Постанова 4872 № 923/938/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/938/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Головея В.М. Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.10.2020 про повернення позовної заяви у справі за позовом першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку, - ВСТАНОВИЛА: В вересні 2020 року Прокурор звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області із позовом до ОСОБА_1 в якому просив визнати на майбутнє недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.09.2017, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про речове право № 22910051 на вищевказану земельну ділянку, зобов`язати відповідача повернути сільській раді спірну земельну ділянку. Ухвалою господарського суду від 05 жовтня 2020 року позовну заяву прокурора залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у належному розмірі. Так, при винесенні зазначеної ухвали, судом було встановлено, що позивачем не вірно розраховано розмір судового збору за вимогу про повернення земельної ділянки вартістю 4 590 138,61 грн., як за вимогу майнового характеру. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.10.2020 позовну заяву із доданим до неї документами повернуто прокурору. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокуратура звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу скасувати, направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, у даній справі вимога про повернення земельної ділянки, є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі та свідчить про існування між сторонами саме договірних правовідносин, що підтверджується виносками зробленими Вищим господарським судом України у постанові від 14.06.2017 під час розгляду справи №913/927/16. Скаржник вважає, що вимога про зобов`зання ОСОБА_1 повернути орендовану земельну ділянку Чорнянській сільській раді у зв`язку з визнанням недійсним договору оренди землі є вимогою немайнового характеру, що відповідає висновкам висловленим в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №915/742/17. Отже, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що прокурором не виконано вимоги ухвали суду від 05.10.2020 щодо надання доказів доплати судового збору за звернення з позовною заявою у сумі 62 546,08 грн., виходячи з вартості спірного майна, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», є помилковим. Ухвалою апеляційного суду від 26.11.2020 було відкрито апеляційне провадження та ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, відповідно до ч.13 ст.8 та ч. 2 ст. 271 ГПК України. В ході апеляційного розгляду справи апеляційним господарським судом учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. 11.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просив суд залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. 15.12.2020 до суду від Виконавчого комітету Таврійської міської ради Каховського району Херсонської області (який є правонаступником Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області) надійшла заява про відмову від позову. Судова колегія зазначає, що наразі суд переглядає ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а не справу по суті, з огляду на це відмову від позову колегія суддів залишає без розгляду. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначається ст. 162 ГПК України. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. За ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Водночас у п.57 зазначеної вище постанови ВП викладено висновок, згідно якого до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці. Як вбачається з матеріалів справи, яка розглядається, правовідносини ОСОБА_1 та Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області були врегульовані договором оренди земельної ділянки від 25.09.2017 і даний спір випливає з орендних правовідносин. Предметом позову у даній справі є вимоги прокуратури визнання на майбутнє недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.09.2017, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право на вищевказану земельну ділянку та повернення орендарем земельної ділянки орендодавцю. Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, право власності Чорнянської сільської ради на земельну ділянку, яка була предметом договору оренди, не оспорюється, і даний спір не пов`язаний з підтвердженням права на земельну ділянку. Позовна заява обґрунтована тим, що передача в оренду земельної ділянки відбулась із порушенням вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим договір оренди має бути визнано недійсним, а земельна ділянка має бути повернута її законному власнику, яким є сільська рада. Обґрунтовуючи свою позицію щодо немайнового характеру позову, прокурор посилається на те, що між сторонами спору існували договірні правовідносини, Земельна ділянка, щодо повернення якої заявлено вимогу, із комунальної власності не вибувала, наведені у позові вимоги мають зобов`язальний характер, а безпосереднім наслідком задоволення позовних вимог не стане зміна складу майна сторін. Судова колегія погоджується з наведеними доводами прокурора щодо немайнового характеру позовної вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки у даному випадку мають місце правовідносини сторін, які врегульовані договором оренди, який прокурор просить визнати недійсним на майбутнє, а судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна може визначається з урахуванням вартості спірного майна, лише у позадоговірних зобов`язаннях. Відтак, враховуючи викладене та з огляду на зміст спірних правовідносин, судова колегія дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку у даному випадку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Даний висновок, судової колегії узгоджується з висновком викладеними у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №915/742/17 ( який було визнано вірним, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 02.12.2020, справа №905/105/20), на яку послався прокурор в апеляційній скарзі. Прокурором заявлено три вимоги немайнового характеру: про визнання на майбутнє недійсним договору оренди, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису, повернення земельної ділянки. Позивач звернувся до суду у вересні 2020 року, тому сума судового збору справляється у розмірі з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 102,00 грн. Відтак, виходячи з положень наведених норм Закону України «Про судовий збір», за подання позову у даній справі до сплати підлягає судовий збір у розмірі 6 306,00 грн. (2 102,00 грн. х 3). Як встановлено судом першої інстанції, до позовної заяви прокурором було додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 6 306,00 грн., тобто дотримано вимоги чинного законодавства щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у встановленому розмірі. При вирішенні спірного питання суд першої інстанції наведеного вище не врахував, а тому його висновки щодо не подання прокурором доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі, та наявності підстав для повернення позовної заяви відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, не можна визнати обґрунтованими. Судова колегія вважає помилковим посилання суду першої інстанції на ухвали Верховного Суду від 04.03.2019 у справі №923/441/18 та від 12.12.2019 у справі № 908/31/19, оскільки суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України). Також, колегія суддів, не приймає до уваги посилання господарського суду на постанови Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №910/2431/19, від 16.03.2020 у справі №910/16651/19 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, адже предмети спору у вказаних справах є відмінними від даної справи. Відтак, встановивши наведені вище порушення, згідно вимог ст. 280 ГПК України, колегія судів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню, а матеріали справа - направленню до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Враховуючи, що у даному випадку, суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом апеляційної інстанції не здійснюється. Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 280-283 ГПК України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області задовольнити. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.10.2020 - скасувати. Матеріали справи передати до Господарському суду Херсонської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя: Головей В.М. Судді: Разюк Г.П. Савицький Я.Ф.