Ухвала КЦС ВС № 639/6326/19

УХВАЛА 16 грудня 2020 року м. Київ справа № 639/6326/19 провадження № 61-18274ск20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 17 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна, про розірвання спадкового договору та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, ВСТАНОВИВ: До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 17 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга подана 05 грудня 2020 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті). Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження виходячи з такого. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. Скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження. Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року складено 05 листопада 2020 року, зазначену постанову ним отримано 13 листопада 2020 року, що підтверджується доданою до касаційної скарги копією конверту із трек-номером. Разом з тим, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявником не надано. Ураховуючи наведене, заявнику необхідно подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року з відповідним його обґрунтуванням. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з вимогами частини третьої статті 393 ЦПК України, у відкритті провадження за касаційною скаргою може бути відмовлено, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 17 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року залишити без руху. Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко