LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС200/14300/18

від 02.12.2020 · Цивільна
Резолютивна:Справу № 200/14300/18 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала 02 грудня 2020 року м. Київ справа № 200/14300/18 провадження № 61-10945св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., учасники справи: позивач -Дніпровська міська рада, відповідач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ярмолюк Маргарита Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кокосадзе Лілія В`ячеславівна, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року у складі судді: Єлісєєва Т. Ю.,та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог, У серпні 2018 року Дніпровська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та визнання спадщини відумерлою. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_5 на підставі довіреності, та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. 14 січня 2014 року, за реєстровим №

39. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. 30 травня 2014 року, за реєстровим №

918. Визнано відумерлою спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати її у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу скасовано та прийнято в цій частині нове рішення яким відмовлено в задоволенні цих позовних вимог. В частині визнання спадщини відумерлою та передачу спадкового майна у власність територіальної громади залишено без змін. Аргументи учасників справи У липні 2020 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , в якій просить: постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в частині залишення без змін рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року в частині визнання спадщини відумерлою та передачі спадкового майна у власність територіальної громади скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові у цій частині; вирішити питання про розподіл судових витрат. У жовтні 2020 року Дніпровська міська рада, подала відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_6 , в якому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року: відкрито касаційне провадження у справі;в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 рокувідмовлено. В ухвалі Верховного Суду від 17 вересня 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених: у постановах Верховного Суду: від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц; від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц; від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц; від 19 грудня 2019 року у справі № 490/2845/17; від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц; від 24 жовтня 2018 року у справі № 317/3698/15-ц; від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц; від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16; від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц; у постановах Верховного Суду України: від 22 червня 2017 року у справі провадження № 6-1047цс17; від 24 травня 2017 року у справі провадження № 1762цс16; від 18 січня 2017 року у справі провадження № 6-2776цс16; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу, а саме: суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Керуючись статтями 33, 34, 260, 262, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ: Справу № 200/14300/18 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»