Постанова 4804 № 229/3992/20
від 16.12.2020 ·Єдиний унікальний номер 229/3992/20 Номер провадження 22-ц/804/3622/20 Номер провадження 22-ц/804/3622/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів:Халаджи О.В. , Никифоряка Л.П. за участю секретаря Ротар Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2020 року (ухвалену під головуванням судді Гонтар А.Л. у м. Дружківка Донецької області, повний текст складено 09 жовтня 2020 року) у цивільній справі №229/3992/20 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Дружківський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), - В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся через свого представника до суду із зазначеною вище скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що полягають у накладенні арешту на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на його ім`я в АТ «Ощадбанк» та скасувати постанову від 02.06.2020 року, винесену у зведеному виконавчому провадженні АСВП №61861370 (ВП № 60812960, ВП №60594746), в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на зазначеному рахунку в АТ «Ощадбанк». В обґрунтування посилався на те, що Дружківським міським ВДВС Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження ВП № 60594746 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №89М-07 від 15.02.2007 року в сумі 232333,83 грн. та виконавче провадження ВП № 60812960 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №89М-07 від 15.02.2007 року в сумі 256660,85 грн. В рамках зведеного виконавчого провадження АСВП №61861370 на підставі виконавчих документів: №2/0516/1204/2012 та №2/229/897/2016, постановою заступника начальника Дружківського міського ВДВС Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєєва А.О. від 02 червня 2020 року було в супереч вимог ст. 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритому в ТВБВ №10004/079 філії -Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» для отримання коштів соціальних пільг на оплату комунальних послуг, а також інших соціальних платежів. Ухвалою Дружківського міського суду від 09 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірними дії заступника начальника Дружківського міського ВДВС Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєєва А.О. щодо накладення арешту на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , та скасовано постанову від 02.06.2020 року, винесену у зведеному виконавчому провадженні АСВП № 61861370 (ВП № 60812960, ВП №60594746), в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на зазначеному рахунку, відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк», як стягувач у справі, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 вимог у повному обсязі. Вважає,що боржником не доведено того факту, що відкритий для соціальних виплат рахунок є рахунком із спеціальним режимом використання. Лише саме його цільове призначення не може свідчити про його фактичне використання для виплат, на які не можна накладати арешт. Блокування рахунку відбулося 09 червня 2020 року, а ОСОБА_1 був зареєстрований, згідно із довідкою від 20.08.2020 року, як безробітний з 26.11.2018 року по 07 червня 2019 року, тобто значно раніше. На думку стягувача монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг не входить до переліку коштів, на які згідно із ст. 48, 73 Законом України «Про виконавче провадження» не накладається стягнення у вигляді арешту. Також на думку АТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції неправомірно застосував при розгляді даної справи ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки її положення щодо неможливості накладення арешту на рахунки із спеціальним режимом використання стосуються коштів та майна юридичної особи чи фізичної особи- підприємця, яким не є ОСОБА_1 .. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу АТ КБ «Приват Банк» без задоволення, а ухвалу від 09 жовтня 2020 року без змін, як закону та обґрунтовану. Зокрема з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №642/6675/18 посилається на ті ж самі підстави та норми що й у скарзі на дії ВДВС. А також наголошує, що накладення арешту на рахунок, на який надходять пенсійні виплати є незаконним, оскільки порушує право ОСОБА_4 на соціальний захист, гарантований п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В судове засідання сторони не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.110-112) Також на електрону пошту суду від представника АТ КБ «ПриватБанк», не зважаючи на заявлене в апеляційній скарзі клопотання про розгляд справи за його присутності, надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника банку(а.с.108). Також від ОСОБА_1 та представника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків)-Корнєєва А. надійшли заяви про слухання справи у їх відсутність.(а.с.113-117). Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів і обов`язкових платежів, рахунки, які відкрито для соціальних виплат є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та суперечить положенням ст.ст. 18,56 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Частиною 4 статті 56 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження", передбачено, що копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"). Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Дружківського міського ВДВС Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) знаходяться судові рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитними договорами. А саме рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 27 грудня 2012 року № 2/0516/1204/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 89М-07 від 15 лютого 2007 року у сумі 230513,83 грн. та заочним рішенням Дружківського міського суду від 27 вересня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №89М-07 від 15 лютого 2007 року у сумі 253 560,11 грн.. В рамках зведеного виконавчого провадження АСВП №61861370 постановою заступника начальника Дружківського міського ВДВС Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєєва А.О. від 02 червня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на відкритих рахунках,а також на кошти на рахунках,що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів,що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено законом,та належать боржникові ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця,витрат виконавчого провадження, штрафів 538294,15 грн.. Згідно довідки від 12 серпня 2020 року АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10004/079 філії - Донецьке обласне управлінця АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок для соціальних виплат № НОМЕР_1 в національній валюті. Рахунок Банком заблоковано 09 червня 2020 року згідно постанови про арешт коштів боржника в межах суми 538294.15 грн.. На звернення ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року до Дружківського міського відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , оскільки банківський рахунок є соціальним та відкритим для соціальних виплат, було відмовлено у знятті арешту у зв`язку з відсутністю підстав. Оскаржуючи дії державного виконавця, заявник посилався на те, що на банківський рахунок № НОМЕР_1 йому перераховуються соціальні виплати Дружківського міського центру зайнятості, а також монетизація пільг на сплату комунальних послуг, а тому накладений арешт є неправомірним. З інших підстав дії державного виконавця не оскаржувалися. Однак із наданої виписки по картковому рахунку вбачається, що на рахунок до 13.12.2019 року зараховувалася пенсія, а з 27.03.2020 року по 27.06.2020 року мало місце зарахування мобільних заощаджень. Таким чином, заблокований на підставі постанови державного виконавця про накладення арешту рахунок боржника № НОМЕР_1 відкрито для соціальних виплат , на який до 13.12.2019 року зараховувалася пенсія, а з 2020 року-мобільні заощадження. Доказів того, що зазначений рахунок відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти якого заборонено, матеріали справи не містять. Також АТ «Ощадбанк», на яке покладений обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Накладаючи в рамках зведеного виконавчого провадження арешт на грошові кошти боржника, державний виконавець в постанові від 02.06.2020 року зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що знаходяться на відкритих рахунках,а також на кошти на рахунках,що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів,що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржникові ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця,витрат виконавчого провадження,штрафів 538294,15 грн.. Тобто такі дії державного виконавця відповідають положенням статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", якою керувався державний виконавець та якою передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Таким чином, виносячи постанову про накладення арешту, заступник начальника Дружківського міського ВДВС Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) діяв в межах повноважень,передбачених Законом. Крім того, оскаржувана постанова не містить вказівки про накладення арешту на конкретний рахунок боржника і зокрема на рахунок боржника № НОМЕР_1 . Банк приймаючи постанову до виконання, не визначив статус коштів та рахунку на якому вони знаходяться як рахунок із спеціальним режимом використання і не повідомляв виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та не повернув його постанову без виконання, що було б підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Визнаючи дії державного виконавця неправомірними,суд першої інстанції виходив із того,що рахунок боржника має спеціальний режим використання. Проте не звернув уваги на те, що документального підтвердження цих обставин державний виконавець не отримав. Посилання судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення на положення статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим ,оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначені положення регламентують особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи підприємця. Доказів того,що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем матеріали справи не містять. За встановлених обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані зазначені вище норми Закону України "Про виконавче провадження" щодо неправомірності дій приватного виконавця з накладення арешту на рахунок боржника № НОМЕР_1 . У зв`язку із цим апеляційну скаргу заявника слід задовольнити, оскаржуване судове рішення - скасувати, у задоволенні скарги боржника на дії приватного виконавця - відмовити. Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Ухвалу Дружківського міського суду від 09 жовтня 2020 року скасувати . В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи:стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Дружківський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: