Постанова 4813 № 521/9936/20

Номер провадження: 22-ц/813/7856/20 Номер справи місцевого суду: 521/9936/20 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.12.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого судді: Драгомерецького М.М. суддів колегії: Громіка Р.Д., Дрішлюка А.І., при секретарі: Павлючук Ю.В., переглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Танасогло Олександра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2020 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб Біляївського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач ОСОБА_2 ,- В С Т А Н О В И В: 22 червня 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою на дії посадових осіб Біляївського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач ОСОБА_2 .. Мотивуючи вимоги скарги тим, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2018 року затверджена мирова угода між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. За заявою ОСОБА_2 13 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження АСВП №58349154. Постановою начальника Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області від 11 жовтня 2019 року постанова про відкриття виконавчого провадження скасована з підстав невідповідності виконавчого листа вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року визнано протиправними дії начальника Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 , щодо винесення постанови від 11 жовтня 2019 року про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП №58349154 з виконання мирової угоди; скасовано постанову начальника Біляївського міськрайоного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца К.Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 жовтня 2019 року; зобов`язано Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області поновити виконавче провадження АСВП №58349154 з виконання мирової угоди між сторонами по справі. 10 грудня 2019 року на зазначену ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року подані апеляційні скарги. 10 червня 2020 року головний державний виконавець, ОСОБА_4 , Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №62301946, чим, на думку скаржника, порушила діюче законодавство, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав. Справу розглянуто за відсутності сторін. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2020 року у задоволенні скарги відмовлено. В апеляційній скарзі адвокат Танасогло О.М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вимоги скарги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Розгляд справи призначено на 15 грудня 2020 року, однак відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного суду про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року №12, у зв`язку з ускладненням епідеміологічної ситуації в м. Одесі та із підтвердженням у працівників Одеського апеляційного суду діагнозу COVID-19, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки: помаранчевий або червоний, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань. Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Скаржнику ОСОБА_1 судові повістки надсилались на адресу, яка зазначена ним у його апеляційній скарзі, однак уся судова кореспонденція поверталась до суду із відміткою «адресат відсутній» та «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. 14 грудня 2020 року від Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 16 грудня 2020 року. Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах вимог заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права. Порядок примусового виконання рішення суду визначено Законом України «Про виконавче провадження», а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5). Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Статтею 447ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Судом першої інстанції встановлено, що 08 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою про примусове виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2018 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про зобов`язання сплачувати аліменти на утримання дитини, та додані до них виконавчі документи, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Кольца К.Ю. винесено постанову від 13 лютого 2019 року про відкриття виконавчого провадження АСВП №58349154. 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою, в якій просив здійснити перевірку виконавчого провадження, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та скасувати всі заходи примусового виконання рішення, так як виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою начальника відділу про перевірку виконавчого провадження від 11 жовтня 2019 визнано дії головного державного виконавця Відділу Кольца К.Ю., щодо примусового виконання виконавчого провадження АСВП №58349154, з виконання мирової угоди про зобов`язання ОСОБА_1 сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, такими, що не в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»; скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №58349154 з виконання мирової угоди між сторонами; зобов`язано головного державного виконавця Відділу, ОСОБА_4 , вирішити питання щодо прийняття виконавчого документу до виконання у відповідності до вимог статей 3, 4, 2427 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішення. 11 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання згідно ст. 4 п. 6 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено сторонам виконавчого провадження. 10 червня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою про примусове виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки, до якої додано ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 18 грудня 2019 року у справі №521/12512/18 про роз`яснення рішення суду у цивільній справі №521/12512/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Зазначеною ухвалою роз`яснено рішення суду в резолютивній частині, а саме, що ОСОБА_1 бере на себе зобов`язання сплачувати на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі, еквівалентному 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США щомісячно (за курсом НБУ, станом на перше число місяця, за який сплачуються аліменти), починаючи з 01 серпня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі чого, 10 червня 2020 року головний державний виконавець, ОСОБА_4 , Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №62301946. Основним доводом апеляційної скарги адвоката Танасогло О.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 є те, що державний виконавець відкрив виконавче провадження не зважаючи на те, що ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року, якою визнано протиправними дії начальника Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Олефір С.В, щодо винесення постанови від 11 жовтня 2019 року про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП №58349154 з виконання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Скасовано постанову начальника Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції з Одеській області Олефір С.В. від 11 жовтня 2019 року про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП №58349154 з виконання мирової угоди. Визнано протиправним та скасовано повідомлення державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца К.Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 жовтня 2019 року. Зобов`язано Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області поновити виконавче провадження АСВП №58349154, з виконання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , затвердженої ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2018 року у справі №521/12512/18. А також те, що державним виконавцем саме відкрито виконавче провадження, а не поновлено його, як це вказано в ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2019 року. Однак судова колегія відхиляє вказані доводи апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження». Так, 10 червня 2020 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою про примусове виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки, до якої додано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2018 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, а також ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2019 року про роз`яснення рішення суду у цивільній справі №521/12512/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Ухвала суду про затвердження мирової угоди про стягнення аліментів є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди, ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. Ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , якою стягнуто аліменти з ОСОБА_1 , пред`являється до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі, тобто до 26 липня 2033 року. Ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2019 року про роз`яснення судового рішення у цивільній справі №521/12512/18 набрала законної сили. На підставі зазначених судових рішень державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62301946. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчогодокумента стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У виконавчому провадженні №58349154 не виносились постанови про закінчення або повернення виконавчого документу стягувачу, державним виконавцем направлялось повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання згідно п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для поновлення виконавчого провадження №58349154 відсутні. Таким чином, постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 10 червня 2020 року АСВП №62301946 винесено у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Наведені в апеляційній скарзі доводи були викладені скаржником у його скарзі, суд першої інстанції дав оцінку наданим скаржником доказам та дійшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення поданої ОСОБА_1 скарги. Згідно зі ст. 89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено: 16 грудня 2020 року. Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький А.І.Дрішлюк Р.Д.Громік