Ухвала КАС ВС № 280/3102/19

УХВАЛА 16 грудня 2020 року Київ справа № 280/3102/19 адміністративне провадження № К/9901/34312/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі №280/3102/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабзбут» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 14.12.2020 до суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 09.12.2020. Верховний Суд ухвалами від 08.07.2020 та 07.08.2020 подані на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги повернув, визнавши наведене скаржником обґрунтування недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Так, суд зазначив, що висновок суду у цій справі при вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, і у тій постанові, яка зазначена скаржником, у зв`язку з чим доводи скаржника не узгоджуються з визначеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд звертав увагу скаржника, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20.05.2020 у справі №240/3888/19, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п`ята статті 134 КАС України. Верховний Суд ухвалою від 24.09.2020 втретє подану касаційну скаргу повернув, оскільки вона не містила підпису особи, яка його подала. Вчетверте подану касаційну скаргу ГУ ДПС ухвалою Верховного Суду від 03.11.2020 було повернуто з огляду на ті ж положення процесуального закону. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Під час перевірки вп`яте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є майже ідентичним до касаційних скарг, які подавалися. Усуваючи недоліки попередньо поданих касаційних скарг на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник лише змінив постанову Верховного Суду, і у цій касаційній скарзі наводить постанову від 19.11.2020 у справі №520/7431/19. Однак, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов. Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не наводить обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі. Натомість, обґрунтування цієї підстави аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам зводиться до цитування норм Кодексу адміністративного судочинства України та викладення позиції присудження судових витрат з точки зору практики Європейського суду з прав людини з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із правовою оцінкою співмірності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів. Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. Верховний Суд вже надавав вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана вп`яте касаційна скарга підлягає поверненню. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі №280/3102/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабзбут» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон