Ухвала КЦС ВС № 200/14300/18

Ухвала 29 липня 2020 року м. Київ справа № 200/14300/18 провадження № 61-10945ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ярмолюк Маргарита Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кокосадзе Лілія Вячеславівна, про визнання правочинів недійсними та визнання спадщини відумерлою, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 22 липня 2020 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суд від 24 червня 2020 року. На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Окрім цього, у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено місце проживання чи перебування особи, яка подає касаційну скаргу - відповідача ОСОБА_1 . Також, пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу. Особа, яка подає касаційну скаргу, у клопотанні (прохальній частині касаційної скарги) просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та у задоволенні позову про визнання правочинів недійсними та визнання спадщини відумерлою відмовити. Разом з тим, постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. ОСОБА_1 необхідно конкретизувати клопотання касаційної скарги та зазначити у якій саме частині ним оскаржуються рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року і викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України. Таким чином, особі, яка звернулась із касаційною скаргою, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суд від 24 червня 2020 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат