Постанова Київський апеляційний суд № 2-3179/11

Постанова Іменем України 15 грудня 2020 року м. Київ провадження №22-ц/824/13925/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач), суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д., за участю секретаря: Ратушного А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва про заміну сторони стягувача в складі судді Саадулаєва А.І. від 27 серпня 2020 року у справі №2-3179/11 Шевченківського районного суду м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" про заміну сторони стягувача, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), В С Т А Н О В И В: В липні 2020 року заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (далі - ТОВ "Укрдебт Плюс", Товариство) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні. В обґрунтування заяви вказував, що в провадженні суду перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ "КБ «Надра», Банк) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за результатами розгляду якої апеляційним судом ухвалено рішення та стягнуто на користь Банку заборгованість за кредитним договором. Рішення суду звернуто до примусового виконання, у провадженні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебуває виконавче провадження №51958549 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра". 23 квітня 2020 року між ПАТ "КБ "НАДРА"в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Білої І.В. та ТОВ "Укрдебт Плюс" укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Товариство отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ "КБ "Надра". За вказаних обставин, просив замінити стягувача ПАТ "КБ "НАДРА" на його правонаступника ТОВ "Укрдебт Плюс" у справі №2-3179/11. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо заміни стягувача. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів укладення договору відступлення права вимоги та виконання ТОВ "Укрдебт Плюс" умов договору щодо оплати коштів, які становлять ціну договору. Судом не взято до уваги, що договір укладено за результатами публічних торгів з продажу лоту - кредитний портфель. Додав, що факт укладення договору підтверджується і даними з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також судом не взято до уваги, що згідно умов договору про відступлення права вимоги ціна договору має бути сплачена новим кредитором до моменту набуття чинності цим договором, а договір набуває чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення. Вважав, що за таких обставин, сам факт укладення договору свідчить, що новим кредитором вже перераховано на рахунок попереднього кредитора ціну договору. За наведених обставин просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити у повному обсязі. Учасники справи своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення, а ухвалу без змін. Заявник - ТОВ "Укрдебт Плюс", належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі. Боржник - ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Заінтересовані особи: ПАТ "КБ "Надра" та Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили. Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів виконання умов договору про відступлення права вимоги та доказів переходу прав вимоги як за зобов`язаннями боржника, так і суми зобов`язань, у зв`язку з чим дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №136/П/56/2008-840. 09 червня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 212 756,84 доларів США (еквівалент у гривнях - 1 688 225,53 грн) за Кредитним договором №136/П/56/2008-840, укладеним 10.07.2008 між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 24 січня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість в сумі 1 688 225,84 грн та судові витрати в розмірі 1920,00 грн. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року рішення суду від 24.01.2012 змінено та зменшено розмір заборгованості з 1 688 225,84 грн до 1 635 683,72 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. На виконання рішення суду 22 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-3179/2011. 26 червня 2017 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденко Н.В. відкрито виконавче провадження №51958549 з примусового виконання виконавчого листа №2-3179/2011 від 22.04.2014. На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію «ПАТ "КБ "Надра" розпочато процедуру ліквідації банку. Відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб організовано проведення відкритих торгів з продажу прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . Згідно з Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-05-000052-b кредитного портфелю АТ КБ «Надра», що складається з прав вимоги за кредитним договорами, переможцем електронних торгів є ТОВ "Укрдебт Плюс». 23 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. та ТОВ "Укрдебт Плюс" укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL3N216868, за умовами якого Товариство набуло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 ТОВ "Укрдебт Плюс" надіслало ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги за №136/П/56/2008-840, укладеним 10.07.2008. 27 липня 2020 року ТОВ "Укрдебт Плюс" звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у даній справі. Наведені фактичні обставини свідчать, що на стадії виконання рішення суду, яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором, до ТОВ "Укрдебт Плюс" перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 . Отже, фактично ТОВ "Укрдебт Плюс" є новим кредитором (стягувачем) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Порядок заміни стягувача законодавцем визначено в статті 442 ЦПК України. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача, суд першої інстанції, вдавшись в оцінку виконання умов договору відступлення права вимоги, вищевказаного не врахував та не взяв до уваги, що у відповідності до вимог статті 204 ЦПК України дійсність договору презюмується. Так, положеннями ст. 204 ЦПК України закріплено презумпцію правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки підлягають виконанню. Матеріали справи не містять доказів, що укладений між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Укрдбет Плюс", у визначеному законом порядку визнано недійсним. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача з підстав невиконання умов договору відступлення права вимоги. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що питання про заміну сторони стягувача судом першої інстанції вирішено з порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду. Вирішуючи заяву ТОВ "Укрдбет Плюс" про заміну сторони стягувача, колегія суддів виходить з наступного. Як зазначалось вище, 23 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. та ТОВ "Укрдебт Плюс" укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі - Договір). Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору за кредитними договорами. Відповідно до п. 2.2. Договору, новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває наступні права кредитора за основними договорами: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору та визначених на момент набуття новим кредитором права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пеней), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань у випадках та на умовах, встановлених основними договорами. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора відповідно до цього Договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. До нового кредитора не переходить права на нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані Банку відповідно до умов основних договорів. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження переходу до ТОВ "Укрдебт Плюс" права вимоги за кредитним договором, укладеним між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 , Товариством долучено до заяви Витяг з Додатку №1 до Договору про відсутплення права вимоги, яким є Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами (т. 2, а.с. 138). Згідно даного витягу з Реєстру до ТОВ "Укрдебт Плюс" перейшло право вимоги за кредитним договором №136/П/56/2008-840, укладеним 10.07.2008 та вказано суму боргу. При цьому, колегія суддів враховує, що витяг з реєстру в розумінні ст. 77 ЦПК України є належним доказом переходу права вимоги, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, зокрема містить інформацію про боржників, про договір за яким перешйло право вимоги та розмір вимоги. З наведеного слідує, що в матеріальних правовідносинах ТОВ "Укрдебт Плюс" є правонаступником ПАТ "КБ "Надра". Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 512 ЦК України). У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За приписами ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Як зазначено в ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Таким чином, за змістом положень статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється його правонаступником. Виходячи із наведених положень закону, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від первісного кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Отже, звернення правонаступника первісного кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року по справі №370/2464/17. Крім того, слід зазначити, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення. Обов`язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, закріплено в ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Матеріали справи не містять доказів, що рішення суду, ухвалене 19.09.2012, виконане боржниками. Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ "Укрдебт Плюс" про заміну сторони стягувача. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" - задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року - скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" про заміну сторони стягувача - задовольнити. Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк «Надра» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ: 20025456) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А, БЦ "SP HALL") у справі №2-3179/11. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Повний текст постанови складено 16 грудня 2020 року. Головуючий О.Ф. Мазурик Судді В.А. Кравець Л.Д. Махлай