Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/2421/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1169/22 Справа № 214/2421/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю(в режимі відеоконференції): захисника Ткаченка О.В., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника адвоката Верхуші Я.О., переглянувши апеляційну скаргу останнього, на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року, якою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,- закрито провадження за ст. 173 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу, 08.04.2021 року о 14-30 годині, ОСОБА_3 , знаходячись на горизонті 1135м шахти імені Артема ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг» по вул. Світлогірська в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, вчинила хуліганські дії, які виявились у нецензурній лайці, погрозах газовим балончиком щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок. Постановою суду від 03 червня 2022 року провадження стосовно ОСОБА_3 закрито за відсутністю складу правопорушення, оскільки матеріалами справи не підтверджуються порушення громадського порядку і спокій громадян, що правопорушення вчинено у громадському місці, що є об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Також, відсутні докази нецензурної лайки. В апеляційній скарзі адвокат Верхуша Я.О. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, а провадження закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд І інстанції не викликав у суд потерпілих та свідків для дачі пояснень. При цьому, в постанові необґрунтовано зазначено, що ОСОБА_1 є свідком, оскільки остання являється потерпілою, так як отримала моральну та фізичну шкоду. Разом з цим, згідно до матеріалів справи правопорушення вчинено на території підприємства, яке є громадським місцем, а дії ОСОБА_3 негативно вплинули на умови праці колег, що свідчить про вчинення правопорушення за ст. 173 КУпАП, яка також підтверджується поясненнями потерпілих та свідків. В апеляційному суді адвокат Верхуша Я.О. та потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити. Захисник Ткаченко О.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, правильно та обґрунтовано до висновку про необхідність закриття провадження у справі виходячи з наступного. Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Виходячи з диспозиції вказаної статті, об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у порушенні громадського порядку (урегульованої правовими та іншими соціальними нормами системи суспільних відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей) шляхом вживання нецензурної лайки в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та вчинення інших дій. При цьому, для кваліфікації таких дій за ст. 173 КУпАП обов`язковому встановленню підлягає те, чи були вони вчинені з хуліганських мотивів, тобто через прагнення особи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Згідно правового висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12), об`єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння висновується з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту. Крім того, як випливає з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року, дії, вчинені винним щодо, зокрема, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками не підлягають кваліфікації як хуліганські. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку. Фактичні обставини даної справи, встановлені судом першої інстанції, на підставі відомостей, зафіксованих у доданих до протоколу про адміністративне правопорушення письмових документах, свідчать, що матеріалами справи не доведено факт висловлювання ОСОБА_3 нецензурною лайкою в громадському місці. Крім цього, в суді апеляційної інстанції потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що сварка виникла на підприємстві під час роботи з тих підстав, що ОСОБА_3 постійно не задовольняли потерпілі як працівники, тобто потерпілі та ОСОБА_3 знайомі тривалий час і в між останніми є неприязні відносини в роботі. Отже дії ОСОБА_3 були спрямовані не на порушення громадського порядку і спокою громадян через прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, а із-за непорозумінь на роботі. Отже, даних, які б давали підстави для висновку про те, що з боку ОСОБА_3 на час інкримінованого їй правопорушення мали місце дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян і становлять об`єктивну сторону хуліганства, в ході судового розгляду, на думку суду здобуто не було. Суд першої інстанції також правильно зазначив про відсутність доказів, на яких ґрунтуються викладені в протоколі про адміністративне правопорушення висновки, яку не вдалося усунути в судовому засіданні. За викладених вище обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу цього правопорушення, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що інкриміноване їй діяння не містить усіх ознак складу такого правопорушення, зокрема ознак його об`єктивної сторони, а тому відсутній склад в цілому, а тому провадження у справі було законно та обґрунтовано закрито відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі вище викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, та такими, що спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а тому не має підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Верхуші Я.О. - залишити без задоволення. Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року, якою провадження стосовно ОСОБА_3 закрито за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький