Постанова 4857 № 460/6848/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/6848/20 пров. № А/857/14678/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Шевчук С. М., Онишкевича Т. В.; за участю секретаря судового засідання Гром І. І.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №460/6848/20 (головуючий суддя Борискін С. А., м. Рівне, повне судове рішення складено 01 жовтня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 16 вересня 2020 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62476837 від 06.07.2020. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржувана постанова від 06.07.2020 №62476837 є незаконною, оскільки позивач проживає в селі Дюксин, Костопільського району, Рівненської області та не має будь-якого майна у місті Києві, а тому у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва були відсутні законні підстави для прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною і скасовано постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №62476837 від 06.07.2020. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни судовий збір у сумі 840,80 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що згідно виконавчого напису №995 від 20.06.2020 виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., місце проживання боржника АДРЕСА_1 . Аналогічне місце проживання боржника вказано в заяві ТзОВ «Авентус Україна» від 23.06.2020 про примусове виконання рішення. З наведеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. зроблено висновок про проживання ОСОБА_1 (боржника) в м. Києві. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №995 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Авентус Україна» заборгованості в сумі 15154 грн. Стягувачем (ТзОВ «Авентус Україна») подано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва - Дорошкевич В. Л. заяву від 23.06.2020 про примусове виконання виконавчого напису №995. 06.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62476837 з примусового виконання виконавчого напису № 995 від 20.06.2020. 06.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні ВП № 62476837. Крім того, 06.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № 62476837. У вищевказаних постановах зазначено, що адреса боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Приписами ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Положеннями ч.2 ст.25 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. У відповідності до ч.1 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження», місцем виконання рішення є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна. Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» випадках, приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: 1) за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або 2) за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич В. Л. є м. Київ. Отже, приватний виконавець Дорошкевич В. Л. має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві. Як видно із матеріалів справи, починаючи з 02.11.1999 і по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: село Дюксин, Костопільського району, Рівненської області, що підтверджується копією його паспорта. Про реєстрацію чи проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена в оскарженій постанові в якості адреси боржника, жодних відомостей відповідачем не наведено. Матеріали справи не містять письмових доказів реєстрації чи проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою. Відомостей про наявність будь-якого майна (рухомого та/або нерухомого), яке б належало позивачу у м. Києві немає. Приписами ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до п.10 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання. Однак, вказані обставини не були перевірені та враховані приватним виконавцем ОСОБА_2 під час прийняття оскарженої постанови, що зумовлює висновок про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства. Положеннями ч.5 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України. Проте, приватний виконавець Дорошкевич В. Л., всупереч вищезазначеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчилася з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та не перевірила місце проживання позивача. Враховуючи вищевказане, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №460/6848/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя С. П. Нос судді С. М. Шевчук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 17.12.2020