хворобою "COVID-19", колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду, яке є предметом оскарження, було прийнято в порядку спрощеного провадження, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України. Таким чином, зважаючи на розгляд справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів, враховуючи характер спірних правовідносин, вивчивши подану апеляційну скаргу, вважає за можливим здійснити апеляційний перегляд оскаржуваного судового рішення в порядку письмового провадження (розгляд і вирішення адміністративної справи без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів). За цим, подане клопотання є безпідставним і не підлягає задоволенню. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Чернещинського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад" Зачепилівської районної ради - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі № 520/14466/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.О. Донець Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик