Ухвала КАС ВС № 806/897/17

УХВАЛА 17 грудня 2020 року Київ справа №806/897/17 адміністративне провадження №К/9901/34166/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів: Білак М.В., Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі №806/897/17 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання відмови неправомірною, стягнення 239250,00 грн та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання відмови неправомірною, стягнення 239250,00 грн та зобов`язання вчинити дії. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, яку ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року та постановою Верховного Суду від 09 липня 2018 року залишено без змін, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. 04 травня 2020 року позивач звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення в адміністративній справі №806/897/17 за виключними обставинами. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами задоволено частково. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання відмови неправомірною, стягнення 239250,00 грн та зобов`язання вчинити дії скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 14 грудня 2020 року. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України. Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, проте зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 820/2462/17, постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №333/5015/15-а, від 16 жовтня 2018 року у справі №161/3466/16-а. Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Верховний Суд наголошує заявнику, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це посилатися. Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі №806/897/17 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання відмови неправомірною, стягнення 239250,00 грн та зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. А. Губська Судді М. В. Білак А. В. Жук