Ухвала КЦС ВС № 205/8443/19

У х в а л а 14 грудня 2020 року м. Київ справа № 205/8443/19 провадження № 61-17494ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» про стягнення зарплати, надбавки, індексації, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та індексацію середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача не нараховану та невиплачену при звільненні заробітну плату за фактично відпрацьований час згідно з встановленої законодавством норми, у зв`язку з заниженням посадового окладу суму у розмірі 208 грн 29 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача не нараховану та невиплачену при звільненні заробітну плату за фактично відпрацьований час понад норми у вихідні та святкові дні у зв`язку з заниженням посадового окладу у розмірі 69 грн 32 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача ненараховану та невиплачену при звільненні персональну надбавку у розмірі 10 % до заробітної плати за фактично відпрацьований час в межах встановленої норми у зв`язку з заниженням посадового окладу у розмірі 20 грн 85 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача не нараховану та невиплачену при звільненні індексацію заробітної плати в межах прожиткового мінімуму у розмірі 6 грн 25 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача не нараховану та невиплачену при звільненні компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1 грн 67 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату та інші належні до фонду оплати праці виплати у зв`язку з заниженням посадового окладу та не проведенням індексації заробітної плати за період роботи станом на 03 березня 2020 року у розмірі 1 509 грн 87 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (по лютий 2020 року включно) у розмірі 2 289 971 грн 19 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 9 992 грн 08 коп. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року,у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з безпідставності вимог, оскільки державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» при звільненні ОСОБА_1 було здійснено всі виплати, що передбачено чинним законодавством. 23 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 25 листопада 2020 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити. Подана касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції разом із обґрунтованим підтвердженням причин пропуску процесуального строку. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження судових рішень, що є підставою для його поновлення. Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Текст касаційної скарги ОСОБА_1 містить клопотання заявника про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір». Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (або за весь час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18). З урахуванням наведеного, клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, відтак заявник не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовних вимог щодо стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та індексації середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Разом з цим, наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору, оскільки не є безумовною підставою та не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. У зв`язку з наведеним заявникові потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлено законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином 9 605 грн*200%=19 210 грн. Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 19 210 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян