LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805296/6218/20

від 14.12.2020 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/6218/20 Головуючий у 1-й інст. Янчук Н. П. Категорія ст.173 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді Зав`язуна С.М., за участю: секретаря Гонгало Н.В., представника потерпілої Панченка А.С., захисника Лалаян В.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 02 листопада 2020 року, ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу: АДРЕСА_1 , не працює, визнано винною у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та закрито провадження відносно останньої в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно постанови суду, 11.07.2020 року о 21 год. ОСОБА_1 знаходячись в дворі будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила дрібне хуліганство, а саме: висловлювалась словами брутальної лайки в бік гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та вчинила порушення, передбачене ст.173 КпАП України. Крім того, 12.07.2020 року о 14 год. ОСОБА_1 знаходячись в дворі будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила дрібне хуліганство, а саме: висловлювалась словами брутальної лайки в бік гр. ОСОБА_3 , чим порушила громадський порядок та вчинила порушення, передбачене ст.173 КпАП України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду в частині визнання її винною у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП скасувати, як незаконну. При цьому, зазначає, що поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням її винною свідчить про порушення судом її прав. Звертає увагу, що в зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП, суд був позбавлений можливості дослідити всі докази, зокрема допитати свідків на спростування пок5азань потерпілої, та за результатами цього прийти до висновку про відсутність в її діях, як будь-якої вини у вчиненні адміністративного правопорушення, так і взагалі відсутність події цього правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника Лалаян В.М., на підтримку апеляційної скарги, пояснення представника потерпілої адвоката Панченка А.С., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження в справі закрити з таких підстав. Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина останньої у вчиненому правопорушенні підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серія ВАБ №172030 від 25.01.2020 та ВАБ №172029 від 15.07.2020 (а.п.1, 11), рапортом поліції охорони поліцейського взводу реагування №1 від 12.07.2020 (а.п.3), заявою ОСОБА_1 відносно дій громадянки ОСОБА_3 від 12.07.2020 (а.п.4), поясненнями ОСОБА_1 від 12.07.2020 (а.п.5-6), поясненнями ОСОБА_3 від 14.07.2020 (а.п.7), рапортом інспектора Житомирського ВП від 11.07.2020 (а.п.13), заявою ОСОБА_2 від 11.07.2020 (а.п.17), поясненнями ОСОБА_2 від 14.07.2020 (а.п.15) та поясненнями 14.07.2020 (а.п.16) Проте, апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов не правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Так, статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства. Між тим у справі відсутні належні докази порушення громадського порядку та спокою громадян з боку ОСОБА_1 саме за обставин встановлених протоколами про адміністративне правопорушення та оскарженою постановою. Суд першої інстанції не звернув увагу на невідповідність протоколів про адміністративне правопорушення серія ВАБ №172030 від 25.01.2020 та ВАБ №172029 від 15.07.2020 (а.п.1, 11) вимогам ст.256 КУпАП, зокрема в них конкретно не викладено всіх обставин, в тому числі необхідних ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Письмовими поясненнями та поясненнями наданих в суді першої інстанції потерпілою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та свідками у справі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (як слідує зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови), не встановлено та не підтверджено факти вчинення ОСОБА_1 , за обставин викладених в протоках про адміністративне правопорушення, дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, чи образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому, з наявних у справі доказів слідує, що між потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійсно тривалий час існують неприязні відносини, наслідками чого є сварки та взаємні образи один одного. З матеріалів справи та з встановлених судом першої інстанції фактичних обставин не вбачається, що ОСОБА_1 саме 11 та 12 липня 2020 року, знаходячись в дворі будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила дрібне хуліганство щодо потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначене свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Таким чином, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП поза розумним сумнівом, оскаржена постанова суду першої інстанції є необґрунтованою. Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 , подаючи апеляційну скаргу, помилково сплатила судовий збір в розмірі 630 грн. 60 коп., який згідно Закону України «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги в справах про адміністративні правопорушення не передбачений. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 02 листопада 2020 року, якою визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та закрито провадження відносно останньої в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, - скасувати. На підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Судовий збір в розмірі 630 грн. 60 коп. (сплачений 10.11.2020 за апеляційну скаргу ОСОБА_1 , одержувач - Казначейство України, код 38035726) повернути ОСОБА_1 - як помилково сплачений. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду С.М. Зав`язун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»